Завдання №6

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марина і подруги", організоване з метою виробництва домашньої взуття, 18 вересня 1999 р. подало свої установчі документи до реєстраційного органу. 15 жовтня воно було зареєстровано і включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Створена організація стало виготовляти домашнє взуття з натуральної шкіри та шкірозамінника і реалізовувати її у взуттєвих магазинах і на товарних ринках міста. На підошві кожної пари взуття ставився товарний знак з включеним у нього фірмовим найменуванням організації.

10 лютого 2000 р. на товарних ринках міста у продажу з'явилося домашнє взуття, повністю виготовлене з текстилю, а також шляхом комбінування текстилю з штучною шкірою. На підошві кожної пари цієї взуття був відбиток штампа "Марина і Кº" відкритого акціонерного товариства "Марина і Кº ".

ТОВ "Марина і подруги" звернулося до ВАТ "Марина і Кº" з проханням припинити користуватися фірмовим найменуванням "Марина і Кº" у зв'язку з тим, що воно схоже на фірмове найменування "Марина і подруги", використане в товарному знаку, що належить цьому товариству. Однак ВАТ "Марина і Кº" відхилило це прохання, мотивувавши свою відмову тим, що ТОВ "Марина і подруги" із включенням свого фірмового найменування у товарний знак позбавило свою фірму права на охорону цього найменування.

Питання до задачі:

1. З якого моменту у ТОВ "Марина і подруги" виникло право на фірмове найменування?

2. Чи мала право адміністрація ТОВ "Марина і подруги" використовувати зареєстроване фірмове найменування у товарному знаці своєї фірми?

3. Чи позбавляється ТОВ "Марина і подруги" права на охорону свого фірмового найменування при його включенні у власний товарний знак?

4. Вирішити спір.

Завдання № 7

Приватне підприємство «Агрохімінвест» у червні 1999 р. подало заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг «Ефаль» за класами 42, 05 Міжнародної класифікації товарів і послуг (мінеральні добрива, повітряне і поверхневе розкидання добрив і с/г хімікатів). У вересні 2001 р. Держдепартамент видав підприємству свідоцтво на знак для товарів і послуг «Ефаль».

У травні 2001 р. ТОВ «Абісаль» продало ПП «Дайм» товар у кіль­кості 330 кг під найменуванням «Ефаль» на загальну суму 16 400 грн. ПП «Дайм» у липні 2001 р. відпустило ТОВ «Перемога» частину товару у кількості 200 кг на загальну суму 11 800 грн.

ПП «Агрохімінвест» вважає, що такими діями було порушено його виключні права на товарний знак. Воно звернулося з позовом до суду про визнання незаконним використання знаку для товарів і послуг ТОВ «Абісаль» і ПП «Дайм», заборону його використання і відшкодування упущеної вигоди у розмірі 10400 грн. і 11800 грн.

ТОВ «Абісаль» і ПП «Дайм» заперечують проти позовних вимог на підставі, що на момент укладання договорів ПП «Агрохімінвест» не було видано свідоцтво на товарний знак, тому воно не мало виключного права на використання позначення «Ефаль» у своїй діяльності.

З якого моменту виникають виключні права на знак для товарів і послуг (торговельну марку)? Вирішіть справу.

 

Завдання №8

Компанія «Косметик Кеа Ейша Лімітід» звернулася з позовом до Суду до компанії «СІК, Сосьєте респонсібіліте лімітед» про дострокове припинення дії на території України міжнародної реєстрації знаку для товарів і послуг marie franсе.

Судом було встановлено, що французька компанія «СІК, Сосьєте респонсібіліте лімітед» відповідно до положень Мадридської угоди зареєструвала у Міжнародному бюро ВОІВ знак для товарів і послуг marie franсе щодо косметичних товарів. Однією з країн, на яких розпо­всюджується охорона знаку згідно умов міжнародної реєстрації, була вказана Україна. Відомості про дію на території України міжнародної реєстрації торговельної марки були опубліковані Державним департа­ментом інтелектуальної власності 17.08.97 р.

Позивач зазначає, що з дати опублікування відомостей французька компанія не використовувала товарний знак marie franсе в Україні, тому його дія повинна бути припинена.

Компанія «СІК, Сосьєте респонсібіліте лімітед» проти позову запере­чувала, оскільки відповідно до укладеного ліцензійного договору від 10.07.2000 р. вона надала право на використання знаку marie franсе в Україні ЗАТ «Вікторія», тому відсутні підстави для дострокового припинення правової охорони знаку в України.

Які підстави припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг? Чи має право Компанія «Косметик Кеа Ейша Лімітед» звертатися з зазначеними вимогами до суду? Вирішить справу.

 

Завдання № 9

Державне підприємство «Біофарма» звернулося з позовом до ТОВ «Медфарм» та Державного департаменту інтелектуальної власнос­ті про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг «Рінгера-Локка» як такого, що суперечить законодавству України.

У позовній заяві ДП «Біофарма» зазначило, що згідно Закону Укра­їни «Про охорону прав на товарні знаки» не можуть одержати правову охорону загальновживані товари і послуги певного виду. Позначення «Рінгера-Локка» є назвою фізіологічного розчину, який широко вико­ристовується у медичній галузі як замісник крові та дезінтоксикант. В якості доказів ДП «Біофарма» надала витяги з медичної енциклопедії та посібників з лікарських засобів.

ТОВ «Медфарм» заперечує проти позовних вимог на підставі того, що товар під назвою «Рінгера-Локка» використовується лише однією юри­дичною особою - власником відповідної торговельної марки, прізвища Рінгера і Локка не є відомими в Україні, а права ДП «Біофарми» не можуть бути порушені, оскільки позивач не має виключного права па дану торговельну марку.

