Виміри об'єктів під мікроскопом.

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1751

Виміри об'єктів під мікроскопом проводять з допомогою окуляр-мікрометрів (рис. 2). Для переведення одержаних даних у мікрометри потрібен об'єктив- мікрометр [1].

Рис. 2.Окуляр-мікрометр типу МОВ – 15 (а) та його шкала (б)

Окуляр-мікрометр — це кругла скляна пластинка, на яку нанесено лінійку з 50 - 100 поділками. Він вставляється в окуляр. Рухаючи препаратоводієм об'єкт на столику мікроскопа і лінійку мікрометра окуляра, вимірюють об'єкт в поділках окуляра-мікрометра. Потім препарат знімають, а на столику мікроскопа розмішують об'єктив-мікрометр з шкалою один міліметр, яку поділено на 100 поділок. Ціна однієї поділки дорівнює 10 мкм (0,01 мм). Шкалу об'єктив-мікрометра суміщають з шкалою окуляр-мікрометра, працюючи з тим же окуляром і об'єктивом. На початку краще всього сумістити нульові точки обох шкал. Ціну поділки окуляр-мікрометра при даному об'єктиві і окулярі мікроскопа визначають за формулою:

А+10

В

де А — кількість поділок об’єктив-мікрометра; В — кількість цілих поділок окуляр-мікрометра, які співпали з поділками об'єктив-мікрометра; 10 — ціна однієї поділки об'єкт-мікрометра в мікрометрах. Зрозуміло, що ціна однієї поділки окуляр-мікрометра для малого збільшення мікроскопа інша, ніж для великого. Тому перед початком вимірів потрібно встановити ціну поділки для всіх об'єктивів.

У тих випадках, коли потрібно визначити площу або підрахувати кількість клітин на одиницю площі, в окуляр мікроскопа поміщають сітчастий окуляр-мікрометр з стороною квадрата в 10 мм. Кожна сторона квадрата поділена на 20 частин. Інтервал між двома лініями дорівнює 0,5 мм.

Для вимірювання порівняно крупних об'єктів використовують окулярний гвинтовий мікрометр МОВ-15.

Оформлення результатів спостереження анатомічних препаратів повинно обов'язково супроводжуватись зарисовками або мікрофотографуванням. Рисунки крупних об'єктів, зокрема органів рослин, виконують схематично, розглядаючи препарат на малому збільшенні мікроскопа. Поряд на детальному рисунку зображують окремі клітини або групи їх і тканини. Рисунки і фото супроводжують детальними підписами. В деяких випадках для виготовлення точних рисунків доцільно використовувати рисувальний апарат. Рисунки на практичних заняттях роблять в альбомах переважно графітним олівцем і від руки. Вони повинні бути досить крупними і чіткими з відповідними надписами. Під кожним рисунком вказують збільшення мікроскопа, при якому розглядали препарат. Воно дорівнює добутку цифр, які стоять на окулярі і об'єктиві.

Підписи до рисунків контролюють знання студентів і розуміння ними анатомічних особливостей препаратів. Для реєстрації зображення препарату найбільш ефективна мікрофотографія. Для цього потрібна мікрофотонасадка, освітлювач із світлофільтрами та мікроскоп. Універсальною є мікрофотонасадка МФН-12. Існують також спеціальні прилади для мікрофотозйомки, зокрема мікрофотоустановка МФН-3. Крім того, можна використовувати дзеркальні малоформатні фотоапарати типу «Зеніт» із спеціальними пристроями у вигляді кілець. Впроваджується також і відеозапис зображень.

Питання для самоконтролю і розвитку мислення:

1. З'ясуйте переваги і недоліки спостереження живих і фіксованих зрізів.

2. Складіть схему виготовлення постійних препаратів з фіксованого і живого матеріалу.

3. На зрізах потрібно побачити мітохондрії. Які методи дослідження слід застосувати в цьому випадку?

4. Потрібно дослідити непрозорий препарат. Що треба зробити, щоб він став доступним для мікроскопічних досліджень?

5. Назвіть фіксатори, які потрібні для консервування м'яких і здерев'янілих частин рослин?

6. При заключенні рослинного матеріалу в парафін проводять зневоджування об'єктів і проведення їх через ксилол, бензол, хлороформ. Яка мета такої обробки матеріалу?

Матеріали та обладнання:

1. Світлові мікроскопи, скальпелі, пінцети, предметні і накривні скельця, препарувальні голки.

2. Фіксовані препарати різних органів рослин.

3. Хімічні речовини, що використовуються в якості барвників, фіксаторів, консервантів.

Література:

1. Брайон О.В., Чикаленко В.Г. Анатомія рослин. – К.: Вища школа, 1992. – С. 218 – 227.

2. Красільнікова Л.О., Садовниченко Ю.О. Анатомія рослин. – Харків: Колорит, 2004. – С.5– 10.

3. Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин. – К.: Вища школа, 1971. – С. 7-9.

4. Хржановский В.Г., Прянишникова З.Д., Исаин В.Н. Практический курс ботаники. – М.: Высшая школа, 1963. – С. 293 – 299.