Студопедия — Особливості та механізми навіювання у соціально-психологічній взаємодії
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Особливості та механізми навіювання у соціально-психологічній взаємодії






На відміну від переконування, механізм навіювання не потребує аргументації на користь істинності і значущості для об'єкта впливу того, що йому пропонується, не передбачає критичного ставлення до інформації, яка пропонується. Саме про навіювання йдеться, коли суб'єкт впливу апелює до таких соціальних стереотипів, як, наприклад: "думка літньої людини більше заслуговує на увагу, ніж молодої", "твердженням визнаного спеціаліста можна довіряти", "думка, з якою погоджується більшість, правильна" тощо. Такі та подібні твердження знімають необхідність детального аналізу повідомлення, закладеного у виливі. Відповідальність за цей аналіз об'єкт впливу перекладає па його джерело, звичайно, у випадку, якщо це джерело є авторитетним і викликає довіру. Чим вищий рівень довіри до джерела впливу, тим легше і ефективніше дія навіювання. Від чого це залежить?

Першою умовою виникнення довіри однієї людини до іншої с власний досвід взаємодії з відповідним суб'єктом впливу. Друга умова - ставлення до цього суб'єкта представників референтної групи або авторитетних людей. Третя умова — симпатія, позитивне емоційне ставлення до суб'єкта впливу: "Я йому вірю, тому що він мені подобається". Проте інформація, отримана таким шляхом, не може перетворитися на переконання, оскільки в основі її не лежить аргументація і процедура доведення. Тут немає боротьби переконань, в якій об'єкт не просто отримує, а звіряє чи захищає свою власну позицію в дискусії із суб'єктом впливу або ж у суперечці із самим собою.

Як бачимо, у випадку навіювання діє інший механізм: замість аргументації і доведення - порада, рекомендація, авторитетна думка і навіть умовляння. Саме тому, застосовуючи навіювання, варто очікувати відповідного психологічного ефекту - не переконаність, а упевненість в істинності, правдивості інформації, що пропонується, в необхідності діяти відповідно до неї.

Таким чином, навіювання застосовується при зниженому рівні усвідомлення і критичності.

Вимоги щодо застосування навіювання:

1) здійснювати вплив від першої особи, при цьому дивитися співрозмовникові в очі, говорити впевнено;

2) оскільки найважливішим інструментом при навіюванні є інто­нація, варто наголошувати на ключових словах;

3) формули прямого навіювання мають бути лаконічними, категоричними (імперативними), вираженими у стверджувальній формі.

Умови ефективності навіювання:

• авторитет вихователя;

• сугестивна обстановка, що звужує свідомість (тиша, спокій, зосередженість, пасивність);

• експресія мовлення вчителя.

Форми навіювання

Навмисне навіювання виявляється в окремих репліках вчителя на адресу учнів: "Розумниця", "Добре", "У нас помітні успіхи", у доброзичливому, підбадьорюючому погляді, посмішці, в інтонації голосу, нарешті, в зовнішньому вигляді вчителя: його зібраності, підтягнутості, оптимістичному настрої, мажорності у відносинах з класом та окремими учнями.

Команди і накази сприяють виробленню у школярів дій, які виконуються автоматично, тобто практично без контролю з боку свідомості. У цьому випадку учні ніби повністю довіряють вчителеві щодо доцільності здійснення необхідних дій. Подібні словесні дії, розраховані на автоматизм виконання, широко використовуються у спорті, іграх, ситуаціях наведення дисципліни, військово-спортивних командах ("Встати!", "Рівняйсь!", "Кроком руш!" тощо.), лаконічних наказах, використовуваних учителем з метою чіткої організації діяльності школярів ("Покласти руки на париї!", "Закритії підручники!"). Проте необхідно пам'ятати, що команди і накази, як особливі форми вербальної діл, виражені в короткій формі, беззастережно виконуватимуться лите в тому випадку, якщо не суперечать традиціям або існуючим нормативним вказівкам, що склалися в даному колективі. Інакше беззастережного виконання не буде.

і. Попередні або мобїлі'зуючі ("Увага! Приготуватися!'"), мета яких -автоматична, миттєва мобілізація до якої-небудь дії.

2. Заборонні ("І І риті нити! Залишити!") - покликані гальмувати здійснення тих або інших дій.

