Теоретична основа

Вміст розчинних незброджених вуглеводів (крохмалю, декстринів, мальтози, глюкози) в зерновій бражці визначають фото калориметричним антроновим методом. Цей метод дає змогу визначити вміст в бражці зброджуваних вуглеводів, які мали збродити, але не збродили через неповне оцукрення і бродіння – так званих незброджуваних вуглеводів в бражці. Користуючись калориметричним антроновим методом, можна провести пряме визначання незброджуваних вуглеводів в бражці. Антрон дає забарвлення зі всіма вуглеводами, в тому числі і з пентозанами.

Антрон – тверда кристалічна речовина, товарна назва 10-дигідро-9-кетоантроцена. Реакцію цукрів з антроном проводять при нагріванні в сильно кислому середовищі. При цьому від молекули цукру відщеплюються три молекули води і із пентоз утворюється фурфурол:

Гексози в цих умовах перетворюються в оксиметилфурфурол:

 

 

 

Складні сахариди в умовах досліду попередньо гідролізуються до моносахаридів.

Фурфурол і оксиметилфурфурол, вступаючи в реакцію з антроном, утворюють забарвлені сполуки: похідне фурфуролу з антроном має жовтий колір, а оксиметилфурфуролу-блакитно-зелений колір. Тому максимуми світлопоглинання у них знаходяться в різних областях спектру: у похідних пентоз з довжиною хвилі 413 нм, а гексоз – 610 нм. Різниця в максимумах світлопоглинання дає можливість визначити один цукор в присутності іншого.

Залежність оптичної густини від концентрації виражається рівнянням:

с=Д·l: х,

де с – концентрація розчину, моль/дм³;

Д – оптична густина розчину;

l – товщина шару розчину, що поглинає світло, см;

х – молярний коефіцієнт поглинання, що характеризує поглинаючу здатність досліджуваної речовини при довжині хвилі максимального поглинання.

Реактиви, посуд.

-Колби К-2-200-2, 2-250-2 згідно з ГОСТ 1770;

-Пробірки місткістю 20 см³ і 50 см³ з пришліфованими корками згідно з чинними нормативними документами;

-Піпетки 1-1-2-0, 5, 1-2-2-5 і 1-2-2-10 згідно з ГОСТ 29227;

-Склянки з пришліфованими корками місткістю 100 см³;

-Колориметр фотоелектричний лабораторний (фотоелектроколориметр) типу -КФК згідно з чинними нормативними документами;

-Розчин сульфату цинку ZnSO₄·7H₂O з масовою часткою 30%;

-Розчин гексаціаноферату (ІІ) калію – К₄[Fe(CN)₆]·6H₂O з масовою часткою 15%;

Розчин антрону – 0, 9175 г х.ч. антрону вводять в мірну колбу на 250 см³, додають 100-150 см³ сірчаної кислоти з відносною густиною 1, 830 і перемішують до повного розчинення антрону; потім об´ єм рідини в колбі доводять сірчаною кислотою до мітки. Приготовлений розчин витримують при кімнатній температурі протягом 4 годин в темноті, після чого використовують для аналізу. Розчин антрону зберігають при температурі

4-6º С в темному місці, його можна використовувати протягом 12-15 діб.