Теорема Варіньона про момент рівнодійної
На практиці важливе використання, наприклад, при визначенні координат ваги тіла, має наступна властивість головного вектора системи сил (теорема Варіньона про момент рівнодійної). Теорема. Якщо є точка О, в якій система діючих сил зводиться тільки до головного вектора , тобто рівнодійної , то момент цієї рівнодійної відносно будь якої іншої точки О 1 дорівнюватиме геометричній сумі моментів сил вихідної системи відносно тієї самої точки О 1. При доведенні теореми врахуємо вираз (5.5), а також те, що за умовою в точках О і О 1 на рис. 5.24 вектор =0. У результаті отримаємо: в точці О в точці О 1 ; або . (5.21)
Рис. 5.24
Рівняння (5.20) справедливе для будь-якої точки О 1 тіла в просторі чи площині. Отже теорему доведено. Особливості використання теореми Варіньона розглянемо на наступних прикладах. Приклад 1. Для заданої у площині xO1y (рис. 5.25,а) рівнодійної з точкою прикладання О визначити рівняння лінії її дії. Розв’язання. Представимо базове рівняння (5.21) теореми Варіньона у вигляді , (5.22) де , - проекції головного вектора сил системи; - головний момент системи сил відносно точки О 1 .
Рис. 5.25
З (5.22) отримаємо рівняння прямої аа у відрізках (5.23) чи з кутовим коефіцієнтом (5.24) у площині хО 1 у. Рівняння (5.23) і (5.24) використовують на практиці в будівельній механіці при визначенні, наприклад, параметрів (величин і напрямків дії) реакцій в’язів. Приклад 2. Визначити момент сили Н відносно точки О початку системи координат хОу (рис. 5.25, б). Точка прикладання сили має координати А (хА =8 м, уА =10 м), а лінія її дії складає з віссю Ох кут . Розв’язання. Розкладемо силу на координатні складові і . Визначимо їх величини: Н, Н. За побудовою сила є рівнодійною сил і . Тому для знаходження її моменту відносно точки О використаємо теорему Варіньона: Н×м.
Примітка. Визначити момент сили відносно полюса за загальною формулою дуже складно, тому що невідомим є її плече h відносно точки О. Для його визначення спочатку необхідно скласти рівняння (5.23) або (5.24) лінії дії сили. Потім рівняння перпендикуляра з точки О на цю пряму, і далі визначити його довжину, яка і являтиме собою плече h сили відносно полюса О.
|