Прикладами паралельних сил є сили ваги вузлів машини, трамваю (рис. 4.5,а), реакції поверхні шляху на коток (рис. 4.5,б) та ін.
а
|
б
|
Рис. 4.5
Складання двох сил, напрямлених в один бік
Розглянемо тверде тіло, на яке в точках А і В діють дві паралельні сили
і
(рис. 4.6). Приведемо вихідну систему паралельних сил до еквівалентної системи збіжних сил
і
. для цього прикладемо в точках А і В дві зрівноважені, довільні за величиною сили
і
= -
) і складемо їх за правилом паралелограма. Одержані сили
і
перенесемо до точки О перетину їх ліній дії. Після цього кожну з сил
і
розкладемо на дві складові, кожна з яких дорівнює аналогічним складовим сил
і
у точках А і В. За побудовою і визначенням отримані складові сили
і
складуть двійку сил, тому їх можна відкинути (закреслено на рис. 4.6). Залишені сили
і
, за побудовою, будуть мати загальну лінію дії. Тому перенесемо їх у точку С перетину зазначеної лінії дії з відрізком АВ. У точці С їх складемо і замінемо рівнодійною:
.
Для визначення положення точки С на відрізку АВ розглянемо трикутники ОАС, Oak, OВС, Obm. Вони подібні за побудовою, тому будуть виконуватись наступні пропорційні співвідношення їх сторін:
(4.4)
P1 O P2
Q1 Q2
F1
а k F2
m b
C B P2 = - P 1
R F2 Q2
Рис. 4.6
Розв’язавши пропорції (4.4) та враховуючи, що
, а
,
, одержимо
;
;
. (4.5)
У результаті виконаних перетворень початкову систему паралельних сил
,
зведено до однієї сили рівнодійної
. Отримано також, що рівнодійна двох паралельних сил, які спрямовані в один бік, дорівнює за модулем сумі модулей складових сил, їм паралельна і напрямлена у той же бік; лінія дії рівнодійної проходить між точками прикладання складових сил на відстані від цих точок, обернено пропорційній (4.5) силам.