Розгортання різних видів антен

Велике значення для забезпечення надійного радіозв'язку на граничні відстані має правильний вибір типу антен. Звичайно використовуються штиреподібні антени, антени «хвилі, що біжить» і Х-подібна антени.

Штирьова антена є антеною поверхневого променя, що випромінює електромагнітну енергію рівномірно в усі боки вздовж земної поверхні, але не випромінює в напрямку зеніту. найкращою зі штирьових антен є 4-метрова, що порівняно зі штирьовою антеною висотою 2, 7 м ефективніша в 1, 5 рази.

Антена «хвилі, що біжить» підвішується на типовій підвісці на висоті 1 м над поверхнею землі. Напрямок найбільшого випромінювання антени відповідає напрямку розгорнутого від радіостанції проводу. Отже, провід антени повинен завжди бути спрямований на кореспондента.

Х-подібна антена є різновидом антени «хвилі, що біжить». Її ближній до радіостанції кінець піднімається на дерев’яну опору, місцеві предмети (окремо стояче дерево, стовп, високий забір і навіть металеву щоглу).

Ефективність антени, а отже, і дальність зв'язку в значній мірі будуть залежати від траси, рельєфу місцевості на радіотрасі і від стану ґрунту в безпосередній близькості від антени.

Установлено, що на вологих ґрунтах більш ефективною є штирьова антена, на сухих — антена «хвилі, що біжить», Х-подібна антена ефективніша за штирьову й антену «хвилі, що біжить» у всіх випадках. Штирьову антену треба застосовувати в горах тому що вона більш зручна і не є спрямованою. Одночасно варто враховувати, що спрямовані антени при умілому використанні створюють кращі умови для забезпечення таємності управління військами і боротьби з радіоперешкодами супротивника.

Для розгортання антен УКХ -радіостанцій рекомендується вибирати рівне відкрите місце вдалині від металевих споруд та інших місцевих предметів щоб уникнути погіршення ефективності антени.

Розташування антени під залізним дахом (з погляду впливу її на антену) майже рівносильне зниженню антени до поверхні землі. Залізний дах має високу провідність, на ньому варто розгортати тільки штирьові антени.

При розташуванні радіостанцій у різного роду укриттях (ярах, окопах, бліндажах і т.п.) ефективність антен залежить від виду укриття, ступеня закриття ними антен і близькості проводів антени від землі. Якщо радіостанція розгорнута в укритті так, що частина штиря піднімається над навколишньою поверхнею, то у випромінюванні (і в прийомі) енергії бере участь тільки виступаюча частина антени. Виходить, дальність зв'язку буде невеликою.

Для роботи з укриття (особливо при роботі в радіонапрямку) доцільно застосовувати антену «хвилі, що біжить», яку варто виносити на поверхню землі. При цьому провід антени повинний проходити від поверхні землі на відстані не менше 0, 5 м.

При роботі з укриття гарний ефект дає застосування винесеної на поверхню землі штирьової антени, що з'єднується з прийомопередавачем за допомогою коаксіального кабелю довжиною не більш 10–15 м.