Обслуговування і ремонту рухомого складу
План обслуговування рухомого складу визначає кількість впливів та їх трудомісткості за рік на один автомобіль певної моделі. Виробнича програма з ТО і ПР рухомого складу визначає річну і добову кількість впливів та річний об’єм робіт за всім парком дорожніх транспортних засобів. План обслуговування і виробнича програма розраховуються в табличній формі. Результати розрахунків заносяться в таблиці 3.2 та 3.3. Під час розробки плану обслуговування за розрахунковий цикл приймається відкоректована величина пробігу даної моделі автомобіля до капітального ремонту. У цьому випадку кількість КР за цикл завжди буде дорівнювати одиниці, оскільки LЦ=Lкр. При пробігові автомобіля L=Lкр чергові технічні обслуговування вищого порядку (ТО-2) не проводяться у зв’язку з необхідністю направлення автомобіля в капітальний ремонт (перед капітальним ремонтом автомобіля нема сенсу займатися його обслуговуванням). Тому кількості впливів вищого порядку за цикл визначаються за залежностями:
. (7) Оскільки роботи ТО-1 входять в об’єми ТО-2, то кількість ТО-1 за цикл буде рівним: . (8)
Кількість ЩО за розрахунковий цикл визначають за залежністю: NЦЩО = LKP / lCД, (9)
з урахуванням того, що його об’єм не входить в технічні обслуговування вищого порядку. Під час визначення постових трудомісткостей одного впливу необхідно враховувати, що роботи з усіх видів технічних обслуговувань є постовими, і тому у відповідні графи таблиці 3.2 переносяться відкоректовані величини трудомісткостей ТО із таблиці 3.1. Трудомісткості ПР поділяються на постові, які виконуються в зоні ПР, і підготовчі, які виконуються у виробничих відділеннях. Частка постових робіт у загальних трудомісткостях ПР становить: для легкових автомобілів – 49%, для автобусів – 44%, для вантажних автомобілів – 50%. Вибір кількості робітників на постах ТО і ПР необхідно проводити за рекомендаціями, наведеними в таблиці А.12. Подальші розрахунки в плані обслуговування необхідно проводити, орієнтуючись на залежності, які наведені в графі “Обґрунтування або розрахункова формула”, користуючись при цьому деякими показниками, які видаються в завданні на курсову роботу (проект), а саме: - кількістю днів роботи рухомого складу за рік - ДР; - списковою кількістю автомобілів – АС. Під час вибору режиму виробництва ТО і ПР необхідно враховувати, що цей показник визначає робочий період, протягом якого виконуються роботи з даного виду впливу. Режим виробництва вимірюється річною тривалістю робочого періоду в днях – ФР, кількістю робочих змін і добовою тривалістю робочого періоду в годинах – ФД. Річна тривалість робочого періоду для виробничих зон ЩО і ТО - 1, як правило, дорівнює кількості днів роботи рухомого складу за рік, тобто ФРЩО, ТО-1=ДР. Для виробничих зон ТО - 2 і ПР річна тривалість робочого періоду становить 253 дні при п’ятиденному робочому тижні, або 303 дні при шестиденному робочому тижні. Добова тривалість робочого періоду виробничих зон ЩО і ТО - 1 залежить від часу в наряді рухомого складу - ТН, який заданий у вихідних даних проекту. Від цього ж показника залежить і кількість робочих змін, в які виконуються впливи ЩО і ТО-1. При значенні величини ТН 10 годин за добу роботи з ЩО і ТО - 1 можна виконувати або в другу, або в другу і третю зміни. Тривалість кожної зміни в цьому випадку становить 6,7 години при шестиденному робочому тижні, або 8,0 годин – при п’ятиденному. При значенні ТН > 10 годин за добу роботи з ЩО і ТО – 1 слід виконувати тільки в третю зміну при її тривалості 6,7 або 8,0 годин. Добовий робочий період зони ТО - 2 в загальному випадку становить одну зміну (першу), але можливі варіанти організації цих робіт в дві зміни (першу і другу). Таблиця 3.2 – План обслуговування
Добовий робочий період зони ПР і виробничих відділень, як правило, становить дві зміни (першу і другу) з відповідною тривалістю кожної зміни 6,7 або 8,0 годин. Одним із основних показників виробничої програми з ТО і ПР рухомого складу є загальний річний об’єм робіт для кожного виду впливу (останній рядок таблиці 3.3). Таблиця 3.3 – Виробниче програма з ТО і ПР рухомого складу
Особливістю цих розрахунків є визначення загального річного об’єму робіт з ТО - 2, оскільки разом з ТО-2 інколи виконують роботи з сезонного обслуговування. В загальному випадку річний об’єм робіт ТО-2 визначається за залежністю:
ТР ТО-2 = ТТО-2 · NР + m · АС · ТСО, (10)
де ТТО-2 – трудомісткість одного ТО-2 (див. другий рядок таблиці 3.2); m - кількість сезонних обслуговувань даної моделі автомобіля за рік (див. таблицю А.1); ТСО - додаткова трудомісткість на сезонне обслуговування, яка визначаються за залежністю (6), і приведена в таблиці 3.1. У тому випадку, коли для даної моделі автомобіля сезонне обслуговування не планується (тобто m = 0), другий член виразу (10) буде дорівнювати нулю.
|