Приклад 6. Побудова математичної моделі процесу переміщення рідин і газів
Розробити математичну модель об’єкту керування, що являє собою трубопровід, по якому протікає азотно-воднева суміш у співвідношенні 1:1,25. Витрати цієї суміші становлять Fn=250550 м3/год при температурі t=200 , тиску P=50МПа, діаметр трубопроводу D y =250мм, довжина L=20м. На вході об’єкту встановлено клапан для регулювання тиску (витрат) на його виході. В’язкість водню при t=200 дорівнює 0,045 , азоту 0,0907 . Густина азоту та водню знаходиться за формулою: , – для азоту, – для водню. В’язкість газової суміші становить: , де і – відносні концентрації азоту та водню; і – молекулярна вага азоту та водню; і – критичні температури для азоту та водню; і – коефіцієнти в’язкості азоту та водню. Нехай концентрація азоту , водню . В розрахунках приймаємо, що ; . Тоді . кг/м3. Лінеаризуємо рівняння матеріального балансу: , – в’язкість; – поперечний перетин регулюючого органу; – газова стала; Т – температура суміші; D – діаметр трубопроводу; L – довжина трубопроводу; – витрати суміші; – густина. Змінними будуть , причому: Підставивши ці вирази в (4.41), після почленного множення та нехтування складовими малої ваги, вилучення співвідношення статики, приведення до відносної форми, отримаємо наступне рівняння типу: , де стала часу об’єкту; безрозмірні коефіцієнти передачі; – коефіцієнт передачі об’єкту за каналом ; – коефіцієнт передачі об’єкту за каналом ; – коефіцієнт передачі об’єкту за каналом – коефіцієнт передачі об’єкту за каналом – коефіцієнт передачі об’єкту за каналом Р T. де Т 0 – номінальна температура. Знак “–” при k3, k4 показує, що зміна параметрів z2, z3 призводить до протилежної зміни y. c. Знаходимо коефіцієнти передачі об’єкту Обчислюємо сталу часу, коефіцієнти передачі, причому газова стала знаходиться за формулою: (RT має розмірність в метрах). Математична модель об’єкту в диференціальній формі має вигляд: Ця модель відповідає такій структурно-логічній схемі рис.
Рис. Структурно-логічна схема об’єкту керування.
Час запізнення об’єкту визначається за формулою: c. Кожний канал характеризується передаточною функцією, яка визначається з рівняння (2.8): для P Fn ; для P для Р для Р SP Оскільки об’єкт керування має чисте запізнення, яке для всіх каналів береться однаковим, то передаточна функція трубопроводу як об’єкту керування становитиме послідовне з’єднання динамічної ланки та ланки запізнення, тобто: , де – передаточна функція і-того каналу; – передаточна функція ланки запізнення. Передаточні функції для каналів будуть:
|