Пари, їх класифікація і роль у сівозміні

Паром називається поле, на якому протягом певного періоду не вирощують сільськогосподарські культури і утримують в чистому від бур'янів стані.

Пари поділяють на чисті, кулісні, зайняті і сидеральні.

Чистий пар — це поле, яке протягом періоду парування до висівання озимої або яро'Гї культури утримується в чистому від рослин стані. За строками основного обробітку грунту розрізняють чорні та ранні чисті пари.

Чорний пар — основний обробіток ґрунту проводиться влітку або восени в рік збирання вирощуваної перед паром культури.

Ранній пар — обробіток ґрунту починається навесні в рік парування. 3 них ефективніший чорний пар. Поле під ранній пар залишають тоді, коли з певних організаційних причин його не вдається виорати восени (пізнє збирання попередника, недостатня кількість техніки тощо). Поле може залишатися під ранній пар і спеціально. Рослинні рештки на невиораному полі захищають ґрунт від вітрової ерозії, затримують сніг. Оранку на такому полі проводять навесні, коли мине загроза пилових бур.

Близький до чистого кулісний пар, на якому смугами висівають високостебельні рослини (кукурудзу, сорго, соняшник, гірчицю тощо) для затримання снігу і запобігання ерозії ґрунту.

У період парування поле очищається від бур'янів, хвороб і шкідників, у ґрунті нагромаджується і зберігається волога, збільшуються запаси доступних форм поживних речовин.

Після чистих і кулісних парів на Україні вирощують озиму пшеницю. Оскільки на таких полях протягом року сільськогосподарської продукції не мають, пари використовують лише в посушливих піденних і південно - східних районах республіки, де основною їх функцією є нагромадження вологи для наступної озими. Під чисті пари залишають найбільш забур'янені і виснажені поля (після соняшнику, суданської трави, ярих зернових тощо). У всіх районах республіки дуже поширені зайняті пари.