Позаурочної роботи
Загальна мета індивідуальної позаурочної роботи в ПТНЗ – забезпечення педагогічних умов для повноцінного розвитку особистості, задача її – розвиток різноманітних сторін особистості учня, його індивідуального потенціалу. Сутність індивідуальної роботи полягає в соціалізації учня, формуванні у нього потреби в самовдосконаленні, самовихованні. Ефективність індивідуальної роботи залежить не тільки від точного вибору форми відповідно до поставленої мети, але і від включення в той чи інший вид діяльності. Типова помилка інженерно-педагогічних працівників: індивідуальна виховна робота зводиться до відчитування, зауваження, осудження. Індивідуальна робота вимагає від педагогів спостережливості, такту, обережності (“Не нашкодь!”), вдумливості. Основною умовою її ефективності служить установлення контакту між педагогами й учнем, досягнення якого можливо при дотриманні наступних умов: Повне прийняття учня, тобто його почуттів, переживань, бажань, проблем. При цьому важливо показати підлітку, що ви його розумієте і приймаєте. Але це зовсім не означає, що ви розділяєте його вчинки і дії. Прийняти – не значить погодитися. Воля вибору. У вихованні зовсім неприйнятний девіз “Ціль виправдує засоби!”. Учень має право на помилку, має повне право на власне рішення, навіть якщо з погляду педагога воно невдале. Задача педагога – не змушувати учня прийняти пропоноване рішення, а створити всі умови для правильного вибору. Розуміння внутрішнього стану учня. Це вимагає від педагогів уміння читати невербальну інформацію, що посилається учнем. Помилка: іноді ми приписуємо учню ті негативні якості, що майстру виробничого навчання чи викладачу хочеться бачити в ньому. Така особливість людини називається проекцією. Треба: розвивати в собі такі здібності як емпатія – уміння розуміти внутрішній світ іншої людини, конгруентність – уміння бути самим собою, доброзичливість і щирість. Розвивати в собі здатність “ слухати” і “чути”. Здатність чути – фізіологічний акт. Слухання – вольовий акт, що вимагає від людини визначених вольових зусиль. Помилка: педагоги більш схильні до тривалого говоріння, а не до слухання. Необхідно: розвивати в собі активне слухання – основний шлях подолання бар'єрів у спілкуванні з учнями. Пам’ятайте: “Два вуха й один язик нам дано для того, щоб більше слухати і менше говорити”. Індивідуальна форма припускає не тільки заздалегідь запланований вплив на свідомість, поводження, почуття вихованця. У процесі позаурочної виховної роботи ми зустрічаємось і з “позаштатними ситуаціями”, алгоритм рішення якої ми пропонуємо вам вивчити, проаналізувати і провести його апробацію. 1 етап, умовно називаний “Стій!”, спрямований на оцінку ситуації й усвідомлення власних емоцій. Необхідно зробити паузу і запитати себе: “Що я зараз відчуваю? Чого я зараз хочу? Що я роблю?”. II етап починається з питання “Чому?”, що ми задаємо собі. Суть даного етапу – аналіз мотивів і причин вчинку учня. Правильна діагностика причин визначає індивідуальні засоби педагогічного впливу. III етап полягає в постановці педагогічної мети і формулюється у виді питання “Що?”: “Що я хочу отримати у результаті свого педагогічного впливу?”. Помилка: у практиці ПТНЗ педагогічний вплив іноді будується на основі залякування, почутті страху учня, що може дати позитивний, але нетривалий ефект, тому що для його підтримки необхідні усе більш застрашливі міри. Необхідно: викликати в учня не страх, а почуття сорому, наприклад. Сором буде стимулом у тому випадку, коли педагогічний вплив спрямований не проти особистості учня, а проти його вчинку. IV етап полягає у виборі оптимальних засобів для досягнення поставленої педагогічної мети і відповідає на запитання “Як?”: “Яким чином досягти бажаного результату?”. V етап – практична дія педагога. Успіх цього етапу буде залежати від того, наскільки вірно ми змогли визначити мотиви і причини вчинку учня, змогли сформулювати конкретну педагогічну мету і вибрати оптимальні способи її досягнення і наскільки вміло змогли втілити їх у реальному педагогічному процесі училища. Усім, для кого виховання є професійною справою, слід пам’ятати, що результати педагогічного впливу, як правило, віддалені в часі і неоднозначні, тому спирайтеся на те краще, що є в підлітку, навіть, якщо воно ще не проявилося і звертайтеся до нього не до такого, який він “сьогодні”, а до такого, яким він може бути “завтра”.
Контрольні запитання і завдання
Що визначає форму організації виховної роботи? Якою може бути класифікація форм організації виховної роботи? Визначить умови вибору форм організації. Які нетрадиційні форми позаурочної роботи з учнями ви знаєте? Назвіть найбільш поширені у практиці роботи ваших колег помилки індивідуальної роботи з учнями. Авторами одного посібника для педагогів були придумані назви різних форм роботи з учнями: «Архів нездійснених проектів», «Біржа прогнозів», «Мультиград», «Полігон дотепності», «Країна Рад», «Чудотека». Опишіть зміст однієї з цих форм чи придумайте свою форму організації позаурочної роботи в групі (гуртожитку) і її зміст. Проведіть спостереження за ходом індивідуальної роботи з учнями одного з Ваших колег. Перелічте помилки, що він допустив. Складіть таблицю за схемою:
|
