Театральне мистецтво 7.02020101«МУЗИЧНА РЕЖИСУРА» ФАХОВИЙ ТВОРЧИЙ КОНКУРС (режисура, колоквіум) Творчий конкурсоцінюється за 100-бальною шкалою оцінювання (від 100 до 200 балів). а/ Режисура: В розгорнутій експлікації вступник демонструє рівень володіння професійною термінологією, вміння здійснювати режисерський аналіз музично-драматичного твору та здатність на режисерське вирішення вистави. б/ Колоквіум: Теоретичне фахове випробування в обсязі курсу «Теорії музичної режисури». Абітурієнт має продемонструвати вільне володіння теоретичними положеннями з музичної режисури, виявити обізнаність з основами теорії та історії режисури, театру та театральної критики, теорії та історії музики, знання творів вітчизняної та зарубіжної класичної музичної драматургії. Питання до теоретичного фахового випробування 1. Художній образ у мистецтві, виставі. 2. Вчення К.С. Станіславського. Суть відкриття. 3. Сценографічне рішення вистави. Чим воно відрізняється від декораційного рішення? 4. Основні елементи вчення К.С. Станіславського та їх взаємодія. 5. Емоційна заданість музичної драматургії і природа акторських почуттів. 6. Співвідношення наскрізної дії та надзавдання (вистави, ролі). 7. Задум вистави. Основні елементи. 8. Розкриття та співвідношення питань: мета, дія, пристосування. Перехід одного епізоду в інший. Граничний процес. 9. Роль лейтмотивів в оперній драматургії 10. К.С. Станіславський та творчість актору музичного театру. 11. Використання тембрової виразності музичних інструментів для характеризування персонажів, драматургічної ситуації, атмосфери вистави (епізоду, сцени). 12. Режисерські шукання К.С. Станіславського в галузі музичного театру. 13. Інтенсивність дії в ролі, епізоді, виставі. Взаємозв’язок з музичним темпом і ритмом. 14. Режисерські шукання В. Немировича-Данченка в галузі музичного театру. 15. Композиція вистави. 16. Ф. Шаляпін про творчість актора. 17. Аналіз партитури. Головні елементи аналізу. 18. Мейєрхольд і музичний театр. Біомеханіка. 19. Діючий актор і співаючий актор. 20. Л. Курбас – ідеолог ансамблевого театру. Методика роботи над масовими сценами. 21. Основні етапи роботи над роллю в оперній виставі. 22. Природа опери. 23. Режисерські шукання В. Фельзенштейна. 24. Природа оперети. 25. Режисерські шукання Б. Покровського 26. Природа мюзиклу. 27. Основні етапи роботи над роллю в оперній виставі. 28. Природа опери. 29. Увертюра – ключ до концепції вистави. 30. Музична класика на сцені сьогодні. Ваші міркування. 31. К.В.Глюк. Реформаторська діяльність. 32. Підхід до обсади (розподілення ролей в опері, опереті, мюзиклі) 33. Вагнер. Реформаторська діяльність. 34. Робота над виставою. Випускний період. 35. Основні засоби виразності музичної драматургії. 36. Хорові епізоди (сцени) музичної вистави. 37. Адміністративна структура музичного театру. 38. Світло у виставі. Як Ви розумієте динаміку світла у музичній виставі. 39. Які елементи професії Вам вдалося реалізувати у дипломній виставі, а які ні, чому? Чи навчила Вас чогось дипломна вистава? Список літератури 1. Архімович Л., Гордійчук М. Лисенко М.В. – К., 1963. 2. Бобошко Ю. Режисер Лесь Курбас. – К., 1987. 3. Василько В. Фрагменти режисури. – К., 1967. 4. Курбас Лесь. Статті,спогади про Л.Курбаса. Літературна спадщина. – М., 1987. 5. Кауфман Л. Гулак - Артемовський С. – К., 1962. 6. Кашпус Е. Про мюзикл. – Л.,1983. 7. Кудінова Т. Від водевілю до мюзиклу. – М., 1982. 8. Мейєрхольд В.Е. Статті. Промови. Бесіди. Листи: в2-х томах. – М., 1968. 9. Неллі В. Про режисуру. – К.,1977. 10. Покровський Б. Про оперну режисуру. – М., 1977. 11. Покровський Б. Роздуми про оперу. – М., 1979. 12. Станіславський К. Моє життя в мистецтві. / будь-яке видання/ 13. Станіславський К. Етика. – М., 1981. 14. Станішевський Ю. Барви української опери. – К.,1970. 15. Товстоногов Г. Дзеркало сцени: в 2-х кн. ‑ Л., 1980. 16. Фельзенштейн В., Мельхінгер З. Бесіди про музичний театр. – Л., 1972. 17. Фельзенштейн В. Про музичний театр. – М., 1984. 18. Ханіш М. Про пісні під дощем. ‑ М., 1984. 19. Юра Г. Режисер у театрі. – К.,1967. 20. Янковський М. Мистецтво оперети. – М., 1982.
