Облік емісійних операцій комерційних банків

Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 775

Мета.Ознайомити студентів із змістом освіти глухих та слабочуючих дітей, особливостями застосування методів, прийомів, засобів їх навчання та виховання в умовах інклюзивної освіти.

План

1. Класифікація осіб із вадами слуху.

2. Зміст освіти глухих та слабочуючих дітей, особливості методів, прийомів, засобів їх навчання та виховання в умовах інклюзивного навчання.

3. Роль педагога загальноосвітньої школи у розвитку слухового сприймання та розвитку мовлення учнів з вадами слуху.

4. Система освіти дітей із вадами слуху.

Література

Основна:

1. Миронова С.П. Основи корекційної педагогіки: навчально-методичний посібник /.С.П. Миронлва, О.В. Гаврилов, М.П. Матвєєва. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2010. – 264 с.

2. Кириленко В.Г. Основи корекційної педагогіки в кредитно-модульній системі навчання: навч. посіб. – К. : Освіта України, 2010. – 286 с.

3. Липа В.А.Основы коррекционной педагогики: Учебное пособие. - Донецк: ''Лебідь'', 2002. - 327 с.

4. Синьов В.М., Коберник Г.М. Основи дефектології: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1994. – 143.

5. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 томах. Т. 5. - Основы дефектологии. - М., 1983.

6. Зайцева Г.Л. Жестовая речь Дактилология: Учеб, для студ. высш учеб, заведений. — М.^- Гумаиит. изд Центр ВЛАДОС, 2000. - 192 с.

7. Боскис Р.М. Теоретическое обоснование специального обучения языку // Основы специального обу­чения слабослышащих детей — М.: Просвещение. — 1969

8. Гилевич Й. М., Тигранова Л Й. Если ребснок со сниженным слу­хом учится в массовой школе . (В помощь педагогам массовой школы с интегрированым обучением и родителям) // Дефектология. — № 3. — С 39-46.

9. Хрестоматія з сурдопедагогіки / за ред.. Фомічової Л.І., Київ, 2003.– 262 с.

Класифікація осіб із вадами слуху

Залежно від ступеня ушкодження слуху і від часу його втрати (або різкого зниження) дітей з дефектами слухової функції поділяють:

– на глухих;

– пізнооглухлих;

Слабочуючих (туговухих).

Якщо у дитини глибоке стійке двостороннє порушення слуху є вродженим або набутим у ранньому дитинстві до того, як у неї сфор­мувалася мова, таких дітей називають глухими.

Пізнооглухлі— діти, які втратили слух після то­го, як мова у них вже сформувалась, і тому зберегла­ся тією чи іншою мірою.

Слабочуючими (туговухими)називають дітей з частковою слуховою недостатністю з різним ступенем вираженості, яка є причиною порушення мовного роз­витку.

Кожне із цих стійких порушень слуху поділяється на вроджену і набуту патологію. Педагогічна класи­фікація дітей з вадами слуху визначається відповідно до стійких порушень слухової функції.