Травневий грім

Розв’язка наближалась.

Той же Н.Бобрищєв писав: “6 мая по всему городу (Єлисаветграду — Р.К.) опять начался ”тихий” погром, сопровождавшийся грабежом магазинов и отдельными убийствами. Положение становилось безвыходным...”.21)

Григоріївці, не зустрічаючи опору, перебирали владу на місцях.

Росіяни перехопили телеграму григоріївського комбрига Масенка командиру 5-го Тилігульського полку. Комбриг Масенко запитував: “Кого вы признаете — коммуну в лице командующего Худякова или честного социалиста Украины атамана Григорьева, который твердо стоя на платформе советской власти, не доверяет пришельцам с севера”.22)

Після розшифрування цієї телеграми командуючий 3-ї армії Худяков (7 травня) дає телеграфний ультиматум отаману Григор’єву: “Если в 24 часа не прекратятся беспорядки Ваших трех полков, объявляю вас вне закона и открываю против Вас, как против контрреволюционера, военные действия”.23)

Взнавши про ультиматум, Антонов-Овсєєнко скасовує його, і продовжує загравати з Григор’євим в надії спровадити отамана до Румунії. В своїй телеграмі Григор’єву 7 травня Антонов-Овсєєнко лицемірно заявив: “Командующий армиями Украины выражает полное доверие красным полкам Херсонщины и их непобедимому вождю”.24)

Тим часом надходили повідомлення:

“В Знаменке частью Верблюжского полка учинен погром. Убито 12 евреев... По всей линии Знаменского участка ведется агитация — ”бей жидов и коммунистов”... Верблюжский полк в Елисаветграде... арестовал всех евреев-коммунистов... Имеются сведения о погромном выступлении в Новомиргороде и Богуславе. Есть опасность, что все погромные элементы объединятся вместе с Зеленым и образуют единый фронт”.25)

Прийшло повідомлення з Єлісаветграду про арешт “всех евреев-коммунистов”. Мова йшла про все міське керівництво, бо саме євреї очолювали ЧК, “упарком”, штаб комуністичного батальйону і військову продкомісію.

Нарешті про повстання було оголошено офіційно — 7 травня 1919 р. в Єлисаветграді був проголошений Універсал Отамана Григор’єва “До українського народу”.