Мистецтво 0202 Музичне мистецтво 8.02020401 «ФОРТЕПІАНО» ФАХОВИЙ ТВОРЧИЙ КОНКУРС (спеціальний інструмент, колоквіум) Творчий конкурсоцінюється за 100-бальною шкалою оцінювання (від 100 до 200 балів). а/ Спеціальний інструмент Виконання програми з фахової дисципліни: Абітурієнт повинен виконати підготовлену програму, яка за ступенем складності відповідає випускній програмі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», яка складається з двох або декількох творів вищого ступеня складності різного стильового та жанрового визначення з обов’язком включенням поліфонічного твору. Загальна тривалість програми – 30 хвилин. За вибором комісії на фаховому прослуховуванні допускається часткове виконання програми. б/ Колоквіум: 1. План-проспект магістерської роботи до 0,5 др. арк., погоджений з науковим керівником, в якому висвітлюються проблеми, поставлені в роботі, її актуальність, можливості практичного застосування результатів. Співбесіда з питань, пов’язаних з тематикою магістерської роботи, сучасних проблем музикознавства, джерельної бази дослідження. 2. Теоретичне фахове випробування в обсязі курсів професійно-орієнтованих дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» «Історія та теорія фортепіанного мистецтва» та «Методика викладання гри на фортепіано». Абітурієнт повинен знати основні етапи розвитку та найбільш значні явища та тенденції розвитку світової фортепіанної культури, фортепіанний репертуар, музично-теоретичну літературу по цих питаннях. Питання до теоретичного фахового випробування 1. Клавірна культура Франції XVII ‑ XVIIІ ст. Характеристика стилю: епоха, світогляд, пануючі ідеї, коло образів, засоби виразності. 2. Клавірна творчість Й. Баха. Проблеми інтерпретації творів. 3. Фортепіанна творчість Л.Бетховена. Виконавська естетика та проблеми художньої інтерпретації. 4. Фортепіанна творчість Ф. Шопена та Ф. Ліста. Характеристика стилю: епоха, світогляд, пануючі ідеї, коло образів, засоби виразності. 5. Фортепіанна творчість К. Дебюссі та М. Равеля. Характеристика стилю: епоха, світогляд, пануючі ідеї, коло образів, засоби виразності. 6. Фортепіанна творчість С.Рахманінова, А.Скрябіна, С.Прокоф’єва. Порівняльний аналіз стилів. 7. Українська фортепіанна культура ХІХ та ХХ ст. 8. Психо-технічна школа початку ХХ ст. Методико-педагогічні установи Ф. Бузоні, К. Мартінсена, Г. Когана. 9. Вітчизняна фортепіанна школа ХХ ст. та питання творчого розвитку особистості виконавця. 10. А. Рубінштейн як видатний педагог та реформатор музичної освіти. 11. Педагогіка Й.Баха. Принцип всебічності виховання музиканта-професіонала. 12. Педагогіка Ф.Шопена. «Метода» Ф.Шопена та його художньо-естетичні принципи. 13. Художньо-естетичні та педагогічні ідеали Р.Шумана. 14. Педагогіка Г.Нейгауза. Проблеми взаємозв’язку художнього образу та виконавської техніки. 15. Музично-виконавські здібності та їх розвиток. Структура музичної обдарованості. Музично-педагогічна діагностика. 16. Первинні музично-ритмічні здібності та засоби їх формування та розвитку. 17. Принципи розвиваючого навчання у фортепіанній педагогіці ХХ ст. Формування активного, самостійного, творчого мислення учнів. 18. Теорія та методика початкового періоду музичного виховання. Провідні тенденції музичної педагогіки ХХ ст. 19. Музичний ритм як інтонаційно-виразна, образно-поетична та художньо-смислова категорія виконавства. Проблеми організації виконавського ритму у творах різних стилів. 20. Слухо-інтонаційна культура виконавця-піаніста. Фортепіанно-виконавське інтонування мелодії. 21. Сучасна психологія навчання. Управління навчальною діяльністю учня. Орієнтуюча основа діяння. Три типи навчання. Список літератури 1. Г. Цыпин «Обучение игре на фортепиано». ‑ М., 1984. 