Говорять, що послідовність випадкових величин
, по ймовірності збігається до випадкової величини
, якщо для довільного 
Р {
}=0. Збіжність по ймовірності послідовності
до
позначають так:
=plim
, або
.
Нехай
послідовність випадкових величин, для яких існують М
. Законом великих чисел називають теореми, які стверджують, що різниця
збігається до нуля по ймовірності.
Нерівність Чебишева:
, де
- математичне сподівання та дисперсія в.в.
відповідно.
Теорема Чебишова. Нехай {
}- послідовність незалежних випадкових величин, існують D
i D
при всіх n. Тоді
. (*)
Наслідок. Нехай
1,
2,…,
n,…- послідовність незалежних випадкових величин така, що М
=а, D
, n=1,2,…
Тоді для кожного
.
Цей частковий випадок теореми Чебишова дає обгрунтуваня правилу середнього арифметичного в теорії обробки результатів вимірювання. Припустимо, що необхідно виміряти деяку фізичну величину а. Повторюючи вимірювання n раз в одинакових умовах, спостерігач одержує результати вимірювань
1,
2,…,
n [1]. Якщо спостереження не мають систематичної помилки, тобто М
=а, то згідно сформульованому вище наслідку, 
Теорема Хінчина. Нехай {
}- послідовність незалежних одинаково розподіленихвеличин, які мають скінчене математичне сподівання М
=а. Тоді для кожного
.
Теорема Маркова. Нехай випадкові величини
1,
2,…,
nякзавгодно залежні. Для виконання (*) достатньо, щоб
при
.
Теорема Бернуллі. Нехай маємо послідовність випробовувань, в кожному з яких можуть бути два наслідки- успіх У (з ймовірністю р) або невдача Н (з ймовірністю q=1-p) незалежно від наслідків інших випробувань. Утворимо послідовність випадкових величин наступним чином. Нехай
к =1, якщо в к-тому випробовуванні був успіх
к =0, якщо в к-тому випробовуванні наступила невдача. Тоді {
}- є послідовність незалежних одинаково розподілених випадкових величин M
к=p, D
к=pq. Випадкова величина
представляє собою частоту появи успіху в перших n випрбуваннях. Оскільки для послідовності {
}-виконані умови теореми Чебишова, то із теореми Чебишова одержуємо наступне твердження.
Теорема Бернуллі. Для довільного
Р{
при n
.
Зміст цього твердження полягає в тому, що ведене нами визначення ймовірності відповідає інтуїтивному розумінню ймовірності як границі частоти.
Теорема. Нехай
- незалежні однаково розподілені випадкові величини, причому
, тоді 
.
Закон великих чисел є математичниимпідгрунтям для частотного визначення математичного сподівання як інтегральної характеристики розподілу:
.