Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Завдання №6




Доверь свою работу кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марина і подруги", організоване з метою виробництва домашньої взуття, 18 вересня 1999 р. подало свої установчі документи до реєстраційного органу. 15 жовтня воно було зареєстровано і включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Створена організація стало виготовляти домашнє взуття з натуральної шкіри та шкірозамінника і реалізовувати її у взуттєвих магазинах і на товарних ринках міста. На підошві кожної пари взуття ставився товарний знак з включеним у нього фірмовим найменуванням організації.

10 лютого 2000 р. на товарних ринках міста у продажу з'явилося домашнє взуття, повністю виготовлене з текстилю, а також шляхом комбінування текстилю з штучною шкірою. На підошві кожної пари цієї взуття був відбиток штампа "Марина і Кº" відкритого акціонерного товариства "Марина і Кº ".

ТОВ "Марина і подруги" звернулося до ВАТ "Марина і Кº" з проханням припинити користуватися фірмовим найменуванням "Марина і Кº" у зв'язку з тим, що воно схоже на фірмове найменування "Марина і подруги", використане в товарному знаку, що належить цьому товариству. Однак ВАТ "Марина і Кº" відхилило це прохання, мотивувавши свою відмову тим, що ТОВ "Марина і подруги" із включенням свого фірмового найменування у товарний знак позбавило свою фірму права на охорону цього найменування.

Питання до задачі:

1. З якого моменту у ТОВ "Марина і подруги" виникло право на фірмове найменування?

2. Чи мала право адміністрація ТОВ "Марина і подруги" використовувати зареєстроване фірмове найменування у товарному знаці своєї фірми?

3. Чи позбавляється ТОВ "Марина і подруги" права на охорону свого фірмового найменування при його включенні у власний товарний знак?

4. Вирішити спір.

Завдання № 7

Приватне підприємство «Агрохімінвест» у червні 1999 р. подало заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг «Ефаль» за класами 42, 05 Міжнародної класифікації товарів і послуг (мінеральні добрива, повітряне і поверхневе розкидання добрив і с/г хімікатів). У вересні 2001 р. Держдепартамент видав підприємству свідоцтво на знак для товарів і послуг «Ефаль».

У травні 2001 р. ТОВ «Абісаль» продало ПП «Дайм» товар у кіль­кості 330 кг під найменуванням «Ефаль» на загальну суму 16 400 грн. ПП «Дайм» у липні 2001 р. відпустило ТОВ «Перемога» частину товару у кількості 200 кг на загальну суму 11 800 грн.

ПП «Агрохімінвест» вважає, що такими діями було порушено його виключні права на товарний знак. Воно звернулося з позовом до суду про визнання незаконним використання знаку для товарів і послуг ТОВ «Абісаль» і ПП «Дайм», заборону його використання і відшкодування упущеної вигоди у розмірі 10400 грн. і 11800 грн.

ТОВ «Абісаль» і ПП «Дайм» заперечують проти позовних вимог на підставі, що на момент укладання договорів ПП «Агрохімінвест» не було видано свідоцтво на товарний знак, тому воно не мало виключного права на використання позначення «Ефаль» у своїй діяльності.

З якого моменту виникають виключні права на знак для товарів і послуг (торговельну марку) ? Вирішіть справу.

 

Завдання №8

Компанія «Косметик Кеа Ейша Лімітід» звернулася з позовом до Суду до компанії «СІК, Сосьєте респонсібіліте лімітед» про дострокове припинення дії на території України міжнародної реєстрації знаку для товарів і послуг marie franсе.

Судом було встановлено, що французька компанія «СІК, Сосьєте респонсібіліте лімітед» відповідно до положень Мадридської угоди зареєструвала у Міжнародному бюро ВОІВ знак для товарів і послуг marie franсе щодо косметичних товарів. Однією з країн, на яких розпо­всюджується охорона знаку згідно умов міжнародної реєстрації, була вказана Україна. Відомості про дію на території України міжнародної реєстрації торговельної марки були опубліковані Державним департа­ментом інтелектуальної власності 17.08.97 р.

Позивач зазначає, що з дати опублікування відомостей французька компанія не використовувала товарний знак marie franсе в Україні, тому його дія повинна бути припинена.

Компанія «СІК, Сосьєте респонсібіліте лімітед» проти позову запере­чувала, оскільки відповідно до укладеного ліцензійного договору від 10.07.2000 р. вона надала право на використання знаку marie franсе в Україні ЗАТ «Вікторія», тому відсутні підстави для дострокового припинення правової охорони знаку в України.

Які підстави припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг? Чи має право Компанія «Косметик Кеа Ейша Лімітед» звертатися з зазначеними вимогами до суду? Вирішить справу.

 

Завдання № 9

Державне підприємство «Біофарма» звернулося з позовом до ТОВ «Медфарм» та Державного департаменту інтелектуальної власнос­ті про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг «Рінгера-Локка» як такого, що суперечить законодавству України.

У позовній заяві ДП «Біофарма» зазначило, що згідно Закону Укра­їни «Про охорону прав на товарні знаки» не можуть одержати правову охорону загальновживані товари і послуги певного виду. Позначення «Рінгера-Локка» є назвою фізіологічного розчину, який широко вико­ристовується у медичній галузі як замісник крові та дезінтоксикант. В якості доказів ДП «Біофарма» надала витяги з медичної енциклопедії та посібників з лікарських засобів.

ТОВ «Медфарм» заперечує проти позовних вимог на підставі того, що товар під назвою «Рінгера-Локка» використовується лише однією юри­дичною особою - власником відповідної торговельної марки, прізвища Рінгера і Локка не є відомими в Україні, а права ДП «Біофарми» не можуть бути порушені, оскільки позивач не має виключного права па дану торговельну марку.