2. А. Малиновкая «Фортепиано-исполнительское интонирование». ‑ М., 1999. 3. Л. Баренбойм «Музыкальная педагогика и исполнительство». ‑ Л., 1974. 4. Теория и методика обучения игре на фортепиано / Под редакцией Каузовой ‑ М., 2001. 5. А. Николаев «Очерки по истории фортепианной педагогике и теории пианизма». ‑ М., 1980. 6. С. Фейнберг «Пианизм как искусство». ‑ М., 1965. 7. Г. Нейгауз «Об искусстве фортепианной игры». ‑ М., 1961. 8. Б. Теплов «Психология музыкальных способностей». ‑ М., 1947. 9. Психология музыкальной деятельности / Под редакцией Цыпина ‑ М., 2003. 10. Д. Кирнарская «Музыкальные способности». ‑ М., 2004. 11. А. Корженевський «Про специфіку мислення музиканта-виконавця» // Питання фортепіанної педагогіки та виконавства. К. 1981. 12. А. Корженевський «Основи музично-виконавського ритму. Питання теорії музичного виховання та методики навчання гри на фортепіано» К.2007. 13. Алексеев А. История фортепианного искусства: Учебник. В 3-х ч. – Ч. 1 и 2. ‑ М., 1988. 14. Алексеев А. Творчество музыканта – исполнителя: На материале интерпретаций выдающихся пианистов пришлого и настоящего. ‑ М., 1991. 15. Бадура-Скода Е. Интерпретация Моцарта. ‑ М., 1972. 16. Браудо И. Артикуляция: О произношении мелодики. ‑ Л., 1973. 17. Бодки Э. Интерпретация клавирных произведений И.С.Баха. ‑ М., 1989. 18. Голубовская Н. О музыкальном исполнительстве. ‑ Л., 1985. 19. Друскин М. Клавирная музыка. ‑ Л., 1960. 20. Корыхалова Н. Интерпретация музыки. ‑ Л., 1979. 21. Курковський Г. Питання фортепіанного виконавства: Зб. статей. ‑ К., 1983. Мистецтво 0202 Музичне мистецтво 8.02020401 «ОРГАН» ФАХОВИЙ ТВОРЧИЙ КОНКУРС (спеціальний інструмент, колоквіум) Творчий конкурсоцінюється за 100-бальною шкалою оцінювання (від 100 до 200 балів). а/ Спеціальний інструмент Виконання програми з фахової дисципліни: Абітурієнт повинен виконати підготовлену програму, яка за ступенем складності відповідає випускній програмі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», яка складається з двох або декількох творів різного стильового та жанрового визначення. Загальна тривалість програми – 30 хвилин. За вибором комісії на фаховому прослуховуванні допускається часткове виконання програми. б/ Колоквіум: 1. План-проспект магістерської роботи до 0,5 др. арк., погоджений з науковим керівником, в якому висвітлюються проблеми, поставлені в роботі, її актуальність, можливості практичного застосування результатів. Співбесіда з питань, пов’язаних з тематикою магістерської роботи, сучасних проблем музикознавства, джерельної бази дослідження. 2. Теоретичне фахове випробування в обсязі курсів професійно-орієнтованих дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» «Історія та теорія органного мистецтва» та «Методика викладання гри на органі». Абітурієнт повинен знати основні етапи розвитку та найбільш значні явища та тенденції розвитку світової органної культури, органний репертуар, музично-теоретичну літературу по цих питаннях. Питання до теоретичного фахового випробування 1. Методика розвитку навичок мануальної і педальної технік гри у починаючого органіста. Основні принципи складання репертуару для починаючих. 2. Методика роботи з учнями над творами старовинних майстрів. 3. Основні принципи роботи з учнем над вивченням поліфонічного твору. 4. Розвиток навичок самостійної роботи у учня. 5. Основні форми роботи з учнем. 6. Основні засоби виразності органа як інструмента. 7. Основні принципи складання учбового та концертного репертуару. 8. Види музичної символіки в старовинній музиці на прикладі творів Й.С.Баха. 9. Проблеми артикулювання, «хороші» та «погані» ноти. Застосування штрихів. 10. Орнаментика. Історія її походження та застосування в музиці різних часів. 