Ход урока
| Структурные компоненты урока и их содержание:
І. Повторение изученного материала, актуализация опорных знаний (8-10).
Повторение, закрепление и развитие знаний, полученных на предшествующих уроках, актуализация речевых умений и навыков (с учетом содержания и лексики последующего материала для изучения).
Предлагаемое содержание работы (по выбору, в зависимости от цели обучения):
«орфоэпическое», «толковательное» чтение, выборочное чтение (по пунктам плана) в сочетании со словарной работой (анализируются наиболее трудные по значению слова, различные по звукобуквенному составу или частично различающиеся в русском и украинском языках), определение композиционной структуры текста, работа по картинке, диафильму, (подбор заголовков, связное описание, рассказывание эпизодов) выборочный, сжатый, творческий пересказ, перевод диалогической речи в повествовательную, словесное рисование, выразительное чтение текста, драматизация (чтение по ролям) коллективная декларация, определение идеи произведения, характеристика действующих лиц, их оценки, сопоставление с другими героями) в единстве с анализом художественных средств и языковых особенностей произведения), повторение выученного наизусть стихотворения.
| Оценка содержания и методика урока (отдельные замечания)
Реализация воспитательной цели.
Реализация идеи развивающего обучения (применение проблемных заданий):
Удачный подбор форм работы с учетом продвинутого этапа изучения произведения (более сложного в сравнении с тем, которые использовались на предшествующем уроке), связь с материалом последующего урока (актуализация нужных знаний, умений, навыков, привлечение соответствующей лексики), много читали, применялось вариативное чтение.
Работа с учащимися, у которых заземленный темп чтения, использование при чтении и анализе текста приемов по степени сложности,
развитие умений и навыков по степени сложности, развитие умений и навыков, нужных для самостоятельной работы с текстом (выборочное чтение, постановка вопросов к прочитанному, чтение текстов молча).
|
| Постановка целей изучения нового материала «знать», «уметь» - определяются на основании познавательных и воспитательных специально учебных целей (к каждому уроку)
ІІІ. Восприятие и осознание нового учебного материала. Развитие речевых умений и навыков (до 20 мин)
Предлагаемое содержание работы:
1. Первичное чтение текста (целостное восприятие)
2. Чтение текста всеми учащимися молча (2-4 мин), ответы на вопросы, поставленные до чтения (чтобы чтение было осмысленным).
3. Чтение текста всеми учащимися вслух, вполголоса. Ответы на вопросы (1-2мин), поставленные до чтения (углубляется понимание содержания текста)
4. Индивидуальное чтение текста учащимися.
5. Образцовое в орфоэпическом отношении и выразительное чтение текста учителем по составленной партитуре (как итог всей самостоятельной работы учащихся по узнаванию нового текста)
6. Повторное чтение текста (углубление восприятия, развитие техники чтения) – «орфоэпическое»и «толковательное» чтение текста учащимися. Упражнение для развития техники чтения.
|
Чтением охвачены все учащиеся класса
- применялось самостоятельное «озвучивание» нового текста учащимися (совершенствуется техника чтения),
- использовались вопросы (даны до чтения) для осмысленного восприятия учебного текста во время чтения,
эмоциональность и выразительность чтения текста учителем, применялась партитура выразительного чтения текста
- не применялись упражнения для развития техники чтения;
- недостаточна орфоэпическая работа (не было упражнений по усвоению произношения слова);
- нужны упражнения на расширение «поля чтения», развитие смысловой догадки, ликвидацию «регрессии» в чтении;
- не проводились упражнения для выработки интонационных умений и навыков учащихся
- не проводилась работа над усвоением значения слов с различным и частично совпадающим звукобуквенным составом в русском и украинском языках
- удачно сочеталось коллективное чтение с индивидуальным;
- методически верно проведено толковательное чтение (способствует навыку словоупотребления)
|
| 7. Анализ (антического и образного содержания текста в единстве с разбором художественных средств и языковых особенностей его) в сочетании с чтением – (- ответы на вопросы, выборочное чтение, постановка вопросов к тексту, выделение основных компонентов единичной линии) разбор частей. Определение главной мысли в каждой части, анализ поступков действующих лиц и их мотивов, составление планов, словесное рисование, пересказ прочитанного, работа по картинке, узнавание и пересказ эпизода
| - недостаточно в процессе чтения читали текст;
- развитие навыков лексического чтения;
- не учитывались навыки работы над произведением, полученные на уроках укр. языка и литературы, (выделение главной мысли, составление плана, нахождение законченных по смыслу частей текста);
- недостаточная работа по расширению словаря учащихся;
- воспитание культуры восприятия читаемого;
- правильно выделены компоненты сюжетной линии (композиционный анализ);
- методика обучения сжатому пересказу не верна;
- использовались различные виды пересказов;
-анализ языковых средств в единстве с разбором содержания;
- преобладание на уроке чтения вслух;
- должное внимание уделено чтению молча (в общей сложности на уроке – 8мин);
- умело сочеталось чтение вслух и чтение молча;
- использовались задания, способствующие развитию образного представления у детей.
