Розглянути та замалювати надземні видозміни вагонів – вуса (надземні столони), вусики, колючки, кладодії (філокладії), сукулентні форми.

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 2371

Вуса – довгі і тоні пагони з редукованими листками, цим вони і відрізняються від батогів. Вуса – народна назва, наукова – надземні столони. Надземні столони можуть бути вкриті листям (у костяниці і зеленчука) і з редукованими листками (у суниці) (Рис. 102 – 103).

Рис. 102.Утворення пагонів у суниці (Fragaria vesca):

1 – загальний вигляд рослини; 2 – столон, що росте; 3 – симподіальний столон; 4 – дочірня розетка і спосіб галуження столона; НЛ – низові листки; Р – дочірні розетки; І, ІІ, ІІІ – порядок галуження столона

Рис. 103.Надземні столони:

1 – костяниця (Rubus saxatilis); 2 – зеленчук (Galeobdolon luteum)

Вусики можуть бути як метаморфози листків (у гарбузових, деяких бобових), так і пагонів (у виноградної лози). Основна функція їх зводиться до закріплення нестійкого стебла для більш раціонального використання сонячного світла. Вусиками пагін чіпляється до опори і таким чином завойовує собі простір для життя.

Виходять вусики з пазух листків (рис. 104).

Рис. 104.Вусики різного походження:

1, 2, 3 – листкові; 4, 5 – пагонові; 1 – горошок (Vicia sepium); 2 – чина (Lathyrus aphaca); 3 – гарбуз (Cucurbita pepo): а – зачаток листка; б – г – різна ступінь метаморфозів суцвіття у вусики; 4 – виноград: а – в - різна ступінь метаморфозів суцвіття у вусики; 5 – схема симподіального росту винограду

Колючки виступають як метаморфози листків у барбарису, прилистків – у робінії, у вигляді емергенців – у шипшини. Окремою групою метаморфозів у вигляді колючок є пагони. Широкого розповсюдження вони набули у дводольних дерев’янистих рослин – лимона трилистого, глоду, диких видів яблуні, груші та інших рослин.

Колючки закладаються в пазухах листків. Головна функція цих метаморфозів пов’язана зі зменшенням поверхні випаровування води, що показує належність даних форм до склерофітної рослинності. Якщо такі рослини перенести в умови домашнього зволоження, то колючки можуть не розвиватися. Поряд з цим колючки виконують також і захисну функцію, застерігаючи рослини від поїдання тваринами.

Рис. 105.Колючки різного походження:

1 – пагін барбарису з листковими колючками; 2 – переходи від листка до колючки у барбарису; 3 – пагонова колючка дикої груші; 4 (а і б) – пагонові колючки глоду; ПП – пазушні пагони

Рис. 106. Колючки дріка англійського (Genista anglica):

а – в звичайних умовах; б – перетворення в звичайні пагони в умовах підвищеної вологості

Рис. 107.Надземні видозміни пагонів:

1 - вуса (суниці); 2 - надземні бульби (кольрабі); 3 - вусики (виноград); 4,5- колючки пазушні (глід) і адвентивні (гледичія);

6 - частина стеблового сукулента - кактуса з кулястим соковитим зеленим стеблом і бічними бородавчастими ареолами із колючками замість листків; 7, 8 - кладодії з волосками (зигокактус) і ареолами (опунція); 9, 10 - розвиток філокладіїв (холодок);

11 - філокладії з квіткою (рускус під'язиковий)

Філокладії – видозмінене стебло з редукованими листками у вигляді лусочок. З пазух редукованих листків виростають листоподібні кладодії. За формою і функцією вони подібні до листків, тому їх називають філокладіями. Вони виконують також функцію фотосинтезу. На філокладіях формуються квітки. Представником рослин з філокладіями є рускус колючий (рис. 108.)

Рис. 108.Кладодії й філокладії:

1 – філокладії іглиці (Ruscus aueleatus); 2 – кладодії мюленбекії (Muehlenbeckia platyclados): а – нормальні, б – в умовах підвищеної вологості; 3 – кладодії колоції

Качан – це гігантська брунька, в якої потовщене стебло з розташованими на верхній його частині листками, що щільно налягають один на одного. Качан буває зовнішній – від кореневої шийки до нижнього листка і внутрішній – розташований у листковій зоні качана (рис. 109).

Рис. 109.Будова і розвиток качана капусти:

1 – молода рослина в стадії розетки; 2 – формування качана; 3 – кочерига і верхівкова брунька після зимівлі

У капусти качан формується в перший рік життя, а на наступний рік дає квітконосні стебла і відмирає. Таким чином, городня капуста – дворічна культура. Більшість листків, втративши хлоренхіму, виконують функцію загасаючої тканини, де накопичується багато води і запасних продуктів у вигляді цукрів.