Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Ознайомитись із одноклітинними спорангіями у нижчих рослин та багатоклітинними – у вищих спорових. Розглянути міто- та мейоспори. Замалювати.Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1306
2. На прикладі нижчих рослин розглянути організми, що продукують зооспори, а на прикладі вищих спорових – організми, що продукують апланоспори. Нестатеве розмноження - це розмноження рослин і грибів за допомогою спор — репродуктивних гаплоїдних клітин, здатних при відокремленні материнської особини, без злиття з іншими клітинами проростати й утворювати нові особини, що подібні (у нижчих) чи не подібні (у вищих) до материнської. Оболонка, яка вкриває спори, потовщена нерівномірно і через тонкі місця відбуваються проростання протопласта, багатого поживними речовинами. Рухливі зооспори нижчих рослин і деяких грибів активно переміщаються у воді за допомогою джгутиків - зовнішніх нитковидних органел, що здійснюють коливальні рухи. Нерухливі, безджгутикові апланоспори переносяться вітром, водою, тваринами чи людиною. Спори утворюються в спеціальних структурах - спорангіях, а зооспори в зооспорангіях (рис. 193). Спорами розмножуються нижчі організми, а у вищих рослин розмноження спорами пов'язано зі статевим розмноженням у життєвому циклі відтворення. Для забезпечення не статевого розмноження рослини утворюють колосальну кількість спор, та лише невеликий відсоток їх проростає, а основна маса гине в несприятливих умовах.
Рис. 193. Спороутворюючі структури і типи спор у водоростей, грибів і вищих спорових рослин: 1 - зооспори зеленої водорості (Ulotrix), 2 - апланоспори зеленої водорості (Chlorella), 3 ендогенні спори гриба (Mucor), 4 - екзогенні конідіоспори зеленої цвілі (Aspergillus), 5 - спорофіли зі спорангіями і спори з елатерами хвоща (Equisetum arvense). 6 - спорангій і спори папороті (Dryopteris filix-mas). 3. На прикладі щитника чоловічого (Dryopteris filix-mas) ознайомитись із рівноспоровими рослинами (рис. 194), а на прикладі сальвінії плаваючої ( Salvinia natans)та марсилії чотирилистої (Marsilia qudrifolia)– з різноспоровими (рис. 195).
Рис. 194.Життєвий цикл рівноспорової папороті
Рис. 195. Розмноження різноспорової папороті сальвінії плаваючої: А — спорофіт; Б — гаметофіт; М — мейоз; 1 — зародок спорофіта; 2 — дорослий спорофіт; 3 — стебло (поперечний розріз); 4 — порожнина; 5 — центральний циліндр з провідним пучком у центрі; 6 — плаваючий листок; 7 — підводний листок; 8 — листок (поперечний зріз); 9 — соруси; 10 — мікроспорангій; 11 — мікроспори; 12 — мікроспорангій із пророслими мікроспорами; 13 — чоловічий гаметофіт; 14 — сперматозоїд; 15 — мегаспорангій; 16 — мегаспора; 17 — мегаспорангій з пророслою мегаспорою; 18 — жіночий гаметофіт; 19 – архегоній; 20 – оболонка мегаспорангія; 21 – стінка мегаспори
Питання для самоконтролю і розвитку мислення: 1. Що являє собою спора? 2. Де утворюються спори у спорових рослин? 3. Чим відрізняються зооспори та апланоспори? 4. Для яких рослин характерні мітоспори, а для яких мейоспори? 5. Що являє собою заросток? Чи схожий заросток ззовні на материнську рослину? 6. У яких рослин спорангії одноклітинні, а в яких – багатоклітинні? 7. Що являють собою рівноспорові рослини? Які спори вони продукують? Наведіть приклади. 8. Які заростки (гаметофіти) характерні для різноспорових рослин. 9. Що означає поняття «різноспоровістьі редукція заростка»? Наведіть приклади. Матеріали та обладнання: Нижчі та вищі спорові рослини, типи спорангіїв, міто- та мейоспори, рівноспорові та різноспорові рослини – таблиці. Література: 1. Васильев А.Е., Воронин Н.С., Еленевский А.Г. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. – М.: Просвещение, 1988. – С. 342-343. 2. Григора І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М. Ботаніка. – К.: Фітосоціоцентр, 2004. – С.143-144. 3. Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин. – К.: Вища школа, 1971. – С. 243-244. 4. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка. – К.: Вища школа, 1995. – С.258-259.
|