Етап. Корекційна робота з першокласниками, у яких виникли труднощі в процесі адаптації до школи
У залежності від виявлених причин труднощів, що виникли в процесі адаптації дитини до школи, психолог визначає напрямок корекційної роботи: • розвиток пізнавальних процесів; • розвиток мотиваційної сфери; • розвиток довільності; • корекція тривожності; • розвиток навичок спілкування у групі; • корекція агресивності.
VII. ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ
Адаптованість - рівень фактичного пристосування людини, її соціального статусу і самовідчуття, задоволеності або незадоволеності собою і своїм життям. У сучасній освітній практиці, поряд із формуванням знань і умінь, до числа пріоритетних належать цілі, пов'язані із загальним особистісним розвитком і збереженням психологічного здоров'я учнів. Суттєве значення у їх досягненні має психолого-педагогічний супровід учнів. Значна увага до шкільної адаптації викликана тим, що вона є динамічним процесом прогресивної перебудови функціональних систем організму і забезпечує віковий розвиток. Механізми ж пристосування, що виникли в процесі адаптації, закріплюються у структурі особистості і стають підструктурами її характеру. Згідно досліджень М.М. Безруких, процес адаптації дитини до школи можна розділити на декілька етапів, кожний з яких має свої особливості. Перший етап - орієнтовний, що характеризується бурхливою реакцією і значною напругою практично всіх систем організму. Триває два-три тижні. Другий етап - нестійке пристосування, коли організм шукає і знаходить якісь оптимальні варіанти реакцій на ці дії. На другому етапі витрати знижуються, бурхлива реакція починає затихати. Третій етап - період відносно стійкого пристосування, коли організм знаходить найбільш зручні варіанти реагування на навантаження, які вимагають меншого напруження всіх систем. Можливості дитячого організму не безмежні, а тривала напруга і пов'язана з нею перевтома можуть значно погіршити стан здоров’я дитини. Критеріями благополучної адаптації дітей до школи (за М.М. Безруких) будемо вважати сприятливу динаміку працездатності та її поліпшення протягом першого півріччя, відсутність виражених несприятливих змін показників здоров'я та засвоєння навчальної програми. Індикатором труднощів процесу адаптації до школи, як правило, є зміни в поведінці дітей.
Постійні неуспіхи у навчанні, відсутність контакту з учителем створюють відчуження і негативне ставлення однолітків. Серед цих дітей можуть бути ті, хто потребує спеціального лікування - учні з порушеннями психоневрологічної сфери, але можуть бути і учні, не готові до навчання. Якщо вчасно не розібратися в причинах поганої поведінки, не скорегувати труднощі адаптації, то все це разом може призвести до зриву, подальшої затримки в розвитку і несприятливо позначитися на стані здоров'я дитини. Так чи інакше, погана поведінка - сигнал тривоги, привід уважніше подивитися на учня і розібратися в причинах труднощів адаптації до школи. Медико-психолого-педагогічний консиліум - це один з напрямків роботи психологів і педагогів під час адаптаційного періоду. У завдання консиліуму входить виявлення причин відхилень у поведінці та навчанні дітей, що ускладнюють їх соціально-психологічну адаптацію. МППК виробляються рекомендації стосовно окремих учнів для вихователів. На перебіг адаптації першокласників впливають різні фактори. До числа найбільш сприятливих факторів відносять наступні: • адекватну самооцінку свого становища дитиною; • правильні методи виховання; • відсутність у середовищі проживання конфліктних ситуацій; • відповідний статус у групі однолітків і т.д. До несприятливих факторів, що впливають на адаптацію до школи, відносять наступні: • неправильні методи виховання; • функціональну неготовність до навчання у школі; • незадоволеність у спілкуванні з дорослими; • неадекватне усвідомлення свого становища в групі однолітків і т.д.
МОДЕЛЬ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ДО ШКОЛИ
Дана програма допоможе розвинути у дитини навчальну активність, самостійність, вміння долати труднощі у вирішенні навчальних завдань, встановленню адекватних рольових відношень з педагогами на уроках і поза уроками, прийняття і виконання шкільних і загальноприйнятих норм поведінки та спілкування, стримування мимовільних емоцій і бажань, емоційно - позитивне сприйняття школи та навчання. Формалізація програми психолого-педагогічного супроводу процесу адаптації вихованців КДНЗ «Перлинка» до умов навчання у загальноосвітній школі вимагає від педагогів розуміння педагогічної суті труднощів дитини, знаходження відповідних професійних засобів, які дозволили б ці труднощі вирішити або, щонайменше, зменшити (якщо в основі проблем дитини - серйозна непедагогічна причина).
|