|
| 8. Обобщающая беседа по читаемому тексту; раскрытие идейной направленности (основной мысли) произведения, характеристика действующих лиц.
9. Выразительное чтение (составление партитуры)
| - правильно поставлены вопросы, подводящие школьников к формулированию главной мысли;
- обучение учащихся по разработанной партитуре;
- обучение технологии логического чтения;
- не было «слушания речи» (чтение дополнительных текстов)
|
| ІV. Творческое применение знаний (до 10 мин).
Творческая работа на основе текста, творческий пересказ, рассказ по аналогии, иллюстративная работа по словесному рисованию, драматизация-чтение по ролям.
| - однотипные виды творческого пересказа;
- не учитывался дидактический принцип от простого к более сложному в процессе проведения видов творческих работ на основе текста
|
| V. Подведение итога урока. Сообщение д/з (1,2 минуты)
| - домашнее задание сообщено после звонка;
- не подведен итог урока;
Проведение словарной работы (развитие навыков связного высказывания) эффективное использование наглядности, связь обучения с жизненным опытом учащихся;
Недостаточность работы по развитию орфоэпических умений и навыков, не было упражнений в выразительном чтении.
|
| 2. Мотивация учебной деятельности учащихся при переходе к изучению нового материала. Сообщение темы и цели урока (до 5 мин).
Подготовительная работа к чтению текста (проводится с целью проявить у школьников интерес к предстоящему чтению, сообщить необходимые сведения, без знания которых восприятие произведения затрудняется, ввести в речь учащихся новые слова и выражения, которые встретятся в тексте.
Идейно-воспитательное установка, актуализация, уточнение и пополнение знаний и представлений учащихся о явлениях, фактах и событиях, изображенных в читаемом тексте (обобщение наблюдений после экскурсии, рассматривание картины в связи с содержанием, рассказ учителя, демонстрация диафильма и т.д), подготовка к эмоциональному восприятию текста, словарная работа (знакомство со словами, значение содержания текста)
| Развитие аналитико-синтетических умений при обобщении знаний и наблюдений школьников. В беседу вовлечены многие учащиеся класса. Умелая постановка вопросов в процессе беседы. Применение проблемных заданий, подводящих к изучению нового материала. Связь с уроками украинского чтения (привлечение нужных знаний, умений, навыков). Красочность и яркость рассказа учителя. Правильный подбор способов семантизации слова (словарная работа). Развитие творческого воображения у детей. В большем количестве использовались репродукции с картин (тематика одна и та же). Не применялись технические средства вручения. Учитель четко определил задачи стоящие перед учащимися при изучении нового материала.
|
СХЕМА
анализа урока чтения
1. Организация класса на уроке (начало и конец урока, приемы на уроке для организации класса, проведение физминуток, четкость и последовательность работы, умение владеть классом).
2. Проверка ранее изученного: формы, проверки, объем, характер опроса, активизация класса при проверке объективность и мотивация оценок.
3. Итоги изученного материала. Подготовительная работа: умение объявлять тему, метод подготовительной работы, целесообразность выбора его, отбор материала и иллюстрации, идейная направленность и содержательность работы, эмоциональная сторона работы.
4. Первичное знакомство и проверка текста правильность выбора приема первичного знакомства с текстом, характер и целесообразность данных вопросов, умение детей ответить на них.
5. Работа над текстом: словарная работа (место, приемы. Работа над точностью слов, терминологией, образной речи, анализ образного содержания (повторное чтение и его цель, характер беседы) деление текста на части и работа по ним, составление плана (целесообразность такого плана, умение точно выбрать заглавие), словесное рисование картин умение точно отразить картину, передать ее, отобрать главное (устное сочинение на основе прочитанного) подготовка к нему, умение детей отобрать материал другие виды работы.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ І
АНАЛІЗУ УРОКІВ МУЗИКИ
Урок – основна форма організації музичного виховання в школі, обмежена в часі організаційна одиниця навчального процесу, основна функція якої полягає у досягненні часткової або завершеної мети навчання.
Сучасним уроком є урок, що задовольняє вимогам науково-технічного прогресу, досягненням педагогічної психологічної думки і відповідає цілям держави.
Вимоги до сучасного уроку:
1. Правильно визначити дидактичні виховні, розвивальні цілі уроку та його значення в системі інших за темою;
2. Вірно визначити тип уроку, продумати та обгрунтувати структуру.
3. Пов’язати певний урок з попередніми та наступними.
4. Добирати й застосовувати оптимальні поєднання методів вивченого нового матеріалу, інноваційних технологій;
5. Забезпечити систематичний і різноманітний контроль знань школярів.
6. Продумувати систему повторення і закріплення вивченого.
7. Знаходити належне місце домашньому завданню, що є доповненням певного уроку, підготовленого до наступного.
8. Для урока музики характерна особлива емоційна атмосфера, музика – “мова почуттів”
Сучасний урок має бути цілісним, проводитись на одному диханні, емоційно піднесеним, викликати інтерес до навчання, виховувати потребу в знаннях. Передбачається активний темп і ритм, завершені дії вчителя, повний контакт у їхніх взаємодій, педагогічний такт, атмосфера доброзичливості й активної творчої праці і різноманітність видів діяльності дітей, поєднання багатьох методів навчання, управління навчальним процесом протягом уроку (45 хв.), різноманітні елементи уроку тісно пов’язані і взаємодіють.
Фізкультурні хвилинки
1. На мелодію української пісні “І шумить, і гуде” гра-фізхвилинка.
Приказка перед грою
“Дощик, дощик на доріжці,
Він намочить наші ніжкі!
Треба ніжки підіймати,
І калюжки обминати”
Діти вільно стоять, руки на стегні (готуються до стрибків)
Вчитель співає. Діти теж, виконуючи рухи по змісту кожного куплету.
І. “Стрибать буду тепер
На обох ніжках
Стрибать буду на одній 2 р.
Та на другій потрошку
ІІ. Вправо – скок! Вліво – скок!
На обох ніжках.
Стрибать буду на одній 2 р.
Та на другій потрошку
ІІІ. То вперед, то назад,
На обох ніжках.
Стрибать буду на одній 2 р.
Та на другій потрошку.
ІV. А тепер покручусь
На обох ніжках.
(стрибають, кружляють кругом себе)
Стрибать буду на одній 2 р.
Та на другій потрошку.
Пісня – гра
“Іди, іди, дощику”
(Українська народна пісня)
Діти стоять у колі, опустивши руки, або рядочком, дивляться на небо, на хмаринки і співають:
Іди, іди, дощику,
Дитячі руки піднесені над головою долонями вгору. З'єднані пальні в такт музики то згинаються, то розгинаються, ніби підманюючи дощик до себе.
Зварим тобі борщику,
Тут руки опускаються трохи нижче грудей, ліва «бубликом» охоплює горщик», а права ніби розмішує ложкою в горщику «борщик».
Поставимо в кутику
На терновім прутику.
Діти ставлять «горщик» на землю, потім розпрямляються і знову підносять руки догори
Хлюи-хлюп. хлюп-хлюп! Двічі
Дощик почав накрапати. Співаки, опускаючи руки донизу, роблять долонями різкі рухи, немов бризкають водою. Далі припадають на одне колінне і на останні чотири восьмих стукають пальчиками об долівку, імітуючи хлюпотіння дощових краплин.
Діти раді дощику, хочуть, щоб той був ряснішим. От вони поволі підводяться, одночасно простягають руки вгору, їхні пальчики знову «манять» дотик:
Іди, іди, дощику, Холодною водицею
Відром, цебром, дійницею. Над нашою пашницею.
Наприкінці куплета усі опускають руки перед собою долонями вгору і на рівні талії розводять їх в сторони, немов показують, що навколо стелеться пашниця. А тим часом дощ усе дужчає, набирає сили:
Хлюп-хлюп. хлюп-хлюп! (Двічі)
Діти зводять руки докупи і на кожну восьму голосно плетуть у долоні, імітуючи хлюпотіння великого дощу.
Іди, іди, дощику,
Зварим тобі борщику,
Собі зварим кашки,
Стрибати гопашки.
Го-па, го-па, гопашечкп.
Наїлися вже кашечки!
Гоп! (Окликом)
Сповнені щастя од того, що дощик підкорився, усі беруться за руки і. весело співаючи третій куплет, колихаються на місці, а від слів «Го-па. го-па» і далі виконують вибиванець. На закінчення пісні діти обома ніжками роблять підскок і голосно вигукують: “Гоп!”
СХЕМА
АНАЛІЗУ УРОКУ МУЗИКИ
1. Дата, клас, прізвище вчителя, який проводив урок.
2. Готовність класу до уроку.
3. Тема уроку.
4. Мета уроку.
5. Тип уроку, його структура.
6. Використання наочності, засобів ТЗН, методів та прийомів активізації діяльності учнів.
7. Взаємозв’язок різних видів діяльності на уроці – цілісність уроку музики
Аналіз видів діяльності
Музична грамота
- доступність та чіткість понять, термінів тощо;
- наявність та якість наочності, ефективність та вміння користуватись нею;
- методи, прийоми, музично-ритмічні та слухові ігри, вправи, які сприяють засвоєнню матеріалу;
- вірність методичних зауважень;
- взаємозв’язок з іншими видами діяльності.
Розспівування
- мета вправ, поспівок, якість її виконання;
- зв’язок музичного репертуару розспівок із хоровим співом.
- вірність та художньо-образний зміст показу;
- ефективність прийомів і методів навчання.
Вокально-хорові навички
- емоційний настрій на виконання або розучування пісні (вступна бесіда, інформація про авторів, аналіз змісту тощо);
- якість показу, виразність виконання;
- послідовність етапів роботи над піснею;
- вірність та доступність методичних пояснень, вказівок, різноманітність прийомів
- вміння коригувати диригентським жестом;
- якість досягненої мети.
Сприймання музики
- емоційний настрій на слухання твору (розповідь, діалог);
- якість виконання або запису;
- логічність та доступність художнього аналізу твору;
- відокремлення основних моментів музик у зв’язку із змістом, формою твору;
- мета повторного слухання, її значення в аналізі;
- узагальнення засобів музичної виразності;
- зв’язок з іншими видами мистецтв;
- використовування прийомів “вільного диригування”, “пластичного інтонування”, методу роздумів про музику.
Організація закріплення вивченого матеріалу:
- вибір форми закріплення;
- чіткість поставлених запитань;
- ступінь засвоєння матеріалу учнями.
Професійні вміння та навички вчителя:
- контакт з класом;
- тон, темп і культура мови, стиль поведінки вчителя;
- раціональний розподіл часу на уроці;
- поведінка учнів.
Використання міжпредметних зв’язків, зв’язків з іншими видами мистецтв.
Досягнення навчально-виховної мети уроку, планування завдань розвитку.
Опитування та педагогічна оцінка на уроці.
Висновки та побажання.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ПРОВЕДЕННЯ І АНАЛІЗУ УРОКІВ ПРИРОДОЗНАВСТВА
Використання різноманітних методів в навчанні