11. Музичні жанри і форми в старовинній музиці та їх вигляд в сучасності. 12. Агогіка та риторика в старовинній музиці та їх практичне застосування. 13. Хорал. Загальна характеристика та його застосування в музиці різних часів. 14. Питання музичного часу в творах старовинної музики, TEMPO ORDІNARІO. 15. Романтична органна музика Німеччини. Загальна характеристика цього періоду та інструментарій. 16. Французький романтизм та його представники. Особливості французького симфонічного органу. 17. Сучасні органи, їх особливості і проблема взаємозамінності голосів при роботі виконавця над творами різних часів. 18. Сучасна українська музика та складності роботи над нею. Список літератури 1. Е. Бодки «Интерпретация клавирных произведений И.С.Баха» («Музыка», Москва) 2. М. Друскин «И.С.Бах» (Москва, «Музыка», 1982). 3. І. Браудо «Артикуляция», (видання 2, «Музыка», ленінградське відділення, 1975). 4. Л. Баренбойм «Теория артикуляции И.Браудо и её значение для исполнительской и педагогической практики» (п'ята збірка статей, Питання музичного мистецтва, «Музыка», Москва 1959). 5. Н. Бакеєва «Орган». 6. Захарова «Музыкальная риторика 17 – первой половины 18 в.» (сб. статей «Проблемы музыкальной науки», «Сов. Композитор», Москва, 1975, вип. 3). 7. А. Бейшлаг «Орнаментика в музыке». 8. А.Котляревський «Мудрый наставник» (сб. «Бах и современность», Київ, «Музична Україна», 1985). 9. А.Котляревський «Орган на Украине» (жур. «Музыка», №2, березень-квітень 1972). 10. Ф. Куперен «Искусство игры на клавесине», («Музыка», Москва, 1973) 11. В. Носина «Символика музыки И.С.Баха» (Тамбов, 1993) 12. Ю.Петров «Символика и диалектика чисел в ХТК Баха 1 том» 13. Ф. Клинда «Интерпретация» 14.Л.Ройзман «Заметки о некоторых клавирных произведениях И.С.Баха, особенно о токкатах» (сб. «Вопросы фортепианного искусства», вип.4)
Мистецтво 0202 Музичне мистецтво 8.02020401 «СКРИПКА» ФАХОВИЙ ТВОРЧИЙ КОНКУРС (спеціальний інструмент, колоквіум) Творчий конкурсоцінюється за 100-бальною шкалою оцінювання (від 100 до 200 балів). а/ Спеціальний інструмент Виконання програми з фахової дисципліни: Абітурієнт повинен виконати підготовлену програму, яка за ступенем складності відповідає випускній програмі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», яка складається з поліфонічного твору для скрипки соло (бажано дві частини сонати або партити Й.С.Баха), твору великої форми (перша або друга та третя частини концерту) та п’єси віртуозного характеру. В програмі вступної магістерської програми бажано представити твори вищого ступеня складності, а саме сонати Й.С. Баха, концерти А. Вівальді, Й.С. Баха, Й. Гайдна, В.А. Моцарта, Л. ван Бетховена, М. Бруха, Ф. Мендельсона, Й.Брамса, Н. Паганіні, Г. Венявського, О.Глазунова, С. Прокоф’єва, Д. Шостаковича, В. Косенка, тощо. Загальна тривалість програми – 20-25 хвилин. За вибором комісії на фаховому прослуховуванні допускається часткове виконання програми. б/ Колоквіум: 1. План-проспект магістерської роботи до 0,5 др. арк., погоджений з науковим керівником, в якому висвітлюються проблеми, поставлені в роботі, її актуальність, можливості практичного застосування результатів. Співбесіда з питань, пов’язаних з тематикою магістерської роботи, сучасних проблем музикознавства, джерельної бази дослідження. 2. Теоретичне фахове випробування в обсязі курсів професійно-орієнтованих дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Випробування проводиться у формі співбесіди з найважливіших питань розвитку музичного мистецтва в цілому, а також виконавства зокрема. Абітурієнт повинен знати основні етапи розвитку та найбільш значні явища та тенденції розвитку світової скрипкової культури, скрипковий репертуар, науково-методичну і музично-теоретичну літературу по цих питаннях.