Які передбачені умови надання правової охорони знакам для товарів і послуг (торговельним маркам)? Яке позначення товарів і послуг може бути визнане загальновживаним і на підставі яких доказів? Вирішіть справу.

 

Завдання № 10

ТОВ «Омега» (м. Вінниця) уклало договір з ПП «Одекс» (м. Харків) від 15.10.2001 р., відповідно до умов якого воно зобов'язувалося здій­снити оплатну передачу належного йому знаку для товарів і послуг «Вінницький сир», виключні права на який засвідчуються свідоцтвом, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності від 13.12.1999 р.

Державний департамент відмовився зареєструвати договір про пе­редачу права власності на товарний знак. У рішенні про відмову було вказано, що у товарному знаку «Вінницький сир» словесне позначення «Вінницький» є кваліфікованим зазначенням походження товару, яке не може бути передане суб'єктам, що здійснюють підприємницьку діяльність за межами відповідного географічного району - Вінницької області.

Рішення Держдепартаменту було оскаржене ТОВ «Омега» до суду.

Вирішіть справу. Чи правомірна відмова Держдепартаменту? Які права на географічне зазначення товару передбачені законодавством?

 

Завдання № 11

ТОВ «Ефект» звернулося з позовом до суду про скасування держав­ної реєстрації знаку для товарів «Ефект», права на який належать Приватному підприємству «Меркс», зобов'язання знищити усі зо­бражання знаку на виготовлених товарах і відшкодування збитків від недобросовісної конкуренції.

У судовому засіданні було встановлено, що ТОВ «Ефект» було за­реєстроване Московською районною державною адміністрацією м. Києва 13.11.1998 р.; установчими документами товариства перед­бачено здійснення діяльності у сфері реалізації електротеплових побутових приладів, освітлювального обладнання, ізольованого про­воду і кабелю. У 2000 р. Подільська районна державна адміністра­ція у м. Києві зареєструвала ПП «Меркс», яке здійснює діяльність з виробництва та реалізації електрообладнання, трансформаторів і генераторів електричного струму. Того ж року ПП «Меркс» подало заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності на реєстрацію знака для товарів і послуг «Ефект» для товарів класу 17 МКТП (освітлювальне обладнання, ізольований провід і кабель). У липні 2001 р. Державним департаментом було видане свідоцтво № 17338 на знак для товарів і послуг «Ефект».

На думку Позивача, свідоцтво є недійсним, бо воно стосується товарного знаку, словесне позначення якого тотожне комерційному (фірмовому) найменуванню товариства, право на яке виникло раніше подання заявки на товарний знак. Дії ПП «Меркс» є порушенням ви­ключного права на фірмове найменування, ними завдані істотні збитки ТОВ «Ефект» у вигляді неотримання очікуваного прибутку.

ПП «Меркс» вказує, що товарний знак і комерційне (фірмове) найменування є різними об'єктами інтелектуальної власності, щодо яких законодавством встановлені різні режими правової охорони, його комерційне найменування не є тотожним чи схожим на фірмове найменування Позивача, тому факт порушення у діях ПП відсутній.

Чи правомірні дії ПП «Меркс»? Які особливості правової охоро­ни знаків для товарів і послуг (торговельних марок) і комерційних (фірмових) найменувань передбачені законодавством? Вирішіть справу.

 

Завдання № 12

Білоцерківською районною державною адміністрацією 1997 р. було зареєстроване ТОВ «Амур», яке здійснює діяльність у видавничо- поліграфічній сфері. У 2000 р. представники ТОВ дізналися, що у 1999 р. Бердянською районною державною адміністрацією було за­реєстроване АТ «Амур-Плюс», яке функціонує у галузі видавничої справи, виробництва і реалізації поліграфічної продукції і відтворення друкованих матеріалів.

ТОВ «Амур» надіслало АТ «Амур-Плюс» листа, в якому вказало, що комерційне (фірмове) найменування АТ є подібним до наймену­вання ТОВ; оскільки воно не надавало дозволу на використання свого найменування будь-яким суб'єктам, то використання такого позна­чення є порушенням виключного права на комерційне найменування і проявом недобросовісної конкуренції з боку АТ «Амур-Плюс». У зв'язку з цим воно пропонує акціонерному товариству змінити своє найменування у місячний термін.

У листі-відповіді АТ «Амур-Плюс» відмовилось виконати вимоги ТОВ, обґрунтовуючи це тим, що на момент створення товариства його засновники не знали про існування юридичної особи з схожим на­йменуванням, АТ функціонує у іншому регіоні, тому його діяльність не є порушенням законодавства у сфері захисту від недобросовісної конкуренції.

Через місяць після отримання відповіді ТОВ «Амур» звернулося до суду з позовом про визнання незаконними використання комерційного (фірмового) найменування, примусову зміну найменування і відшко­дування заподіяних збитків.

Які умови охороноздатності комерційного (фірмового) най­менування? Вирішіть справу. Чи зміниться рішення, якщо АТ і ТОВ функціонуватимуть в одному регіоні?

 

 

Завдання для самостійної роботи

1. Вирішення задач.

2. Охарактеризуйте особливості правового режиму добре відомих торговельних марок

3. Проаналізуйте процедуру отримання свідоцтва на торговельну марку.

4. Визначить співвідношення термінів:

а) “комерційне найменування”, “фірмове найменування”, “найменування юридичної особи”, “комерційне позначення”;

б) “торговельна марка”, “товарний знак”, “бренд”, “знак обслуговування”;

в) “географічне зазначення”, “зазначення походження товару”, “найменування місця походження товару”, “географічне зазначення походження товару”.

5. Визначить особливості набуття прав на доменні імена.