Теорія “X” та теорія “Y” в комплексі орієнтирів мотиваційного менеджменту

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 853

Припущення щодо людської мотивації по “Теорії X”:

1. Середній людині притаманна неприязнь до роботи і бажання, по можливості, уникнути її. Так, менеджерам необхідно надавати особливого значення продуктивності, стимулюючим схемами і “чесній денній роботі” і передбачити “обмеження результатів”.

2. Через людську неприязнь до роботи, більшість людей необхідно контролювати, примушувати, спрямовувати, піддавати покаранням для того, щоб цілі організації були досягнуті.

3. Середня людина вважає за краще, щоб її направляли, воліє уникати відповідальності, має відносно мале честолюбство, бажає мати у всьому безпеку.

Теорія X утримувала позиції протягом довгого часу (хоча зазвичай не в такому чіткому формулюванні). Це було можливо, тому що теорія, без сумніву, давала пояснення деякої людської поведінки в організаціях. Однак, легко побачити безліч фактів і зростання кількості дослідницьких знахідок, які не можуть бути пояснені цими припущеннями.

Мак Грегор пропонує альтернативну “Теорію Y” з основоположним принципом “інтеграції” замість спрямування та контролю.

Припущення про людську мотивацію по “Теорії Y”:

1. Витрати фізичних і розумових зусиль у роботі так само природні, як гра чи відпочинок. Звичайна людина по суті своїй не відчуває неприязні до роботи: залежно від умов робота може бути джерелом задоволення або покарання.

2. Зовнішній контроль – це не єдиний засіб, що змушує працівників прикладати зусилля до роботи. Люди будуть здійснювати самоврядування і самоконтроль для досягнення цілей які вони зобов’язалися досягти.

Найбільш значним винагородою в разі прийняття на себе зобов’язання може виявитися задоволення потреб самореалізації. Це може бути прямим результатом зусиль, спрямованих на досягнення цілей організації.

Середня людина вчиться при відповідних умовах не тільки приймати, але і нести відповідальність [9, с. 62–67].

Мак Грегор аналізує, як можна було б застосувати Теорію Y в якості основи для діючої організацій. Він особливо цікавиться результатами застосування цієї теорії до оцінки продуктивності, заробітної плати і просування по службі, участі і взаєминам між адміністративним і лінійним персоналом. Згідно Теорії Y роль адміністративного персоналу розглядається як служба надання професійної допомоги всім рівням управління. Дуже багато людей здатні вносити творчий внесок у вирішення організаційних проблем, що на практиці не завжди має місце. Однак в даний час потенціал середньої людини не використовується в повному обсязі.