Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Субординація фонетичних одиниць




(фонетичне членування мовленнєвого потоку)

Мовний потік – суцільне мовлення, безперервна мовна діяльність, що утворює взаємопов’язану послідовність звуків, слів, словосполучень, висловлень (фрази, речення). У процесі мовлення мовленнєвий потік розпадається на відрізки більшої чи меншої довжини, що виділяються різними фонетичними засобами і становлять певні одиниці.

Фраза–основна одиниця мовлення у його звуковій формі, яка має смислову цілісність та інтонаційну структуру. Нерідко відповідає поняттю речення, проте не має таких синтаксичних обмежень, які властиві реченню: фразою може бути й одне слово, вигук, парцельована частина речення і послідовність речень, об’єднаних у процесі мовлення (А.Багмут[8]). М.Кочерган[9] ототожнює фразу і синтагму, називаючи першу фонетичною синтагмою. Наприклад: Земля дрімає.

Синтагма – ритміко-інтонаційна єдність, що складається з одного чи кількох слів, об’єднаних у смисловому та інтонаційному плані: Минуле пов’язане з сучасним органічно, / і нема в сучасному нічого, / що не мало б свого коріння в минулому (П.Куліш); Кінець кінцем / передала до музею / чабанські дерев’яні ваганці, / що з них чабани / тузлук колись їли (О.Гончар). Паузи і всі інші фонетичні засоби синтагматичного членування мовного потоку зумовлені змістом висловлювання.

Синтагматичне членування є одночасно фонетичним і семантичним. А синтагма більш ніж з одного слова характеризується ще й синтаксичною цілісністю (здебільшого в межах складних речень, де синтагматичне членування узгоджується з синтаксичним). Від синтагматичного членування речення залежать ступінь вираження смислових і стилістичних відтінків, а також характер ставлення мовця до змісту висловлення. Наприклад: Сідайте / тут вам буде краще; Сідайте тут / вам буде краще. Синтагматичне членування поряд із порядком слів є засобом актуального членування речення. Деякі мовознавці ототожнюють синтагму і такт[10].

Такт (фонетичне слово)– ритмічна група, одиниця сегментації мовленнєвого тексту, пов’язана з ритмом, що містить наголошений склад із одним чи кількома ненаголошеними складами, рідше – тільки наголошений склад. Кількість ненаголошених складів такту у прозовому тексті здебільшого не перевищує 7; найбільш частотними є такти з 2 – 4 складами. В ускладненому такті, крім наголошеного складу, може з’явитися склад із побічним (другорядним, послабленим) наголосом. На думку А. Багмут, практично кількість тактів у синтагмі дорівнює кількості повнозначних слів. Наприклад: На шлях │ я вийшла │ ранньою │ весною │і тихий │ спів │ несмілий │ заспівала (Леся Українка). Ю.Карпенко ототожнює такт і фонетичне слово[11].

Фонетичне слово (такт) – це відрізок мовлення, що має один словесний наголос. Фонетичним може бути окреме повнозначне слово, тоді межі фонетичного слова збігаються з межами слова як лексичної одиниці мови; а також поєднання повнозначного слова із службовими, що виступають як клітики (проклітики чи енклітики).

Клітики – це слова, які не мають самостійного значення, наголосу і приєднуються до повнозначних слів, утворюючи разом із ними фонетичне слово (це переважно короткі слова (найчастіше службові), зокрема прийменники, сполучники, частки, допоміжні дієслова, займенники): а) проклітика – слово без наголосу, яке стоїть перед словом з наголосом і прилягає до нього, утворюючи з ним акцентну єдність (на дорозі, до нього, а він, не прийшов, був веселий, мій син, два дні); б) енклітика – слово без наголосу, яке стоїть після слова з наголосом, утворюючи з ним акцентну єдність (нá ніч, прú смерті, межú очі, вíн же, нагорóджений був, колектúв наш).

Склад – фонетичне слово або його частина, що складається з голосного, до якого можуть долучатися один або кілька приголосних: о-сінь; ви-гра-є; о-се-ля.

Мовний звук – найдрібніша акустико-артикуляційна одиниця мовлення, конкретний варіант фонеми як звукового інваріанта в системі мови.

 


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой





Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 2683. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7