Мистецтво 0202 Музичне мистецтво 8.02020401 «ОРКЕСТРОВІ СТРУННІ ІНСТРУМЕНТИ» ФАХОВИЙ ТВОРЧИЙ КОНКУРС (спеціальний інструмент, колоквіум) Творчий конкурсоцінюється за 100-бальною шкалою оцінювання (від 100 до 200 балів). а/ Спеціальний інструмент Виконання програми з фахової дисципліни: Абітурієнт повинен виконати підготовлену програму, яка за ступенем складності відповідає випускній програмі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» та складається з двох або декількох творів різного стильового та жанрового визначення. Загальна тривалість програми – 30 хвилин. За вибором комісії на фаховому прослуховуванні допускається часткове виконання програми. б/ Колоквіум: 1. План-проспект магістерської роботи до 0,5 др. арк., погоджений з науковим керівником, в якому висвітлюються проблеми, поставлені в роботі, її актуальність, можливості практичного застосування результатів. Співбесіда з питань, пов’язаних з тематикою магістерської роботи, сучасних проблем музикознавства, джерельної бази дослідження. 2. Теоретичне фахове випробування в обсязі курсів професійно-орієнтованих дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Абітурієнт повинен виявити високий рівень знань з таких профільних дисциплін як «Історія виконавства на струнно-смичкових інструментах», «Історія виконання струнно-смичкових інструментів», «Методика гри на струнно-смичкових інструментах» тощо. Випробування проводиться у формі співбесіди з найважливіших питань розвитку музичного мистецтва в цілому, а також виконавства на струнно-смичкових інструментах зокрема. Абітурієнт повинен знати основні етапи розвитку та найбільш значні явища та тенденції розвитку світової струнно-смичкової культури. струнно-смичковий репертуар, музично-теоретичну літературу по цих питаннях.
Мистецтво 0202 Музичне мистецтво 8.02020401 «ОРКЕСТРОВІ ДУХОВІ ТА УДАРНІ ІНСТРУМЕНТИ» ФАХОВИЙ ТВОРЧИЙ КОНКУРС (спеціальний інструмент, колоквіум) Творчий конкурсоцінюється за 100-бальною шкалою оцінювання (від 100 до 200 балів). а/ Спеціальний інструмент Виконання програми з фахової дисципліни: Абітурієнт повинен виконати підготовлену програму, яка за ступенем складності відповідає випускній програмі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», яка складається з чотирьох або п’яти творів вищого ступеня складності різного стильового, жанрового визначення, відмінні за характером та формою (зокрема соната чи концерт епохи бароко (І ‑ ІІ ч.), твір епохи класицизму, твір віртуозного характеру (ХХ ст.), твір українського автора). Загальна тривалість програми – 30 хвилин. За вибором комісії на фаховому прослуховуванні допускається часткове виконання програми. б/ Колоквіум: 1. План-проспект магістерської роботи до 0,5 др. арк., погоджений з науковим керівником, в якому висвітлюються проблеми, поставлені в роботі, її актуальність, можливості практичного застосування результатів. Співбесіда з питань, пов’язаних з тематикою магістерської роботи, сучасних проблем музикознавства, джерельної бази дослідження. 2. Співбесіда з фахових питань в обсязі курсів професійно-орієнтованих дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» НМАУ. Абітурієнт повинен показати знання з питань форми, стилістичних особливостей, технології виконавства виконуваних творів, знати музично-теоретичну літературу по цих питаннях, проявити обізнаність в питаннях загальної музичної ерудиції.
