Зовнішньополітичні доктрини КНР у 1980-і – 1990-і рр.

У 1982 році на XII з'їзді була прийнята центральна установка на проведення «незалежної і самостійної зовнішньої політики». Нарешті, в 1982 р. китайські керівники піднімають питання не просто про можливість відтягнення війни, а про те, чи можливо в принципі не допустити війну і добитися миру, не обмеженого тимчасовими рамками.

З переглядом концепції війни і миру пов'язане висунення ряду нових ЗП установок, які зачіпають проблеми взаємин Китаю з навколишнім світом. Найбільш важливу роль відіграє ЗП установка на проведення «відкритої політики», яка, мабуть, у вирішальній мірі визначає загал. характер ЗП КНР.

Найбільш великі стратегічні проблеми в сучасному світі за Ден Сяопіном (1985)

1. Проблема світу - це проблема «Схід - Захід»,

2. економічна проблема - це проблема «Північ - Південь».

Але головну увагу він приділив не військ.-політ., а політ.-економ. аспектам розвитку МВ, що зайвий раз підтвердило тенденцію підвищення питомого значення невійськових аспектів аналізу міжнародної ситуації.

На цьому етапі можна спостерігати завершення процесу еволюції найбільш загал. уявлень керівництва КНР - від концепції "воєн і потрясінь" до діаметрально протилежної концепції "миру і розвитку". Був узятий курс на " мирне піднесення " на основі спільного розвитку з іншими державами. Проголошувалась відмова кит. керівників від постійних супротивників, відносини з якими можливо засновувати лише на непримиренній боротьбі.

На передній план вийшли, насамперед, проблеми, пов'язані із забезпеч. мирного стабільного оточення, і питання розвитку, які прямо залежать від перспектив оптимізації положення Китаю в структурі світових економічних і наук.-техніч. контактів.

У ще одній важливій концепції - теорії "миру і розвитку ", вперше оприлюдненій Ден Сяопіном в 1984 р., було заявлено, що двома "найбільш великими стратегічними проблемами в сучасному світі, що носять глобальний характер, є проблема миру і економічна проблема ". Концепція " комплексної державної міці " також привела керівництво КНР до висновку про зниження ролі військ. чинника в суч. умовах для забезпеч. нац. безпеки. Її суть в тому, що в сучасних умовах сила держави і її вплив на міжн. арені визначається не тільки величиною військового потенціалу, а й рівнем економ. і наук.-техніч. розвитку, а також зваженим зовнішньополітичним курсом, при цьому домінуючим фактором є економічний потенціал країни.

В кінці 1980-х рр.. у китайському керівництві стало переважати бачення світу з позиції багатополюсності. Воно відображало прагнення різних держав світу до проведення незалежного політичного курсу на світовій арені, і означало кінець безроздільного домінування "однієї-двох наддержав".

Прагнення виключити негативний вплив з боку США та інших іноземних держав у міру зростання національної могутності країни підштовхнуло китайське керівництво до розширення своєї участі у підтримці існуючого міжнародного порядку. У першій половині 1990-х рр.. керівництвом КНР були закріплені важливі концептуальні положення про необхідність встановлення мирного, стабільного, справедливого і розумного нового міжнародного порядку.

Концепція нового міжнародного порядку може розглядатися як найважливіша теоретична основа зовнішньої політики КНР на сучасному етапі, не тільки яка несе ідеологічне навантаження, але і відображає основні методи регіональної політики Пекіна. Вона заснована на уявленні китайського керівництва про те, що порядок міжнародного суспільства залежить від "стандартизації" національних інтересів, а стабільність міжнародного порядку - від "загальноприйнятих стандартів". При цьому підкреслюється, що сучасний світ потребує двох основних перетвореннях:

1. Твердження "нового світового політичного порядку"

2. Твердження "нового світового економічного порядку".

"Концепція нової безпеки". Як підкреслюють китайські дослідники, після закінчення "холодної війни" з'явилося розуміння, що ні військові альянси, ні однакова політична система більше не є запорукою миру і безпеки. З втратою значення традиційних форм оборонної дипломатії, що існували у формі військових союзів, в нових умовах міжнародної обстановки був запропонований оригінальний підхід до роззброєння і співробітництва з безпеки.