На постійному препараті глечиків жовтих (Nuphar luteum) розглянути особливості анатомічної структури листків гідрофітів (повністю занурених у воду та плаваючих). Замалювати.

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1253

Анатомічна структура листків повністю занурених у воду характеризується цілим рядом пристосувальних ознак. Асиміляційна тканина у них розвинена слабо в зв'язку з недостатніми умовами освітлення та газообміну. Палісадної тканини немає, а у губчастої між верхньою та нижньою епідермою з'являються перегородки. Між перегородками утворюються великі повітряні порожнини. Покривна тканина не розвинена, і стінки епідерми не потовщені. Кутикула тоненька або її зовсім немає. У клітинах епідерми багато хлоропластів, які виконують функцію асиміляційної тканини. На листковій пластинці водяних рослин продихів не буває, бо пластинка у них дуже тоненька і може адсорбувати з води безпосередньо своєю поверхнею гази та поживні речовини. В епідермі листків та черешків деяких водяних рослин є особливі клітини або їх групи, що відрізняються від інших дрібними пластидами, величиною та формою і більшою проникністю оболонок. Вони називаються гідропотами (рис. 142).

У листковій пластинці підводних рослин ксилема розвинена слабко, судинних пучків мало. Дуже часто місце судин у ксилемі займає вузький міжклітинний хід. Флоема розвинена краще, ніж ксилема, але гірше, ніж у надземних рослин. Це пояснюється послабленням у них асиміляції. Добре розвинена система повітряних міжклітинників забезпечує листки плавучістю і є резервом С0₂ та кисню. У рослин, листки яких плавають на поверхні води, пластинка досить міцна, з товстим шаром кутикули. На верхньому боці такого листка розвивається багато продихів. У глечиків жовтих на верхній епідермі плаваючого листка є 460 продихів на 1 мм², а на нижній їх зовсім немає (рис. 142).

Рис. 142. Анатомічна будова листка глечиків жовтих:

А. Поперечний переріз плаваючого листка. Б. Поперечний переріз підводного листка глечиків жовтих. Тут стовбчаста тканина відсутня: 1 - стовбчаста тканина; 2 – губчаста тканина з повітряними порожнинами; 3 – провідний пучок; 4 - ідіобласти

Питання для самоконтролю і розвитку мислення:

1. Вкажіть особливості верхнього та нижнього епідермісу листків мезофітів. Розшифруйте поняття «продиховий апарат».

2. Чим відрізняється стовбчаста і губчаста хлоренхіма листка?

3. З яких елементів складаються провідні пучки листка?

4. Що являє собою механічна тканина або «арматура» листка мезофітів?

5. Особливості анатомічної будови листків сосноподібних.

6. До якої екологічної групи рослин належать тонконогові? У чому особливість будови мезофілу у злаків?

7. Вкажіть на характерні ознаки водоплаваючих і повністю занурених у воду листків гідрофітів.

8. Чим представлена механічна тканина листків рослин гідрофітів?

9. Які характерні ознаки продихів листків у рослин гідрофітів?

10. Чим відрізняється анатомічна структура листків у світлолюбних і тіньовитривалих рослин?

Матеріали та обладнання:

Мікроскопи, лупи, предметні та накривні скельця, листки рослин мезофітів, гідрофітів та ксерофітів, постійні препарати анатомічної структури листків редьки, камелії, сосни, полину, кукурудзи, глечиків та ін.

Література:

1. Брайон О.В., Чикаленко В.Г. Анатомія рослин. – К.: Вища школа, 1992. – С. 172-189.

2. Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин. – К.: Вища школа, 1971. – С. 152-161.

3. Сербін А.Г., Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. Фармацевтична ботаніка. – Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 90-93.

4. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка. – К.: Вища школа, 1995. – С.177-184.