Мистецтво 0202 Музичне мистецтво 8.02020401 «НАРОДНІ ІНСТРУМЕНТИ», «БАНДУРА» ФАХОВИЙ ТВОРЧИЙ КОНКУРС (спеціальний інструмент, колоквіум) Творчий конкурсоцінюється за 100-бальною шкалою оцінювання (від 100 до 200 балів). а/ Спеціальний інструмент Виконання програми з фахової дисципліни: Абітурієнт повинен виконати підготовлену програму, яка за ступенем складності відповідає випускній програмі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», яка представляє музичні твори різних жанрів, стилів, характерів і форм з обов’язкові включенням поліфонічного твору (фуга не менше трьох голосів для вступників по спеціалізації акордеон, баян, бандура, гітара) та твору соло (для вступників по спеціалізації балалайка, домра-кобза, цимбали). Загальна тривалість програми – 30 хвилин. За вибором комісії на фаховому прослуховуванні допускається часткове виконання програми. б/ Колоквіум: 1. План-проспект магістерської роботи до 0,5 др. арк., погоджений з науковим керівником, в якому висвітлюються проблеми, поставлені в роботі, її актуальність, можливості практичного застосування результатів. Співбесіда з питань, пов’язаних з тематикою магістерської роботи, сучасних проблем музикознавства, джерельної бази дослідження. 2. Співбесіда з фахових питань в обсязі курсу методики та теорії викладання гри на народних інструментах. Абітурієнт повинен показати знання з науково-методичної та музикознавчої літератури, обізнаність в галузі оркестрового або хорового диригентського мистецтва (за фахом), володіти технікою мікро-макроструктурного аналізу виконаних творів.
Мистецтво 0202 Музичне мистецтво 8.02020401 «АКАДЕМІЧНИЙ СПІВ» / денний відділ/ ПЕРШИЙ ТВОРЧИЙ КОНКУРС (сольний спів, колоквіум) Творчий конкурсоцінюється за 100-бальною шкалою оцінювання (від 100 до 200 балів). Для вступників обов'язковим є спеціальний медичний /фоніатричний/ огляд. а/ Сольний спів Виконання програми: Абітурієнт повинен виконати підготовлену програму, яка за ступенем складності відповідає випускній програмі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», яка представляє музичні твори різних жанрів, стилів, характерів і форм з обов’язковим включенням арії, романсу та народної пісні. б/ Колоквіум: 1. План-проспект магістерської роботи до 0,5 др. арк., погоджений з науковим керівником, в якому висвітлюються проблеми, поставлені в роботі, її актуальність, можливості практичного застосування результатів. Співбесіда з питань, пов’язаних з тематикою магістерської роботи, сучасних проблем музикознавства, джерельної бази дослідження. 2. Співбесіда з фахових питань в обсязі курсів теорії вокальної діяльності та методики навчання співу. Питання до теоретичного фахового випробування 1. Психоаналіз вокальної діяльності 2. Дидактичний зміст вокального навчання 3. Резонансна теорія співу 4. Асоціації та синтез у вокальному мистецтві 5. Теоретичний та виконавський аналіз вокального твору (за вибором комісії) 6. Професійні захворювання голосу співака 7. Лінгво-культурна теорія співу 8. Сучасні положення теорії вокального мистецтва 9. Теорія вокальної творчості 10. Міоеластична теорія співу 11. Відчуття і сприйняття у співі 12. Нейрохронаксична теорія співу 13. Теоретичні аспекти свідомого та неусвідомлюваного у художньому співі 14. Теорія особистості та її розвиток у вокальній педагогіці 15. Методологія виховання вокального слуху 16. Гігієна голосу та режим співака 17. Концентричний метод виховання голосу М.