Будова стінок клітин деревини сосни.

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1350

Для прискорення роботи можна користуватися постійними препаратами. Спочатку вивчають тангентальний зріз. При малому збільшенні знаходять тонке місце, де добре помітні клітини. При великому збільшенні на стінці клітини знаходять облямовані пори в розрізі (вигляд збоку). На відміну від простої пори, яка має на всьому протязі канал однакового діаметру, канал облямованої пори у замикаючої плівки має більший діаметр, ніж при виході у порожнину клітини. Вторинна стінка начебто піднімається над замикаючою плівкою пори, внаслідок чого пара облямованих пор має обрис двоопуклої лінзи. Звертають увагу на те, що середня частина замикаючої плівки пори потовщена. Це потовщення називають торусом. Завдяки еластичності замикаючої плівки торус може притискатися до одного з отворів пори і закривати його (рис. 6).

Роблять позначення: первинна стінка, вторинна стінка, облямована пора (вигляд збоку), замикаюча плівка, торус.

Потім розглядають при великому збільшенні радіальний зріз. На ньому облямовані пори видно в плані (вигляд зверху) у вигляді двох концентричних кругів з діаметрами, відповідними до найбільшого і найменшого діаметрів порового каналу.

4. Готують препарат поперечного зрізу стебла дерев'янистої рослини в краплині води. При малому збільшенні знаходять тонке місце на зрізі і розглядають його при великому збільшенні.

Відмічають, що стінки всіх клітин мають однаковий сіруватий відтінок. Після цього знімають покривне скло, видаляють фільтрувальним папером воду і діють на препарат флороглюцином і хлорводневою кислотою, дотримуючись при цьому послідовності операцій і необхідних правил техніки безпеки.

Г

В

Рис. 6.Трахеїди і облямовані пори сосни (Pinus sylvestris):

А – в радіальному розрізі; Б – в тангентальному розрізі; В – окрема пора в радіальному розрізі; Г – в тангентальному розрізі

У результаті реакції стінки клітин, які містять багато лігніну, тобто сильно здерев'янілі, набувають вишнево-червоного забарвлення, слабко здерев'янілі - рожевого, а нездерев'янілі - не змінюють його. Відповідно, флороглюцин із сильною хлорводневою кислотою служить реактивом на лігнін.

Інший реактив на лігнін - розчин сульфату аніліна, під дією якого здерев'янілі стінки стають лимонно-жовтими.

5. Капнувши реактивами хлор-цинк-йодом і флороглюцином із хлорводневою кислотою на шматочки фільтрувального і газетного паперу, роблять висновок про їх хімічний склад.

6. На внутрішній поверхні стінок клітин покривної тканини корку відкладається суберин, внаслідок чого відбувається скорковіння. Для визначення присутності в клітинах суберину готують препарати корку в краплині води і краплині барвника судан III. При великому збільшенні видно, що скорковілі стінки клітин забарвлюються суданом III в оранжево-червоний колір.

7. Із мінералізацією клітинноі стінки можна ознайомитися на листках і стеблах гербарних або живих зразків осок і хвощів. Стінки зовнішніх клітин цих рослин інкрустовані сполуками кремнію.

Це встановлюють, проводячи пальцями по їх листках і стеблах. При цьому можна відчути, що мінералізовані стінки клітин набули ріжучих властивостей.

Питання для самоконтролю і розвитку мислення:

1. Які структури клітин приймають участь в утворенні стінки?

2. У чому полягає відмінність клітинної стінки від мембрани цитоплазми (плазмолеми)?

3. Як за структурою і хімічним складом розрізняють первинну і вторинну стінки клітини?

4. У чому полягає відмінність простих пор від облямованих?

Матеріали та обладнання:

Листок аспідістри (Aspidistra elatior); шматочки деревини сосни (Pinus sylvestris), за декілька днів прокип'ячені у воді 4-6 год і залиті сумішшю однакових об'ємів гліцерину і спирту; хлор-цинк-йод, флороглюцин, сильна соляна або сульфатна кислота, гліцерин, гербарні зразки осок і хвощів. Шматочки фільтрувального і газетного паперу, шматочки корку - покривної тканини дуба коркового, сульфат аніліну, судан III.

Література:

1. Васильев А.В., Воронин Н.С., Еленевский А.Т. и др. Ботаника: Морфология и анатомия растений. - 2-е изд. - М.: Просвещение, 1988. - С. 78-93.

2. Григора І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М. Ботаніка. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – С. 22 – 23.

3. Проценко Д.Ф., Брайон А.В. Анатомія рослин. - К.: Вища школа, 1981. - С.69-97.

4. Стеблянко М.І., Гончарова К.О., Закорко Н.Г. Ботаніка: Анатомія і морфологія рослин. -К.: Вища школа, 1995. - С. 60-65.

5. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Практикум по курсу общей боганики. - 2-е изд., перераб. и доп. -М.: Агропромиздат, 1989. - С. 5-16.