Наукові теорії проблем праці та зайнятості: основоположники, прихильники, сутність

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1469

Выберите простой процесс на кухне. Например, приготовление пирога с начинкой. Рассмотрите его на всех экранах. Здесь ко-система – это процесс, имеющий то же действие или подобный продукт. Антисистема – процесс, выполняющий обратное действие с данным продуктом.

Наукові теорії проблем праці та зайнятості: основоположники, прихильники, сутність

Протягом тривалого періоду історії людського суспільства, аж до епохи високорозвиненого промислового виробництва, питання раціональної організації праці та управління людськими ресурсами не мали належного наукового обґрунтування. Проте проблеми природи і принципів справедливого й ефективного управління працею були предметом роздумів багатьох великих мислителів, а ос­нови реалістичних поглядів на процес забезпечення досягнення загальних цілей в ході спільної життєдіяльності людей беруть свій початок ще в античності.

Питання економіки праці, зокрема проблеми природи й організації заробітної плати, почали предметно досліджуватися представ­никами класичної буржуазної політекономії. Вперше проблеми, які формують предмет економіки праці, були глибоко проаналізо­вані у праці Адама Сміта “Багатство націй”, виданій у 1776 р. Зосередившись на дослідженні загальних закономірностей ринкової економіки, А. Сміт обґрунтовує зв’язок між економічним розвитком та процесом поділу праці. Останній розглядається на рівні підприємства і тлумачиться як поглиблення спеціалізації працівників за одночасного спрощення їх трудових функцій, внаслідок чого виникає необхідність у створенні системи організації праці та контролю за нею.

Адам Сміт показав об’єктивну необхідність існування та розвитку товарних ринків, що є незаперечною умовою підвищення продуктивності праці, наймання нових працівників, тощо. Однак цей підхід Адама Сміта є загальноекономічним, він не акцентує увагу на питаннях праці та зайнятості.

Зрештою підходи класичної буржуазної політекономії до проблем економіки праці, яка на той час ще не виділялася в самостійну науку, орієнтовані на дослідження та обґрунтування основоположної ролі ринкових механізмів у вирішенні всіх господарських та, зокрема, економіко-трудових проблем.

Марксизм досконало розвинув і аналітично вичерпав на рівні свого часу трудову теорію вартості, персоніфікував усю систему соціально-економічних відносин, створивши галерею економічних типів: капіталіста (торговця, фінансиста, підприємця, рант’є, землевласника), дрібного виробника, найманого працівника. Звичайно, з позицій сьогодення кидається в очі спричинена тогочасним рівнем соціально-економічного розвитку та ідеологічними цілями недооцінка Марксом розумової, творчої та підприємницької діяльності у створенні національного багатства, проте це не повинно заступати для нас значення його економічного вчення, зокрема у сфері дослідження економіки праці та людини.

Проблеми економіки праці були глибоко проаналізовані Марксом в багатьох працях, однак основною з них безперечно є “Капітал”, що вийшов друком у 1867 р. У своїх дослідженнях Маркс дійшов висновку, що розвиток капіталістичної економіки обов’язково супроводжується посиленням експлуатації праці, що є вираженням класових суперечностей. Поглиблення спеціалізації працівників з паралельним спрощенням трудових функцій та посиленям контролю за працівниками для К. Маркса було лише окремим проявом тотального панування капіталу над працею.

Карл Маркс робить акцент на стихійності функціонування товарних ринків, наслідком чого є кризи перевиробництва, падіння продуктивності праці та зростання безробіття, що сприяє загостренню всіх соціальних та економіко-трудових проблем.

Розгляд Марксом проблем праці та зайнятості визначається логікою вирішення проблем, що виходять за межі економічної науки в цілому, тому їх аналіз має підпорядковане значення. Це твердження справедливе і для аналізу заробітної плати. За Марксом, ніяка формально-юридична рівність сторін не може приховати факт існування експлуатації найманих працівників, зумовленої підпорядкованістю їх у процесі праці та відсутністю у них власності на засоби виробництва. Відповідно, і заробітна плата відображає відносини підпорядкування, а її наближення до певного знищення капіталістичного устрою. Орієнтація не на ринкові закономірності, а на основні параметри трудової діяльності характерна і для аналізу Марксом диференці­ації заробітної плати.

За життя згаданих вище науковців проблеми економіки праці досліджувалися в межах загальної економічної науки. Самостій­ною науковою дисципліною економіка праці стала лише близько століття тому [3, с. 31–33].

Отже, проблеми природи і принципів справедливого й ефективного управління працею були предметом роздумів багатьох великих мислителів, а ос­нови реалістичних поглядів на процес забезпечення досягнення загальних цілей в ході спільної життєдіяльності людей беруть свій початок ще в античності.