Запитань і відповідей

1. Чому Валдайський льодовик насувався не з півночі, а зі Скандинавії? Тому що в районі Скандинавіїзнаходився Північний полюс.

2. Чому під час Валдайського зледеніння в Північній Якутії був помірний клімат? Тому, що допотопний Північний полюс знаходився від Якутії на 25—30 градусів далі, ніж тепер.

3. Чому в Європі сформувалась раса з білим кольором шкіри? Тому що більша частина Європи знаходилась за Полярним колом в умовах низької інтенсивності сонячного освітлення.

4. Чому землю України називали Сонцеподібною Араттою? Тому що це її прадавня назва, яка вказує на культ Сонця як джерела світла, тепла і самого життя. Надзвичайна важливість Сонця особливо гостро відчу­ва­лась саме в холодній приполярній зоні. В результаті Сонце стало символом єдиного життєдайного і світлоносного Бога, верховного володаря всіх сил небесних і земних. У помірних широтах такого ставлення до Сонця вже не було, а тим більше в екваторіальних регіонах, де пекуче сонце нерідко ставало носієм смерті. Півдню більш властиві місячні культи.

5. Чому біла раса сформувалась найпізніше? Завершення формування раси — це завершення адаптації людей до місцевих умов. Чим суворіші ці умови, тим важче відбувається адаптація і тим довше вона триває. Біла раса перебувала в найсуворіших умовах, тому й сформувалась найпізніше. З тієї ж причини чорна раса, перебуваючи в найкомфортніших умовах, сформувалась першою.

6. Чому нинішні українці темніші, ніж їхні світловолосі предки? Тому що після голоценового потепління почалась адаптація до нових кліматичних умов: різке збільшення сонячного світла вимагало посилення пігментації шкіри, волосся і очей. З цієї ж причини українські жінки світліші за чоловіків, оскільки в еволюційному розподілі ролей жінка відповідає за стабільність, а чоловік — за зміни.

7. Чому нинішні скандинави в більшості залишились світлими? Тому що вони живуть майже в тих самих умовах, в яких формувалась біла раса понад 25 тисяч років тому. Північна Швеція знаходиться за Північним полярним колом і бачить полярні сяйва так само, як колись їх бачили європеоїди-бореали допотопної України.

8. Чому у багатьох європейців їхні діти напочатку мають світле волосся і сині очі, але згодом темнішають? Тому що згідно з біогенетичним законом розвиток люди­ни в стислому вигляді повторює розвиток її раси[230]. Геосоціальна істота “Україна” в своєму дитинстві також була русявою і синьоокою...

9. Чому “Рігвіда” і “Зенд-Авеста”, описуючи життя аріїв Придніпров’я, згадує про північне сяйво і кілька місяців полярної ночі? Тому що частина допотопної України була за полярним колом.

Авторитетний знавець відичної літератури, індійський дослід­ник Бал Гангадхар Тілаку своїй праці “Арктична бать­ків­щина у Відах” показав, що зафіксовані колективною пам’яттю аріїв холодний клімат, зоряне небо й особливості руху Сонця відповідають регіонам за Північним полярним колом. Серед іншого, Тілак вказує на описаний у Рігвіді 10-місячний рік, оскільки під час решти 2-х місяців стояв повний морок полярної ночі. Проте відичні легенди вказують і на 7-місячний рік. Автор підсумовує, що “ якого б погляду ми не дотри­мувались, наявність 7, 8, 9, 10, 11-місячного року на древ­ній арійській батьківщині є фактом у межах Арктичного кола... ”[231]

Треба сказати, що Рігвідає дуже авторитетним джерелом з прадавньої історії аріїв. Ця чи не найдавніша у світі збірка священних текстів описує життя аріїв у Подніпров’ї, їхні вірування і міфологію. Саме завдяки Рігвіді науковцям вда­лося реконструювати поховальні арійські обряди і пояснити структуру українських курганів[232].

Проте згадані в Рігвіді полярні сяйва й описи полярної ночі аж ніяк не лучилися з лагідним кліматом нинішньої Укра­їни. Цей “україно-арктичний парадокс” став причиною завзя­тих суперечок про арійську батьківщину. Гітлерівські науковці її бачили у Північній Німеччині, але це не підтверджувалось археологією. Така ж сама ситуація з росіянами — Полярне коло у них є, а арійських курганів у приполярній зоні немає.

Насправді ж ніякого парадоксу не існує. Прабать­ківщина аріїв справді частково знаходилась за Північним полярним колом, але лише до 7562 року до н. е. — імовірної дати літосферного зміщеннята Всесвітнього потопу.