3. ДІЇ за зразком ("Робити, як я!", "Повторювати за Івановим!"), орієнтуючі учнів на точне копіювання тих або інших дій.

Даючи учням завдання на здійснення тієї або іншої дії, в1,. міь обов'язково повинен враховувати, що точне, бездоганне виконання команд є результатом тривалої, копіткої роботи, що формує в учнів відповідні павички їх виконання. Використання команд у шкільній практиці носить досить обмежений характер.

Окрім прямого педагогічного навіювання, велике значення в практиці школи має і непряме навіювання, яке подається не в імперативній формі, а у вигляді розкриття якогось зовні нейтрального по відношенню до подій, що відбуваються (схвалення вчинку, засудження, розповідь, описання випадку, власний приклад). Часто, при правильній методичній підготовці, наприклад, підборі прикладу або розповіді великої сили емоційної дії, непряме навіювання виявляється ефективнішим, ніж пряме.

Л.С.Макаренко писав: "Вихователь повинен завжди бобре знанні наступне: хоча всі вихованці і розуміють, іцо в дитячих установах їх навчають і виховують, проте вони дуже, не люблять піддаватися спеціальним педагогічним проі\едурам і тим більше не люблять, коли з ними нескінченно говорять про користь виховання... суть педагогічної позиції вихователя повинна бути прихованою від вихованців і не виступати на перший план. Вихователь, іцо постійно переслідує вихованців явно навмисними бесідами, набридає вихованцям і майже завжди викликає деяку протидію ".

Непряме навіювання є важливим засобом подолання цього опору. Воно також розраховано на беззастережне, некритичне схвалення інформації, але в даному випадку позиція вчителя не нав'язується учню, вона не зачіпає його самолюбства, атому інформація, що повідомляється, не відкидається ще до того, як вона буде- сприйнята учнем. Так, якби на пряме зауваження учень неминуче став би в захисну позу, намагаючись "врятувати" самооцінку, він сам аналізує позитивне або негативне значення своїх вчинків, рис вдачі і т.н. Вчитель ніби озброює його критеріями самооцінки, об'єктивність і значущість яких учень не ставить під сумнів, а беззастережно приймає.

Важливо підкреслити, що ефективність навіювання значно підви­щується, якщо воно реалізується на фоні психічного і фізичного розслаб­лення (релаксації) людини. Цей метод -• релаксопедія - останніми роками все більше застосовується у педагогіці.

Релаксопедія в педагогічних цілях ефективна в особливо відпові­дальних і складних ситуаціях, зокрема, при роботі з педагогічно занедбаними дітьми, що проявляють різні відхилення від соціальної норми поведінки, що мають антисоціальні установки. Звичні методи дії тут часто виявляються малоефективними. Використання ж навіювання па фоні релаксації, коли підвищується сприйнятливість дитини до навіювання, приносить позитивні результати. Річ у тому, що в стані релаксації зовнішні і внутрішні канали надходження інформації різко обмежуються, залишається лише один -- навіюючий голос педагога, ефективність дії якого підвищується.

У стані м'язової релаксації підвищується дієвість і самонавіювання. Саме тому крайнім часом для самонавіювання є періоди перед засинанням і відразу після того, як людина прокинулася. В інший час раціональний компонент свідомості перешкоджає, навіюванню, підвищується критич­ність оцінювання інформації.

Значного поширення набула релаксопедія в дидактичних цілях. Цей метод навчання заснований на сугестопедичному введенні інформації, у результаті чого різко підвищується кількість і якість засвоєних знань.

Без навіювання неможливо було б взаємодіяти, наприклад, у ситуаціях, коли для переконування просто бракує часу і належних умов, а примус може'тільки погіршити справу. Релаксація - це фізичне і психічне розслаблення.

Мета релаксації - підготовка тіла і психіки до діяльності, зосередження на своєму внутрішньому світі, звільнення від зайвої фізичної і емоційної напруга.

Релаксація необхідна:

» для підготовки свідомості і тіла до самонавіяння, аутотренінгу;

• у напружених моментах, конфліктних ситуаціях, що вимагають прояву емоційної стійкості;

• для зняття стомлення після важкого дня, нервових і емоційних перевантажень.

