Напрямок дії сили тертя було встановлено ще у 16 ст. Леонардо да Вінчі: сила тертя завжди спрямована у бік, протилежний руху тіла. Комплексні експериментальні й теоретичні дослідження сил тертя виконали Амонтон (1663 - 1705 рр.) і Кулон (1736 - 1806 рр.). Для цього використовувався особливий прилад - трибометр (рис. 7.2). Тут 1 - горизонтальна опорна плита; 2 - тіло вагою G у вигляді прямокутного бруска; 3 - блок; 4 - вантаж вагою Q;
- горизонтальна реакція мотузки, що з’єднує тіло 2 з вантажем 4 (зсуваюча
Рис. 7.2
сила для тіла 2). За величиною
. При поступовому збільшенні ваги вантажу, починаючи від нуля, буде одночасно пропорційно змінюватися і зсуваюча сила
. У випадку досягнення нею певного граничного значення
брусок почне рухатись. Сила тертя, яка виникає між шорскими поверхнями стискання тіла і плити при відсутності їх взаємних рухів й зрівноважує зсуваючу силу
, називається силою тертя спокою
. очевидно, що вона теж змінюється від нуля до деякого граничного значення
, тобто
. При
і
=
брусок перебуватиме у стані граничної рівноваги, який визначається рівністю
. Подальше збільшення зсуваючої сили приведе до його руху під дією сил:
і
. Тертя при русі тіл, на відміну від тертя спокою називається тертям ковзання, а сила тертя - силою тертя ковзання
.
Дослідженнями встановлено наступні узагальнені якісні й кількісні властивості тертя спокою і ковзання шорстких незмащених поверхонь, так званого сухого тертя, або тертя першого роду.
1. Закон Амонтона – Кулона. Максимальна величина сили тертя спокою, яка дорівнює
, пропорційна силі нормального стиску поверхонь стикання тіл:
, (7.1)
де
- коефіцієнт тертя спокою (статичний коефіцієнт тертя), безрозмірна величина.
Рівняння (7.1) використовують на практиці для визначення величини діючого на тіло зсуваючого зусилля
в стані його граничної рівноваги.
Наведемо значення коефіцієнта
для деяких матеріалів: сталь - чавун -
= 0,22 - 0,28; деревина - деревина -
= 0,4 - 0,7; сталь - лід -
= 0,027; гума - сухий бетон -
= 0,8 - 0,95.
Коефіцієнт тертя
не залежить від площі стикання поверхонь тертя, ваги тіла (бруска на рис. 7.2). Він залежить від матеріалу й фізичного стану (чистота обробки, температура, вологість та ін.) поверхонь тіл і зростає при збільшенні часу їх попереднього контакту.
2. За величиною сила тертя спокою змінюється від нуля до максимального значення, рівного
, тобто
,
або
. (7.2)
3. Сила тертя ковзання
належить загальній дотичній площині до поверхонь взаємодії стичних тіл і спрямована у бік, протилежний руху тіла.
Після початку руху сила тертя ковзання по відношенню до сили
трохи зменшується, тобто
. Величина сили тертя ковзання визначається формулою
,
де
- коефіцієнт тертя ковзання (динамічний коефіцієнт тертя).
Коефіцієнт тертя ковзання не залежить від відносної швидкості поверхонь стичних тіл.
На практиці величини коефіцієнтів тертя
і
визначаються звичайно експериментально. Їх величини для більшості відомих матеріалів наведено в технічних довідниках.