Освоїти форми і методи штучного вегетативного розмноження рослин.

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1384

Штучне розмноження – це вегетативне розмноження, яке не має місця у природі і пов’язане з хірургічним відокремленням від рослин її частин. Існує багато способів штучного вегетативного розмноження:

Розмноження паростками. Так розмножують малину, вишню, сливу, ожину, черемху.

Поділ куща застосовують при розмноженні деяких кущових (смородина) і декоративних трав’яних багаторічників (примула, флокси) і овочевих рослин (щавель, ревінь).

Розмноження відгілками здійснюється методом присипання землею пригнутих бічних пагонів маточної рослини. Так розмножують аґрус, фікус, троянду (рис. 191).

Живцювання. Живець – частина вегетативного органа, яку використовують для розмноження. Він може бути стебловим, кореневим і листковим.

1. Стебловими живцями розмножують виноград, троянду, смородину, вербу, тополю. Стеблові живці поділяються на зимові і літні – зелені, з листками.

2. Кореневими живцями розмножують хрін, шипшину, троянду, сливу, вишню, малину, ліщину.

3. Листковими живцями розмножують бегонію, глоксинію, портулак, колеус, томати. Пагін формується з пазушних бруньок.

Щеплення (трансплантація) – зрощування зрізаних живців або бруньок однієї рослини – розмножуваної (прищепи) з іншою укоріненою (підщепою) (рис. 191).

Рис. 191.Типи, форми і способи вегетативного розмноження (за Сербіним А.Г.):

1 – прямий поділ клітин (одноклітинні водорості); 2 – брунькування (дріжджі); 3 – фрагментація (нитчасті водорості);

4, 5 – паростками кореневими і пагоновими; 6 – виводковими бруньками, або листковими зародками; 7 – коренебульбами;

8 – вічками бульб; 9 – кореневищами; 10 – цибулинами підземними і повітряними; 11 – вусами; 12 – пагоновими живцями;

13 – поділом куща, 14, 15, 16 – живцями пагоновими, листковими, кореневими; 17, 18 – окулірування: Т-подібне вічками і язичкове: 19, 20, 21 – щеплення живців: копуляція, у розщіп, під кору.