Які передбачені умови надання правової охорони знакам для товарів і послуг (торговельним маркам) ? Яке позначення товарів і послуг може бути визнане загальновживаним і на підставі яких доказів? Вирішіть справу.

 

Завдання № 10

ТОВ «Омега» (м. Вінниця) уклало договір з ПП «Одекс» (м. Харків) від 15.10.2001 р., відповідно до умов якого воно зобов'язувалося здій­снити оплатну передачу належного йому знаку для товарів і послуг «Вінницький сир», виключні права на який засвідчуються свідоцтвом, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності від 13.12.1999 р.

Державний департамент відмовився зареєструвати договір про пе­редачу права власності на товарний знак. У рішенні про відмову було вказано, що у товарному знаку «Вінницький сир» словесне позначення «Вінницький» є кваліфікованим зазначенням походження товару, яке не може бути передане суб'єктам, що здійснюють підприємницьку діяльність за межами відповідного географічного району - Вінницької області.

Рішення Держдепартаменту було оскаржене ТОВ «Омега» до суду.

Вирішіть справу. Чи правомірна відмова Держдепартаменту? Які права на географічне зазначення товару передбачені законодавством?

 

Завдання № 11

ТОВ «Ефект» звернулося з позовом до суду про скасування держав­ної реєстрації знаку для товарів «Ефект», права на який належать Приватному підприємству «Меркс», зобов'язання знищити усі зо­бражання знаку на виготовлених товарах і відшкодування збитків від недобросовісної конкуренції.

У судовому засіданні було встановлено, що ТОВ «Ефект» було за­реєстроване Московською районною державною адміністрацією м. Києва 13.11.1998 р.; установчими документами товариства перед­бачено здійснення діяльності у сфері реалізації електротеплових побутових приладів, освітлювального обладнання, ізольованого про­воду і кабелю. У 2000 р. Подільська районна державна адміністра­ція у м. Києві зареєструвала ПП «Меркс», яке здійснює діяльність з виробництва та реалізації електрообладнання, трансформаторів і генераторів електричного струму. Того ж року ПП «Меркс» подало заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності на реєстрацію знака для товарів і послуг «Ефект» для товарів класу 17 МКТП (освітлювальне обладнання, ізольований провід і кабель). У липні 2001 р. Державним департаментом було видане свідоцтво № 17338 на знак для товарів і послуг «Ефект».

На думку Позивача, свідоцтво є недійсним, бо воно стосується товарного знаку, словесне позначення якого тотожне комерційному (фірмовому) найменуванню товариства, право на яке виникло раніше подання заявки на товарний знак. Дії ПП «Меркс» є порушенням ви­ключного права на фірмове найменування, ними завдані істотні збитки ТОВ «Ефект» у вигляді неотримання очікуваного прибутку.

ПП «Меркс» вказує, що товарний знак і комерційне (фірмове) найменування є різними об'єктами інтелектуальної власності, щодо яких законодавством встановлені різні режими правової охорони, його комерційне найменування не є тотожним чи схожим на фірмове найменування Позивача, тому факт порушення у діях ПП відсутній.

Чи правомірні дії ПП «Меркс»? Які особливості правової охоро­ни знаків для товарів і послуг (торговельних марок) і комерційних (фірмових) найменувань передбачені законодавством? Вирішіть справу.

 

Завдання № 12

Білоцерківською районною державною адміністрацією 1997 р. було зареєстроване ТОВ «Амур», яке здійснює діяльність у видавничо- поліграфічній сфері. У 2000 р. представники ТОВ дізналися, що у 1999 р. Бердянською районною державною адміністрацією було за­реєстроване АТ «Амур-Плюс», яке функціонує у галузі видавничої справи, виробництва і реалізації поліграфічної продукції і відтворення друкованих матеріалів.

ТОВ «Амур» надіслало АТ «Амур-Плюс» листа, в якому вказало, що комерційне (фірмове) найменування АТ є подібним до наймену­вання ТОВ; оскільки воно не надавало дозволу на використання свого найменування будь-яким суб'єктам, то використання такого позна­чення є порушенням виключного права на комерційне найменування і проявом недобросовісної конкуренції з боку АТ «Амур-Плюс». У зв'язку з цим воно пропонує акціонерному товариству змінити своє найменування у місячний термін.

У листі-відповіді АТ «Амур-Плюс» відмовилось виконати вимоги ТОВ, обґрунтовуючи це тим, що на момент створення товариства його засновники не знали про існування юридичної особи з схожим на­йменуванням, АТ функціонує у іншому регіоні, тому його діяльність не є порушенням законодавства у сфері захисту від недобросовісної конкуренції.

Через місяць після отримання відповіді ТОВ «Амур» звернулося до суду з позовом про визнання незаконними використання комерційного (фірмового) найменування, примусову зміну найменування і відшко­дування заподіяних збитків.

Які умови охороноздатності комерційного (фірмового) най­менування? Вирішіть справу. Чи зміниться рішення, якщо АТ і ТОВ функціонуватимуть в одному регіоні?

 

 

Завдання для самостійної роботи

1. Вирішення задач.

2. Охарактеризуйте особливості правового режиму добре відомих торговельних марок

3. Проаналізуйте процедуру отримання свідоцтва на торговельну марку.

4. Визначить співвідношення термінів:

а) “комерційне найменування”, “фірмове найменування”, “найменування юридичної особи”, “комерційне позначення”;

б) “торговельна марка”, “товарний знак”, “бренд”, “знак обслуговування”;

в) “географічне зазначення”, “зазначення походження товару”, “найменування місця походження товару”, “географічне зазначення походження товару”.

5. Визначить особливості набуття прав на доменні імена.







Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 519. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.03 сек.) русская версия | украинская версия