Означення 4. Добутком вектора
на число ![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image461.png)
називається вектор
![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image462.png)
, який задовольняє наступні умови:
1) довжина вектора
дорівнює добутку довжини
на
модуль числа
;
2) якщо
>
, то
і
співнапрямлені,
якщо
< 0, то
і
протилежно напрямлені (рис.2.5).
Рисунок 2.5
Властивості добутку вектора на число
1.
,
.
2.
.
3.
.
4.
.
2.3 Орт вектора. Умова колінеарності
Означення 1. Вектор, модуль якого дорівнює одиниці, називається ортом (одиничним вектором).
Означення 2. Ортом ненульового вектора
називається вектор
, модуль якого дорівнює одиниці, а напрямок співпадає з напрямком вектора
:
.
Справедлива рівність:
,
.
Теорема 1. (Ознака колінеарності 2-х векторів) Для того, щоб два вектори були колінеарні необхідно і достатньо, щоб один із них дорівнював добутку деякого числа на інший вектор.
Нехай вектор утворює з осями координат кути
![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image481.png)
,
![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image482.png)
,
![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image483.png)
.
Напрямними косинусами осі
![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image484.png)
(або напрямку
![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image484.png)
) називаються косинуси цих кутів (
![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image485.png)
,
![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image486.png)
,
![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image487.png)
). Якщо напрямок заданий одиничним вектором
![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image488.png)
, то напрямні косинуси є його координатами
![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image489.png)
. Напрямні косинуси пов’язані між собою
Рисунок 2.6 співвідношенням:
.
2.4 Лінійна залежність та незалежність векторів
Означення 1. Вектори
,
…
називаються лінійно залежними, якщо існують такі числа
одночасно не всі рівні нулю, що виконується рівність
. В іншому випадку вектори називаються лінійно незалежними.
Якщо вектори
,
…
лінійно залежні і наприклад
, тоді
тобто,
– є лінійною комбінацією векторів
,
…
.
Таким чином, якщо вектори лінійно залежні, то хоча б один із них лінійно виражається через решту векторів.
Геометрично:
(рис. 2.7).
.
Рисунок 2.7
Теорема 1. (Про лінійну залежність 2-х векторів) Два вектори лінійно залежні тоді і тільки тоді, коли вони колінеарні.
Доведення.
– лінійно залежні
.
Тоді за ознакою колінеарності
.
Теорему доведено.
Теорема 2. (Про лінійну залежність 3-х векторів) Три вектори
лінійно залежні тоді і тільки тоді, коли вони компланарні.
Доведення.
1. Необхідність.
Нехай
лінійно залежні. Покажемо, що вони компланарні. З того що вектори лінійно залежні, випливає
:
а) якщо
, то
лежить з ними на одній прямій, тоді
компланарні;
б) якщо
, тоді за правилом паралелограма маємо, що всі вектори лежать в одній площині
компланарні.
2. Достатність.
Нехай
компланарні. Покажемо, що вони лінійно залежні.
а)
лінійно залежні;
б)
– попарно колінеарні. Нехай
(рис.2.8).
1)
![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image521.png)
;
2)
тоді ![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image523.png)
– лінійно залежні.
Рисунок 2.8
Наслідок: 1. Три компланарні вектори лінійно незалежні.
2. Чотири вектори в трьохвимірному лінійному просторі лінійно залежні завжди.
Теорема 3. Якщо два вектори
неколінеарні, то будь-який вектор
що лежить в площині векторів
, можна лінійно виразити через вектори
і
єдиним способом.
Доведення.
– компланарні (за умовою), тоді існують такі числа
одночасно не рівні нулю, що
.
Розглянемо два випадки:
а) нехай, наприклад,
, тоді
– лінійно залежні:
.
б)
,
, або
.
Так як
лінійно незалежні, то
.
або
![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image543.png)
.
Теорему доведено.
Теорема 4. Якщо три вектори
– некомпланарні, то будь-який вектор
можна лінійно виразити через
, притому єдиним способом:
.
2.5 Базис і координати вектора
Означення 1. Множину найрізноманітніших систем (
) дійсних чисел називають n-вимірним дійсним простором і позначають через Rn.
Кожну таку систему чисел назвемо точкою або вектором Rn. Числа
– координати точки (вектора) або компоненти вектора.
Означення 2. Сукупність
лінійно незалежних векторів
-вимірного простору називається його базисом.
Зауваження. Простір називається лінійним векторним простором, якщо в ньому визначені операції додавання векторів і множення на число.
Теорема 1. Кожен вектор
лінійного
-вимірного простору можна представити єдиним способом у вигляді лінійної комбінації векторів базису ![](https://konspekta.net/studopediainfo/baza4/2782759118247.files/image552.png)
Числа
називаються координатами вектора
в базисі
, тобто
.