Урок 66
Тема. Спостереження за словами з омонімічними коренями Мета:учити учнів розрізняти слова з омонімічними коренями; закріплювати вміння добирати споріднені слова та визначати корінь; розвивати навички зв’язного мов- лення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати інтерес до матеріалу, що вивчається.
Хід урОКу I. Організаційний момент Учитель
Учні Добрий день, другий клас! Дуже рада бачить вас!
На урок прийшли ми знову І навчатися готові!
II. актуалізація опорних знань
Шш шо шп шу Ша аш иш ше шву шл Шістнадцять шоферШевченко де багато пташок, там нема комашок. — Поставте питання до слів. — Хто такий Шевченко? — як ви розумієте зміст прислів’я? — Назвіть однакові букви у словах пташок, комашок.
Грім озвався на зорі. Надходить світанок. Ще синіє високе небо. Бабуся дуже гарно шиє. Тихесенько вітер віє.
Гра «Знайди “зайве” слово» 1) Серед споріднених спільнокореневих слів знайдіть «зайве» слово. Коза, козак, козенята, козяче, кізка, козлик. Блузка, бузок, бузина, бузковий, бузочок. 2) яке «зайве» слово у кожному рядку таких спільнокореневих слів? Малий, малюнок, мало, маленький. Буква, буквар, букет, буквений. — Поясніть свій вибір. (Ці слова мають спільну частину, але не близькі за значенням.) III. повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми розглянемо слова, корені яких звучать однаково, але мають різне значення.
IV. сприймання й усвідомлення нового матеріалу
— Запишіть слова голуб і голубий. Позначте в них спільну час- тину. чи можна назвати ці слова спорідненими? чому? — Слова голуб і голубий не є спорідненими, тому що їх спільна частина - голуб - тільки звучить однаково, але має різне значення. У першому слові вона означає пташку, а в другому — колір.
Читання казки «Родичі». Йшли якось стежкою гусак, гуска і гусенята, а назустріч по- взла гусениця. — Ви хто такі? — запитала гусениця. — я гусак, це — гуска, а то — наші гусенята, — ввічливо від- повів гусак. — А ти хто? — А я ваша тітка, — похвалилася гусениця. — Ні, ображено заґелґотали гуси. — чому обурилися гуси? (Відповіді учнів.) — У споріднених словах корінь має спільне значення. Так, слова гуска, гусенята, гусениця не можна назвати спорідненими, тому що корінь слів гуска і гусениця не має спільного значення. Висновок. Споріднені слова не тільки мають спільну частину, що звучить однаково, але й близькі за значенням.
Фізкультхвилинка V. узагальнення й систематизація отриманих знань
Учитель називає пари слів, учні за допомогою «світлофорів» показу- ють відповідь «Так», якщо слова в цій парі споріднені. якщо в словах спільні частини тільки звучать однаково, але мають різне значення, учні показують відповідь «Ні». літо — літечко; вода — водичка; літати — літак; гора — го- ріти; водити — водяний; берег — берегти; син — синій; сад — са- док; мило — милий.
— Прочитайте слова. Доведіть, що ці слова, хоч і мають одна- кову частину, проте не є спільнокореневими. Гора, горить, горе. літо, літак, літера.
Вода, водночас, водій. Колір, колія, колодязь.
— Прочитайте. Визначте «зайве» слово у кожній групі. Мильний, мильниця, милити, милий, мильце. Горе, горенько, гористий, горезвісний. Казка, казковий, казанок, казочка. — У спільнокореневих словах позначте корінь. — Складіть і запишіть речення з одним із цих слів.
— Прочитайте слова. У якому рядку наведені спільнокореневі слова, а в якому — слова, близькі за значенням? Сміливий, безстрашний, хоробрий. Зелений, зеленіє, зелененький, зелень. — Складіть і запишіть речення з одним із цих слів.
— У вірші підкресліть спільнокореневі слова. Позначте корінь. Прилетіли шпаки, Дорогі співаки, Прилетіли весну зустрічати. У шпаківнях нових Скоро будуть у них Жовтороті малі шпаченята. Г. Бойко
VI. підсумок уроку. рефлексія — які слова ми вчилися розпізнавати сьогодні на уроці? — чи завжди частини слів, які вимовляються й пишуться од- наково, є спільним для них коренем? Наведіть приклади. — Що, крім спільної частини, мають ще спільнокореневі слова?
|