VІ. Методичні вказівки

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 729

1. Робота виконується на аркуші міліметрового паперу великого формату (30х40 см). Масштаб по осі абсцис має бути не меншим ніж 1 година в 1 см, а по осі ординат 1 міліметру має відповідати 1 доба. При цьому позначка «0 годин» повинна знаходитися приблизно посередині шкали часу на графіку 1 (див. додатки).

У правій частині аркуша слід передбачити місце для позначок, відповідних до робочого завдання.

Рекомендації до позначок:

- лінія для моментів сходу;

---- - лінія для моментів заходу;

- лінія для верхньої кульмінації;

⊙, ☿, ♀, ♂, ♃, ♄ - для кожної з планет, Сонця і Місяця обрати свій колір ліній.

2. Одержані точки моментів сходу і заходу Сонця сполучаємо плавними лініями, обраного для Сонця кольору і відповідних до явищ форматів. Одержані дані занести до таблиці 1 (див. додатки).

3. Тривалість сутінків обчислюється за формулою (2) для кожної з характерних дат і заноситься до таблиці 1 (див. додатки). Схилення Сонця для днів рівнодень і сонцестоянь виписати з щорічника, а висота h_⊙ дорівнює - 18⁰. На графіку напроти кожної з дат, відмічається тривалість сутінків, враховуючи фізичний зміст ранкових сутінків, як час перед сходом Сонця, а вечірніх – як час після заходу Сонця. Отриманні точки сполучаємо плавними лініями різного кольору, для ранкових – жовтим, для вечірніх – синім. Отримані полоси заштриховуємо.

4. Виписані з календаря та одержані з рухомої карти дані для Марса, Юпітера і Сатурна занести до таблиці 2 (див. додатки). На графік нанести точки моментів сходу, кульмінацій, заходу і сполучити плавними лініями різних форматів (кольорів).

5. Виписані з календаря та одержані з рухомої карти дані для Меркурія і Венери занести до таблиці 3 (див. додатки). На графік нанести точки моментів сходу, кульмінації, заходу і сполучити плавними лініями різних форматів (кольорів). З аналізу отриманих даних визначити назву конфігурації внутрішньої планети (Рис. 3).

6. Підсвічування неба, яке створює Місяць, становить суттєву перешкоду для проведення спостережень інших світил. Тому при аналізі умов спостережень у задану дату слід враховувати фазу Місяця і час його перебування над горизонтом. Результати занести до таблиці 4 (див. додатки). Лінією сполучати точки сходу і заходу Місяця окремо на кожну з характерних дат, порівнюючи її з тривалістю ночі.

7. Користуючись рухомою картою виписати декілька сузірь, які видно вечором в кожну з чотирьох характерних дат року.

8. На кожну характерну дату охарактеризувати тривалість видимості тієї чи іншої планети. Щоб визначити умови видимості планет, потрібно знайти на вертикальній осі графіку потрібну дату і від неї провести горизонтальну лінію дати. Точки перетину лінії дати з кривими графіків вкажуть моменти сходу, кульмінації і заходу планет (Сонця), а також кінець вечірніх і початок вранішніх сутінків. При характеристиці умов спостережень потрібно розглядати відрізки лінії дат в послідовності від моменту сходу до кульмінації і заходу, враховуючи «розрив» лінії годин доби.

Якщо трек внутрішньої планети потрапляє в полосу ранкових сутінків, очевидно, вона знаходиться в конфігурації поблизу західної елонгації (рис. 3).

Якщо трек внутрішньої планети потрапляє в полосу вечірніх сутінків, то вона знаходиться поблизу західної елонгації.

Якщо трек внутрішньої планети припадає на денну частину доби, то вона знаходиться поблизу сполучення.

Якщо зовнішню планету видно в другій половині ночі, перед ранком, то вона знаходиться поблизу західної квадратури (рис. 4 ).