СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Статистичне спостереження – початкова стадія економіко-статистичного спостереження. Вона являє собою сплановану, науково організовану, систематизовану роботу щодо збору масових первинних даних про явища та процеси суспільного життя. Статистичне спостереження здійснюється за допомогою оцінки та реєстрації визначених ознак в одиниць сукупності. Статистичне спостереження повинно відповідати наступним вимогам: 1. наукова та практична цінність; Статистичне спостереження соціально-економічного явища повинно мати наукову та практичну цінність. 2. повнота інформації; Безпосередній збір масових даних повинен забезпечити повноту інформації, необхідної для досягнення мети спостереження. За відсутності повних даних з досліджуваних питань, аналіз та висновки можуть бути помилковими. 3. достовірність статистичних даних; З метою забезпечення достовірності статистичних даних необхідна ретельна всебічна перевірка якості даних, що збираються. 4. наукова організація статистичного спостереження. Для створення найкращих умов отримання об’єктивних матеріалів необхідна наукова організація статистичного спостереження. Існують три організаційні форми статистичного спостереження: 1) звітність; 2) спеціально організовані спостереження, 3) реєстри. Звітністю називають таку організаційну форму статистичного спостереження, за якої дані надходять у вигляді обов’язкових звітів у визначені строки та у затверджених формах. При цьому джерелом відомостей, як правило, виступають первинні облікові записи в документах бухгалтерського та оперативного обліку. Спеціально організоване статистичне спостереження являє собою збір даних через перепис, одноразові обліки та обстеження. За характером реєстрації даних у часі розрізняють неперервне спостереження та перервне, яке в свою чергу поділяється на спостереження періодичне та одноразове. Реєстрова форма спостереження застосовується для безперервного статистичного спостереження за довготривалими процесами, які мають фіксований початок, стадію розвитку і фіксований кінець. Дана форма спостереження ґрунтується на веденні статистичного реєстру – системи, що стежить за станом одиниць спостереження та оцінює силу впливів різних факторів на досліджувані показники. За часом реєстрації розрізняють неперервне (поточне) спостереження, періодичне і одноразове. Неперервним (поточним) називають спостереження, що ведуться постійно, систематично, при цьому реєстрація фактів відбувається після їх виникнення. Наприклад, реєстрація актів громадського стану. При неперервному спостереженні не можна допускати значного розриву між моментом виникнення факту і моментом його реєстрації. Періодичним називають таке спостереження, яке повторюється через певні визначені проміжки часу. Одноразове спостереження проводиться як тільки виникає необхідність, без дотримання строгої періодичності, або взагалі один раз. За ступенем охоплення одиниць досліджуваної сукупності розрізняють суцільні і несу цільні статистичні спостереження. Суцільним називають спостереження, при якому обстеженню підлягають всі без винятку одиниці досліджуваної сукупності. При несуцільному спостереженні обстежують не всі одиниці сукупності, а тільки заздалегідь встановлена їх частина. Несуцільне спостереження поділяють на монографічне, спостереження основного масиву даних, вибіркове. Монографічне спостереження – це вид несуцільного спостереження, за яким обстеженню підлягають окремі одиниці сукупності, як правило, представники нових типів явища. За методом основного масиву даних обстеженню підлягають найсуттєвіші одиниці сукупності, які за досліджуваною ознакою мають найбільшу вагу. Суть вибіркового спостереження полягає у тому, що характеристика всій сукупності дається за даними обстеження одиниць, відібраних певним методом відбору. Відібрані одиниці утворюють сукупність, яку називають вибірковою або вибіркою. Вибірка, як правило значно менша за всю (генеральну) сукупність. Способи статистичного спостереження: безпосереднє спостереження, документальний облік, опитування. В статистиці застосовують наступні види опитувань – усний (експедиційний), самореєстрація, кореспондентський, анкетний і явочний. Етапи статистичного спостереження: 1. Підготовчі роботи; 2. Безпосереднє проведення; 3. Контроль матеріалів спостереження. ПЛАН СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ 1. Програмно-методологічна частина Мета спостереження – чітко і лаконічно формулює завдання, питання на які повинна бути одержана відповідь в результаті проведення спостереження та аналізу його результатів. Розгорнуте визначення мети спостереження обумовлює вибір форми організації спостереження, вид спостереження, його програму, спосіб проведення. Статистична сукупність – це множина однорідних у певному відношенні елементів, якій властива масовість, цілісність, варіація, взаємозалежність стану окремих одиниць. Об’єкт спостереження – статистична сукупність предметів, явищ, де відбуваються досліджувані процеси. Для виділення об’єкту спостереження використовують цензи спостереження. Цензи спостереження – це визначені кількісні межі ознак, за допомогою яких обмежують об’єкт спостереження, відмежовують від інших. Об’єкт спостереження складають окремі елементи - одиниці спостереження. Одиниця спостереження є носієм ознак, які підлягають реєстрації. Звітна одиниця – це суб’єкт, від якого отримують дані про одиниці спостереження. Одиниця спостереження та одиниця спостереження можуть співпадати. Ознака – це властивість, характерна риса, особливість одиниць спостереження, яку можна спостерігати, вимірювати. Програма спостереження – це перелік ознак (питань), які підлягають реєстрації. Програма знаходить відображення у статистичному формулярі. Статистичний формуляр – це документ єдиного зразка, який містить програму і результати спостереження. Крім того, укладають інструкцію, яка визначає порядок проведення спостереження і заповнення статистичного формуляру.
|