Глінки 18. Розвиток емоційної сфери співака 19. Дефекти голосу та їх виправлення 20. Особливості роботи над видами вокалізації 21. Самостійна робота над вокальним твором 22. Фонетичний метод навчання співу 23. Принципи укладання концертних програм 24. Поєднання вокально-технічної та художньої сторін у процесі виховання співака 25. Розвиток виконавської волі співака 26. Особливості вокальних занять із дітьми 27. Розвиток інтелектуального потенціалу співака 28. Методичні аспекти роботи над художнім образом Список літератури 1. Антонюк В. Г. Вокальна педагогіка (сольний спів): [підручник / з грифом МОН України]. – К.: Віпол, 2007. 2. Антонюк В. Г. Постановка голосу: [навчальний посібник / з грифом Міністерства культури і туризму України]. – К.: Українська ідея, 2000. 3. Антонюк В. Г. Українська вокальна школа: [монографія]. – К.: Українська ідея, 2001. 4. Аспелунд Д. Л. Развитие певца и его голоса / Под ред. М. Л. Львова. – М., – Л.: Музгиз, 1956. 5. Багадуров В. А. Очерки по истории вокальной педагогики. – М.: Музгиз, 1956. 6. Барсов Ю. А. Вокально-исполнительские и педагогические принципы М. И. Глинки. – Л.: Музыка, 1968. 7. Вилинская И. Н. Значение репертуара в воспитании певца // Вопросы вокальной педагогики: Вып. 3-й – М.: Музыка, 1967. 8. Герсамия И. Е. К проблеме психологии творчества певца. – Тбилиси: Мецниереба, 1985. 9. Гмиря Б. Р. Статті. Листи. Спогади. – К.: Музична Україна, 1975. 10. 37. Гнидь Б. П. Історія вокального мистецтва: Підручник. – К.: НМАУ ім. П. І. Чайковського, 1997. 11. Гребенюк Н. Є. Вокально-виконавська творчість: психолого-педагогічний та мистецтвознавчий аспекти: Монографія. – К.: НМАУ ім. П. І. Чайковського, 1999. 12. Дмитриев Л. Б. Основы вокальной методики. – М.: Музыка, 1968. 13. Євтушенко Д. Г., Михайлов-Сидоров М. Г. Питання вокальної педагогіки: історія, теорія, практика. – К.: Мистецтво, 1963. 14. Егоров А. А. Гигиена голоса и его физиологические основы / Под общ. ред. Н. И. Жинкина. – М.: Музгиз, 1962. 15. Знаменська О. В. Культура мови у співі. – К.: Держвидав, 1959. 16. Колодуб І. С. Теорія вокального мистецтва. – Харків, 1996. 17. Костюк О. Г. Сприймання музики і художня культура слухача. – К.: Наукова думка, 1965. 18. Крушельницька Соломія: Спогади. Матеріали. Листування / Вступна стаття та упорядкування М. І. Головащенка. – К.: Музична Україна, 1978. 19. Кочнева И., Яковлева А. Вокальный словарь. – Ленинград: Музыка, 1986. 20. Лихтман З. Е. Избранные романсы украинских композиторов: Проба исполнительского анализа. – К.: КГК им. П. И. Чайковского, 1970. 21. Люш Д. Развитие и сохранение певческого голоса. – К.: Музична Україна, 1988. 22. Мадишева Т. П. Співак і мова/ – Х.: Штріх, 2002. 23. Микиша М. В. Практичні основи вокального мистецтва / Літ. виклад. М. І. Головащенка. – 2-ге вид. – К.: Музична Україна, 1985. 24. Михайлова Т. М. Виховання співаків у Київській консерваторії: Хронологічний огляд з 1863 по 1963 рр. – К.: Музична Україна, 1970. 25. Мишуга О. П. Спогади. Матеріали. Листи / Упор. М. І. Головащенка. – К.: Музична Україна, 1971. 26. Морозов В. П. Искусство резонансного пения. – МГК им. П. И. Чайковского, 2002. 27. Муравйова Олена: Спогади, матеріали. – К.: Музична Україна, 1984. 28. Назаренко И. К. Искусство пения: Хрестоматия. – М.: Музыка, 1972. 29. Стахевич А. Г. Вокальное искусство Западной Европы: творчество, исполнительство, педагогика. – К.: НМАУ ім. П. І.Чайковського, 1977. 30. Фролов Ю. П. Пение и речь в свете учения Павлова. – М.: Музыка, 1966. 31. Юссон Р. Певческий голос: Пер. с франц. – М.: Музыка, 1974. 32. Юнг К.-Г. Психология бессознательного: Пер. с нем. – М.: Канонт, 1998.
|
