Студопедия — Г.І.Петров розрізняє соціальне управління за його характером, методами здійснення і суб'єктивним складом: державне, суспільне, сімейне.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Г.І.Петров розрізняє соціальне управління за його характером, методами здійснення і суб'єктивним складом: державне, суспільне, сімейне.






 

Загальним для всіх форм або видів соціального управління є те, що їх суб'єкти і об'єкти управління, - це перш за все люди і їх об'єднання; те що управлінська діяльність завжди має цілеспрямований характер і сприяє організованій діяльності людей шляхом впливу на їхню свідомость.

 

Соціальне управління може бути науковим або стихійним, залежно від засад, на яких вибудовується управлінська діяльність. Наукове управління вибудовується на основі пізнання і використання притаманних соціальній системі об'єктивних закономірностей і тенденцій її функціонування та розвитку. Відповідно до них відбувається планування, організація, регулювання і контроль управлінської діяльності. Основним завданням наукового управління є забезпечення повноцінного функціонування певної соціальної системи. З цією метою необхідно вчасно виявляти застарілі компоненти в організації управління та вводити і асимілювати нові, враховуючи їх значущість для існування системи як певної якісної цілісності.

 

Тип особистості управлінця може характеризувати специфіка його дій в різних соціальних ситуаціях, реакція на виклики. Т. Парсонс розрізняє п’ять «типових змінних дії», тобто парних понять, які визначають полярні типи орієнтації в ситуаціях, між якими повинен вибрати діяч. У соціальній інтерактивній ситуації вони є визначенням взаємних ролевих очікувань і служать для опису ціннісних орієнтацій діячів.

  1. Афектність – нейтральність. Тут йдеться про контоль над афектами, дилему: чи повинен діяч слідувати імпульсам чи ні. Альтернативи формулюються по-різному, в залежності від того, що береться за вихідний пункт: система культури, соціальна система чи особистість. Афектність/нейтральність в системі культури вказує на нормативний зразок, який приписує негайне отримання задоволення або контроль над афектом. В соціальній системі цим визначаються відповідні рольові очікування. В системі особистості це означає схильність індивіда в певній ситуації віддаватися своїм почуттям чи контролювати їх.
2. Орієнтація на себе – орієнтація на колектив. Так визначається дилема між власними інтересами та обов’язками перед групою/суспільством, між особистими інтересами та суспільними зобов’язаннями. Вона визначається як норма і як рольове очікування в певних ситуаціях.
3. Універсалізм – партикуляризм.   Йдеться про те, чи проявляються в певних ситуаціях загальноприйняті норми, стандарти потреб і рольові очікування чи все ж розраховують на особливі, специфічні відносини між суб’єктом і оуб’єктом.
4. Досягнуте – приписуване.   В кожній ситуації існує альтернатива, чи слід надавати якостям об’єкта чи його досягненням більшого значення, тобто повинно бути важливо: ким він є чи що він власне робить. Норми, потреби чи рольове очікування в залежності від ситуації можуть бути орієнтовані на якості або на досягнення.
5. Специфічність - дифузність.   Йдеться про те, чи займається в певній ситуації діячс одразу лише специфічними аспектами об’єкта чи ж неупереджено надає об’єкту можливість діяти і в залежності від необхідності реагує на це. Норми, потреби та рольові очікування в певних ситуаціях можуть одразу ж применшити важливість об’єкта чи її збільшити.

 

В кожній ситуації управлінської дії містяться ці п’ять альтернатив, діяч повинен зробити вибір між ними, і його рішення веде до певної організації цих типових змінних дії.

 

 

4. Соціальний контроль як функція управління.

 

Основною функцією управління є функція соціального контролю, яку в суспільстві виконують різного роду соціальні інститути та спеціальні органи, які діють незалежно від підконтрольних органів управління (прокуратура, державна інспекція, ревізійні комісії тощо), а також суб'єкти управління.

Соціальний контроль виконує в суспільстві роль своєрідного механізму санкціонування й оцінки соціальної поведінки і діяльності встановленого зразка та відтворення пануючих у суспільстві соціальних відносин і структур.

· Соціальне регулювання – це свідоме втручання в соціальні процеси й соціальні зміни, яке здійснюється в різних формах і має на меті підтримку рівноваги в соціальній системі, її розвиток через уведення в неї регуляторів (норм, правил, тощо).

 







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 140. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ В УСЛОВИЯХ ОМС 001. Основными путями развития поликлинической помощи взрослому населению в новых экономических условиях являются все...

МЕТОДИКА ИЗУЧЕНИЯ МОРФЕМНОГО СОСТАВА СЛОВА В НАЧАЛЬНЫХ КЛАССАХ В практике речевого общения широко известен следующий факт: как взрослые...

СИНТАКСИЧЕСКАЯ РАБОТА В СИСТЕМЕ РАЗВИТИЯ РЕЧИ УЧАЩИХСЯ В языке различаются уровни — уровень слова (лексический), уровень словосочетания и предложения (синтаксический) и уровень Словосочетание в этом смысле может рассматриваться как переходное звено от лексического уровня к синтаксическому...

Тема 5. Анализ количественного и качественного состава персонала Персонал является одним из важнейших факторов в организации. Его состояние и эффективное использование прямо влияет на конечные результаты хозяйственной деятельности организации.

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Патристика и схоластика как этап в средневековой философии Основной задачей теологии является толкование Священного писания, доказательство существования Бога и формулировка догматов Церкви...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия