Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Бінарні, інтегровані (універсальні) методи




1. Бінарні (подвійні) методи – передбачають поєднання методу і форми або двох методів в єдиний цілий метод. Бінарний метод уперше був охаракте­ризований в 20-ті рр. ХХ ст. автором підручника „Педагогіка” А.Пінкевичем (1925). У 50-х рр. минулого століття М.Верзілін дещо з інших позицій продовжив обґрунтування цієї категорії методів. Український дидакт А.Алексюк класифікував бінарну групу методів за джерелом знань (словесні, наочні й практичні), об’єднавши їх за відповідними формами і визначивши чотири рівні їх застосування:

1) на інформаційному (або догматичному) рівні – словесна форма набуває бінарного характеру словесно-інформаційного методу;

2) на проблемному (або аналітичному) рівні – словесна форма набуває бінарного характеру словесно-проблемного методу;

3) на евристичному (або пошуковому) рівні – словесна форма набуває характеру словесно-евристичного методу;

4) на дослідницькому рівні – словесна форма набуває характеру словесно-дослідницького методу [3, 123].

Наприклад, поєднання наочного методу навчання з іншими дає можливість утворити наочно-ілюстративний метод, наочно-проблемний, наоч­но-практичний, наочно-дослідницький тощо.

Бінарні методи є найреальнішими в практичній дидактиці, тому широко використовуються в навчальному процесі ПТНЗ.

2. Інтегровані (універсальні) методипередбачають поєднання 3–5 методів в єдине ціле під час організації процесу навчання. Ці методи доцільно використовувати при викладанні інтегрованих навчальних курсів („Машино­знавство”, „Технічна механіка”, „Основи виробництва” та ін.).

Методи навчання використовуються практично як сукупність одномо­ментних дій учителя – прийомів. Прийоми навчання – окремі операції, розумові або практичні дії викладача чи учнів, які розкривають або доповню­ють спосіб засвоєння матеріалу, що виражає цей метод. Наприклад, прийоми активізації розумової діяльності при усному викладі знань (порівняння, зіставлення); прийоми стимулювання, контролю, взаємоконтролю й самоконт­ролю; метод бесіди включає такі прийоми: виклад інформації, активізацію уваги та мислення, прийоми запам’ятовування, ілюстрації, демонстрації тощо [17, 269].

Відомий український педагог В.Шаталов наголошував, що ним напра­цьовано понад 1000 прийомів, хоча при викладанні використовує лише 30 методів, підкреслюючи цим, що прийоми є складовою методу. Кожен педагог створює низку прийомів, відбираючи найефективніші, відкидаючи ті, що не сприймаються учнями. Викладач створює свій власний почерк завдяки застосуванню індивідуальних прийомів.

Методи навчання не тільки спрямовані на передачу й сприймання знань, формування умінь і навичок, а й мають значно ширший діапазон дій, що виражається функціями навчального процесу: освітньою, виховною, розвивальною [15, 47].

Освітня функція як засаднича передбачає застосування тих методів і прийомів керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів, які сприяють успішному опануванню знаннями, уміннями, науковим світоглядом й форму­ванню упевненості у своїх знаннях. Тут застосовується уся палітра вже класифікованих нами методів. Освітня функція служить для здійснення завдань творчого характеру, образного ставлення до явищ природи й суспільного життя.

Виховна функція – невіддільна від освітньої й призначена для єдності навчально-виховного процесу. Застосовуючи цілеспрямовані методи і прийоми для виховання почуття обов’язку, відповідальності, викладачі водночас розвивають в учнів інтерес до того чи іншого предмету.

Розвивальна функція має психологічно-педагогічний зміст. У 70–80 рр. ХХ ст. чимало фахівців вважали, що розумові здібності учнів краще розвивати, застосовуючи проблемно-наукову групу методів; що їх кмітливість, гнучкість думки краще розвиваються, коли учні привчаються не тільки заучувати матеріал, а й розмірковувати над ним, завдяки чому в них цілеспрямовано формується абстрактне мислення.

Отже, саме в здійсненні цих трьох функцій підтверджується закономір­ність єдності навчання, виховання й розвитку учнів. А відтак запропонована класифікація методів навчання є найбільш повною і всебічною. Користуючись нею, інженер-педагог визначає найоптимальніші методи, які дають можливість учням свідомо сприймати навчальну інформацію, бути активними в навчанні.

Тепер подамо своєрідну піраміду засвоєння знань учнями (рис. 3.10), де відображена доцільність, а також аргументація використання тих чи інших методів у процесі викладання навчальних предметів.

 

Лекція – 5%

Читання – 10%

Аудіовізуальний метод – 20%

Демонстрування – 30%

Групові дискусії – 50%

Інтерактивне навчання – 70%

Навчання інших – 90%

 

Рис. 3.10. Піраміда засвоєння знань при використанні різних методів навчання

 

З рисунка 3.10. видно, що лекція (5% засвоєння), хоча і є важливим методом презентації викладачем навчального матеріалу з певної теми, швидким способом забезпечення учнів необхідною інформацією, однак ставить учнів у становище пасивних слухачів, через те її необхідно поєднувати з іншими методами навчання.

Робота з підручником чи посібником (10% засвоєння) не дає належного ефекту засвоєння матеріалу без поєднання його з іншими методами навчання, цікавішими для учнів.

Аудіовізуальний метод (20% засвоєння). Використання викладачем відео- та кінофільмів, СD-носіїв тощо підсилює ефективність навчального процесу. У поєднанні з обговоренням аудіовізуальний метод навчання може значно підвищити ефективність засвоєння матеріалу учнями.

Демонстрування (30% засвоєння) розраховане на всі способи сприйняття інформації: слух, зір, дотик. Засоби демонстрування можуть бути різноманіт­ними: змінні картки, діапозитиви, плакати, схеми, креслення тощо.

Групові дискусії (50% засвоєння) – це словесний взаємообмін між учнями та лідерами. Дискусії дають змогу учням обмінюватись ідеями, враженнями і думками з будь-якої теми. Особливо ж вони корисні тим, що активізують розумову діяльність учнів, їх уміння висловлювати власні ідеї та думки, і дають змогу почути у відповідь міркування одногрупників. Дискусії розширюють і поглиблюють розуміння учнями тієї чи іншої теми, а також допомагають їм використовувати набуті знання у практичній діяльності.

Інтерактивне навчання (70% засвоєння) охоплює рольові ігри, або розігрування ситуацій. Учнів потрібно заохочувати розігрувати такі ситуації, з якими вони ніколи не зустрічалися у житті чи на виробництві. Кожна рольова гра продовжується всього декілька хвилин, і за цей час учень має розіграти певну ситуацію, послуговуючись усіма придатними для цього способами. Позаяк учні грають не самих себе і висловлюють не обов’язково свої думки, цілком етично проаналізувати деякі критичні ситуації. Метою рольових ігор є допомога учням виявити почуття, думки і дії у розкутій обстановці. Важливо, аби учні мали змогу добровільно виявляти бажання брати участь у рольовій грі, проте необхідно допомогти їм оволодіти деякими необхідними прийомами цього виду діяльності. Наприклад, цілком можливо для учнів вийти за межі тих чи інших ролей і почати ділитися з іншими учнями своїми власними почуттями. Учні можуть імпровізувати, якщо вони раптом розгубилися під час рольової гри, або розіграти з одногрупниками ймовірні перспективи розвитку ситуації. Рольові ігри, як правило, дають багатий матеріал для обговорення і приносять задоволення їх учасникам.

Навчання інших (90% засвоєння). Учень, який сам навчає інших, засвоює найбільший об’єм інформації. Навчання учнів їхніми ж одногрупниками, так званими помічника­ми (асистентами) викладачів, максимально розвиває увагу аудиторії, ефективно впливає на зміну життєвих установок як юних педагогів, так і їх ровесників-слухачів. Через те, розробляючи таку специфічну навчальну діяльність, інженери-педагоги можуть розраховувати на допомогу добре підго­товлених учнів. Така навчальна робота сприяє виробленню навичок сприймати інформацію на слух, уміння приймати рішення і надавати елементарну допомогу. До того ж навчання учнів їхніми ж одногрупниками є ефективним засобом, що позитивно впливає на норми поведінки молодих людей та їх ставлення до життя і майбутньої професії.

Отже, ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями прямо залежить від ступеня залучення їх у процес навчання. Використання різних методів і методичних прийомів дає змогу будувати творчий навчально-пізнавальний процес, викликати в учнів зацікавленість у навчанні і майбутній професії, полегшити засвоєння навчального матеріалу.


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой





Дата добавления: 2015-10-01; просмотров: 2319. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.023 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7