Дія релаксації засіювана на механізмі взаємовпливу. Між станом тіла і станом нервової системи існує взаємозв'язок: тіло розслабляється у міру того, як заспокоюється мозок, а мозок заспокоюється залежно від того, як розслабляється тіло. Внутрішня напруга не відчувається нашою свідомістю, але створює переважаюче самопочуття, яке виявляється в м'язовій напрузі, Воно заважає нам вільно жити, відчувати, рухатися, мислити.

Під впливом розслаблення м'язів знижується потік імпульсів, що йдуть від рецепторів м'язів зв'язок і суглобів до центральної нервової системи, знімається активність вогнища збудження головного мозку, відбувається зниження 'тонусу гладкої мускулатури внутрішніх органів. Такий стан сприяє зняттю напруги, створенню позитивних емоцій, стану спокою і задоволеності.

Релаксація звичайно поєднується з прийомами самонавіювання. Слово - надзвичайно сильний подразник, який може впливати па динаміку і характер процесів у головному мозку, а через них - на процеси внутрішніх органів і емоційні стани. І.П.Павлов стверджує: будь-який предмет, явище минулого життєвого досвіду людини зв'язується міцними нервовими зв'язками з конкретними словесними позначеннями. Повторне вживання слова, що позначає даний предмет, явище, викликає у людини відповідне йому уявлення, стан. Саме на цих умовно-рефлекторних зв'язках заснований механізм навіювання і самонавіювання.

Самонавіювання - це створення установок, що впливають на під­свідомі механізми психіки, твердження, що успіх можливий, виражене від першої особи к теперішньому часі.

Сила самонавіювання полягає у здатності створити свій власний позитивний образ і постійно цей образ закріплювати за допомогою слів, звернених до себе.

Ступінь дієвості слова і його вплив на емоційні процеси підвищується, коли кора головного мозку знаходиться в стані найменшого збудження. Гальмівний стан кори головного мозку може бути викликаний максимальним розслабленням м'язів, зосередженням уваги на розслаб­ленні, регуляції дихання, стані спокою і відпочинку. На цьому заснований механізм аутогеїшого тренування (АТ). Загальновизнаними джерелами ЛТ визнаються навчання йогів, учення про гіпноз, методи цілеспрямованої дії на нервово-исихічну сферу людини.

Термін "аутогенне тренування" (АТ) походить від грецького "ауто" -сам, "генний" що породжує. АТ було розроблене німецьким

психотерапевтом Иоганиом Шульцем, Його метою було психічне і фізичне оздоровлення людини за допомогою самонавіювання в стані релаксації. Спочатку воно застосовувалося переважно в медичних цілях для лікування розладів нервової системи. Згодом АТ взяли на озброєння в спортивній медицині для оптимізації емоційного стану спортсменів, психічної підготовки до змагань.

Широкого використання АТ також набуло в різних професійних видах діяльності як один із засобів психорозвантаження, для вирішення психопрофілактичних задач.

У даний час існує безліч модифікацій АТ: психом'язове тренування, психофізичне тренування, психорегулююче тренування та ін. Але незалежно від методичного оформлення результат дії всіх цих методик однаковий. Вони усувають несприятливі емоційні стани, знімають емоційну напруженість, дратівливість, стомлення, підвищують працез­датність.

 







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 941. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Дезинфекция предметов ухода, инструментов однократного и многократного использования   Дезинфекция изделий медицинского назначения проводится с целью уничтожения патогенных и условно-патогенных микроорганизмов - вирусов (в т...

Машины и механизмы для нарезки овощей В зависимости от назначения овощерезательные машины подразделяются на две группы: машины для нарезки сырых и вареных овощей...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

ФАКТОРЫ, ВЛИЯЮЩИЕ НА ИЗНОС ДЕТАЛЕЙ, И МЕТОДЫ СНИЖЕНИИ СКОРОСТИ ИЗНАШИВАНИЯ Кроме названных причин разрушений и износов, знание которых можно использовать в системе технического обслуживания и ремонта машин для повышения их долговечности, немаловажное значение имеют знания о причинах разрушения деталей в результате старения...

Различие эмпиризма и рационализма Родоначальником эмпиризма стал английский философ Ф. Бэкон. Основной тезис эмпиризма гласит: в разуме нет ничего такого...

Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и ре­гистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия