Р обота над загадками.

Вихователь читає чистомовку.

Асасас — прийшла зима до нас.

Сасаса — яка кругом краса!

Асасас — падає сніжок на нас.

Сисиси — заморозили носи.

— Про яку пору року йтиметься сьогодні на занятті? (Про

зиму.)

— Я описуватиму ознаку, дію чи предмет, а ви — від-

гадуватимете мої загадки. Щоб було легше відгадувати,

даю підказку: в кожній відгадці заховалось зимове слово

«сніг».

У дворі, немов жива,

Стоїть баба … (снігова).

Дуже люблять малюки

Взимку гратися в … (сніжки).

З неба падають пушинки,

Ніби зірочки, … (сніжинки).

Летять, летять сніжинки,

Вкривають ліс і сад.

Це явище природи

Назвали … (снігопад).

— Як ви розумієте слово «снігопад»?

— Коли він буває?

— А коли восени падає листя, як ми це називаємо?

(Листопад.)

— Пригадай іще слова, подібні до цих.

3. В права «Добери слово».

Вихователь починає речення, діти намагаються закінчити

його, використовуючи подані слова. Вихователь допомагає пра-

вильно змінити закінчення.

Білий — біліший. (Взимку зайчик білий, а сніг

біліший.)

Холодний — холодніший — найхолодніший. (Взимку ра-

нок…, вечір…, ніч найхолодніша.)

Морозний — морозніший — найморозніший. (Взимку день…,

вечір…, ніч найморозніша.)

4. Фізкультхвилинка.

Ми сніжиночки біленькі,

Ми пухнасті та легенькі,

Над землею літаємо,

Утоми не знаємо.

(Діти промовляють слова

і вільно рухаються кімнатою.)

Снігопад нас підхопив,

Снігом всю дорогу вкрив.

(Діти присідають одне біля одного.)

5. Складання розповіді.

Вихователь вивішує на дошку ілюстрацію «Зима» і дає ді-

тям час на те, щоб її розглянути.

— Яка пора року зображена на малюнку? (Зима.)

— Чому ви вирішили, що це зима? (Навкруги лежить

сніг.)

— Що ще ви бачите на малюнку? (Дерева, кущі, ялинку,

горобину, снігура.)

— Як птахам живеться взимку? (Їм холодно, вони шука-

ють їжу: горобину, шишки.)

— Як ми можемо допомогти птахам? (Зробити

годівниці.)

— Ми розглянули малюнок, відповіли на запитання. А за-

раз я пропоную скласти розповідь. Я буду починати, а ви про-

довжуйте. Прийшла білосніжна… (зима). Випав білий, холод-

ний… (сніг). Він укрив у парку всі… (дерева, кущі). Замість

листячка на гілках дерев лежить пухнастий… (сніг). Лише

на горобині залишилися червоні… (ягоди). До них злетілися…

(снігурі). Узимку птахам дуже… (холодно). Вони шукають

собі… (їжу). Щоб допомогти взимку пташкам, ми зробимо…

(годівниці).

Таким чином вихователь подає дітям схему розповіді, після

чого пропонує за бажанням повторити розповідь за малюнком.

Ілюстрація залишається на дошці й після заняття, діти й далі

можуть складати свої розповіді.

6. В права «Назви слово».

Вихователь зачитує дітям уривок вірша А. Камінчука.

На стежинку, на стіжок

Тихо падає сніжок.

Дружно вийшли ми на ґанок,

Ми співаємо пісень:

— Сніже, сніже, добий ранок!

— Сніже, сніже, добрий день!

— Який звук часто повторюється у вірші? (Звук [ с ].)

— Давайте разом із вами зліпимо зі снігу сніжку.

Діти рухами імітують ліплення сніжок.

— Погляньте, яка у мене сніжка. (Вихователь показує бу-

тафорську сніжку із синтепону.)

— Тепер пограймося з нею. Але чи пам’ятаєте ви, який

сніг? (Холодний.) А що з ним трапляється, коли він опиняється

в теплих руках? (Він тане.)

7.Підсумок.

— Я називатиму. слова й кидатиму вам сніжку. Якщо

в цьому слові ви почуєте звук [с] — ловите сніжку, якщо

ні — відштовхуєте.

(Слова: снігур, сало, ніс, сонце, білка, вовк, сосна, диван,

сміх, індик, ананас.)

— Про яку пору року ми розповідали на занятті? (Про зиму.)

— Назвіть по одній ознаці цієї пори року, починаючи зі

слова «зима». (Зима холодна, зима морозна і т. ін.)