ОГЛЯД І СУДОВО-ВЕТЕРИНАРНА ЕКСПЕРТИЗА ТРУПІВ ТВАРИН

Дата добавления: 2015-10-18; просмотров: 778

Торговельне обладнання поділяється на такі види: торговельне немаханічне устаткування (торгова меблі), вимірювальне обладнання, контрольно-касове обладнання, холодильне обладнання, підйомно-транспортне обладнання, обладнання для фасування і упаковки.

Для виконання різних операцій, пов'язаних з прийманням, зберіганням, підготовкою до продажу, викладкою і продажем товарів, в магазинах застосовується немаханічне торговельно-технологічне устаткування (меблі для торгових приміщень). Однією з головних функцій торгового немеханічного обладнання є забезпечення технологічного процесу на торговельному підприємстві.

Меблі, будучи основним видом устаткування даного підприємства, представляє собою гірки, вішала, тару-обладнання, прилавки, вітрини, стелажі та інші вироби, необхідні для виконання основних торговельних операцій. Правильно підібраний набір меблів дозволяє:

- Раціонально організувати торговельно-технологічний процес;

- Механізувати важкі і трудомісткі операції;

- Розширити асортимент товарів;

- Максимально використати площу та об'єм торговельних і складських приміщень;

- Скоротити товарні втрати;

- Впровадити прогресивні форми продажу;

- Підвищити рівень торговельного обслуговування, продуктивність праці працівників торгівлі, ефективність роботи торговельних підприємств;

- Поліпшити естетичне оформлення торговельних приміщень.

Меблі, застосовувану на торговельних підприємствах, поділяють за такими ознаками:

1) функціональним призначенням - для показу товарів (вітрини, стенди), для викладення і продажу товарів (гірки, вішала, прилавки), для викладення, транспортування, тимчасового зберігання та продажу товарів (тара-обладнання), для розрахунків з покупцями (касові кабіни ), для зберігання товарів (стелажі, підтоварники), для перевірки якості та підготовки товарів до продажу (столи для бракеражу товарів, фасування товарів), для надання додаткових послуг покупцям (примірочні кабіни, столи для упаковування, прилавки для відбірних кошиків та сумок покупців , тумбочки для контрольних ваг) та ін;

2) місцем використання - у торговельних залах магазинів, в приміщеннях для прийому, зберігання і для підготовки товарів до продажу, в підсобних приміщеннях;

3) способом установки - пристінна (встановлювана по периметру торгового залу), острівна (встановлюється в центрі залу), навісна і вбудована;

4) товарному профілю - спеціалізована і універсальна; спеціалізовані меблі пристосована для певної групи або виду товарів (гірки для тканин, хлібобулочних виробі), універсальні меблі придатна для різних груп товарів;

5) матеріалу виготовлення - металева, дерев'яна, комбінована, з використанням металу, дерева, скла, пластмас та інших матеріалів. Металеві деталі меблів виготовляють із труб круглого і прямокутного перетинів, прутка, дроту, кутової сталі, тонколистової сталі, алюмінію. Для обробки їх поверхонь застосовують цинкові, емалеві та інші покриття. На дерев'яні деталі витрачають пиломатеріали, деревно-стружкові й деревинно-волокнисті плити, фанеру;

6) конструкції - нерозбірна, збірно-розбірна, що складається, розбірно-складна, секційна, універсально-збірна. Нерозбірна меблі складаються з деталей, зв'язаних між собою нероз'ємними сполуками. Деталі збірно-розбірної меблів з'єднують за допомогою болтів, гвинтів, скоб, гачків і інших рознімних з'єднань. Складна і розбірно-складні меблі має деталі із шарнірними з'єднаннями, які дозволяють складати їх, зменшуючи тим самим розміри меблів і займаний нею обсяг. Секційні меблі складається з окремих секцій. Секція є готовий виріб, оснащений необхідними деталями: полицями, ящиками, кронштейнами і т. д. Секції встановлюють окремо або приєднують до інших секцій. При цьому утворюються блоки або лінії будь-якої довжини. При з'єднанні секцій у лінію потрібна менша кількість опорних стійок, що зменшує масу меблів, витрати на її придбання і монтаж. Універсально-збірна меблі складаються з уніфікованих легальний, з яких можна збирати меблі різного функціонального призначення та розмірів. Користуючись комбінацією різних деталей, а також поєднанням різних пристосувань для викладки товарів, можна створити найрізноманітніші види меблів для організації торгівлі всіма групами продовольчих і непродовольчих товарів;

7) комплектності - штучні вироби та набори меблів. Заводи торгового устаткування випускають як окремі вироби на замовлення торговельних організацій, так і набори меблів. Набори представляють собою групу різних за функціональним призначенням виробів з однаковим архітектурно-художнім оформленням;

8) характером виробництва - експериментальна, серійна і масова. Експериментальну меблі виготовляють у невеликій кількості для виявлення переваг, недоліків і потреби в ній торговельних підприємств. Серійну - випускають понад плі менш великими партіями (серіями) за результатами виготовлення та випробування експериментальних зразків. Масову меблі виготовляють у великій кількості протягом тривалого часу без зміни конструкції.

До меблів для підприємств торгівлі пред'являються експлуатаційні, економічні, ергономічні, естетичні, санітарно-гігієнічні вимоги.

Експлуатаційні вимоги. Меблі повинні бути зручними і для покупців, і для працівників магазину. До найважливіших експлуатаційним вимогам відносяться:

- Зручність для наочної викладки, демонстрації і вибору товарів покупцями;

- Достатня ємність;

- Можливість оперативного поповнення запасів товарів;

- Відповідність конструкції вимогам оптимального використання площі торгового залу;

- Стандартні розміри і збірно-розбірна конструкція;

- Забезпечення збереження товарів і можливість застосування найбільш раціональних прийомів їх викладення і розміщення;

- Достатня міцність.

Економічні вимоги. Конструкція меблів для підприємства торгівлі повинна бути простою, економічною у виробництві та експлуатації. Економічність виробництва визначається трудомісткістю застосування прогресивної технології виробництва, а економічність експлуатації - ступенем зручності для покупців і працівників магазину, надійністю, функціональною доцільністю. Меблі не повинна займати багато місця, але в той же час повинна бути досить ємною, що забезпечує викладку та зберігання необхідної кількості товарів.

Ергономічні вимоги. Оптимальні розмірні співвідношення меблів для підприємств торгівлі (довжина, ширина, висота, відстань між полицями і ін) визначаються при її конструюванні з урахуванням антропологічних даних - середнього зросту і пропорцій фігури людини. Це забезпечує вільний доступ до товарів, гарну видимість для покупців і мінімальну стомлюваність обслуговуючого персоналу при заповненні меблів товарами.

Естетичні вимоги. Форма, пропорція і колір меблів повинні відповідати її функціональному призначенню й архітектурно-художнього оформлення інтер'єру торгового залу, підкреслюючи єдність ансамблю інтер'єру магазину, пристрій торгових меблів не повинно грати самостійну роль.

Санітарно-гігієнічні вимоги. Конструкція меблів торгових підприємств не повинна ускладнювати прибирання приміщень і самих меблів. Для оздоблення меблів повинні застосовуватися такі матеріали, з яких легко видаляються забруднення. Поверхня меблів повинна бути гладкою, без виступів, гострих кутів, зазорів і щілин. Для захисту товарів від пилу і забруднень повинні бути влаштовані козирки, навіси, чохли.

Облік, розподіл продовольчих і багатьох непродовольчих товарів між підприємствами, організаціями і безпосередньо покупцями вимагають вимірювання їх маси, довжини або обсягу. Товари в натуральних показниках вимірюють при фасуванні, приймання і відпуску покупцям, на складах.

Розвиток самообслуговування, підвищення продуктивності праці, скорочення чисельності працівників, поліпшення естетичного оформлення упаковки товарів вимагають переміщення операцій по зважуванню, дозуванню з торгових залів на виробництво. Однак концентрація підготовки товарів до продажу поки не може виключити застосування приладів та інвентарю для дозування і розвішування багатьох швидкопсувних товарів і продуктів (зважування м'ясної, рибної та молочної гастрономії). Прискорення науково-технічного прогресу в торгівлі передбачає підвищення продуктивності праці працівників (приймальників, фасувальників, продавців), застосування вимірювальних приладів більш досконалих конструкцій. У торгівлі вже користуються швидкодіючі електронні ваги, застосування яких забезпечує високу швидкість зважування, автоматичний підрахунок вартості зваженого товару, документовану реєстрацію результатів зважування шляхом друкування на чеку значень маси і ціни. Застосовуються товарні ваги документальної реєстрацією схилів і дистанційним способом зважування.

Відповідальність за справний стан і належне використання ваговимірювальних приладів покладається: на робочому місці - на продавця (фасувальника), у відділі (секції) - на завідуючого, в магазині (на складі) - на керівника підприємства. Правильне виконання операцій за кількісними вимірюваннями вимагає суворого дотримання правил користування мірами і вимірювальними приладами на підприємствах торгівлі. Всі ваговимірювальні прилади повинні мати добре видиме поверительного клеймо про повірку, термін дії якого не минув, бути справними і забезпечувати достовірність проведених вимірювань; повинні мати заводський (інвентарний) номер і бути закріплені за певним працівником (продавцем, фасувальником і т.п.), знаючим правила роботи на них і терміни представлення приладів на державну повірку і таврування. Для контролю за станом засобів вимірювання і дотриманням правил їх використання на підприємстві призначається відповідальна особа з числа його працівників.

Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити розробку і проведення організаційно-технічних заходів щодо впровадження сучасної вимірювальної техніки, контроль за постійним вмістом у виправленому стані засобів вимірів і правильним їх застосуванням.

За обмір, обважування, обрахування, користування несправними, неперевіреними вимірювальними приладами винні притягуються до суворої відповідальності аж до кримінальної.

При виявленні несправностей у використовуваних засобах вимірів особами, за якими вони закріплені, слід негайно доповісти директору підприємства або працівникові, який здійснює відомчий контроль за мірами і вимірювальними приладами. Користуватися цими засобами можна тільки після усунення несправностей.

Істотним чинником, що визначає підвищення ролі вагового обладнання, є широка автоматизація технологічних процесів. Безперервно зростають вимоги до точності, швидкодії, продуктивності, надійності вагового обладнання, реєстрації показань, спільної роботи з ЕОМ і поданням інформації на цифрових табло.

Характерною особливістю сучасних вагових пристроїв є використання методів вимірювань, заснованих на перетворенні аналогових сигналів, що надходять від тензодатчиків або від пружинних перетворювачів сили в цифрову форму. Розширюється поєднання вагового обладнання з ЕОМ, міні-ЕОМ і мікропроцесорами.

Класифікація ваговимірювальних приладів здійснюється за різними ознаками. Найбільш поширеними з них є:

- Місце і спосіб установки ваг;

- Вид вказівного пристрою;

- Вид відліку показань;

- Спосіб зняття показань;

- Конструкція зважується пристрою.

За місцем і способом установки ваги бувають настільні, пересувні і стаціонарні.

Настільні ваги на торгових підприємствах застосовуються для попередньої підготовки товарів до продажу або при продажу. Їх встановлюють на прилавку таким чином, щоб вказівний пристрій знаходився на рівні очей торгового працівника і покупця.

До пересувних відносяться платформні (коромисла ірние і шкальні) ваги, призначені для зважування великих вантажів при прийманні і відпустці. Ці ваги встановлюють на підлозі в магазинах і на складах. На коромисла Гірний вагах товари зважують з допомогою накладних гир, а на коромисла шкальних - за допомогою вбудованих гир, що переміщуються за шкалами коромисла.

Платформні стаціонарні ваги встановлюють на постійному місці і використовують для зважування автомашин і залізничних вагонів. Платформа ваг повинна бути на рівні підлоги. Це забезпечує процес зважування відповідно до вимог.

По виду вказівного (відлікового) пристрою ваги підрозділяють на Гірне, шкальні, шкально-Гірне, циферблатні, оптичні та індикаторні.

На Гірний вагах при досягненні рівноваги підраховують значення мір маси - гир, врівноважити масу зваженого товару.

На шкально-Гірний вагах відлік ведуть за значеннями гир, встановлених на гиредержатель, і шкали коромисла ваг.

На циферблатні-Гірний вагах масу товару при зважуванні в межах шкали визначають за шкалою циферблата. Для зважування товару, більшого за масою максимального значення шкали циферблата, на Гірне майданчик встановлюють гирі і визначають масу, складаючи свідчення шкали циферблата і значення встановлених гир.

На оптичних вагах маса товару, що зважується фіксується на світному екрані, на який за допомогою оптичних пристроїв проектується шкала зі значенням маси і вартості товару.

На електронних вагах є індикаторне табло, що показує масу і вартість зваженого товару.

По виду відліку і за способом зняття показань зважування розрізняють ваги з візуальним відліком, коли показання зчитують з циферблата, екрану, табло або підраховують значення заходів маси гир, і ваги з документальною реєстрацією показань зважування, коли значення маси, а на деяких вагах та вартості товару друкується на чеках та стрічках. Спосіб зняття показань може бути місцевим, коли працівник перебуває поруч з вагами, і дистанційним - на відстані.

По конструкції зважується пристрою розрізняють важільні, тензометричні, вібраційно-частотні, магнітно-анізотропні, ферродінаміческіе, пневматичні і гідравлічні ваги (в торгівлі використовують в основному важільні і тензометричні).

До ваговимірювальним приладів, що застосовуються в торгівлі, пред'являються метрологічні, торгово-експлуатаційні, естетичні, економічні та санітарно-гігієнічні вимоги.

Основними метрологічними вимогами є сталість показань, чутливість, точність, стійкість.

Сталість показань - це властивість ваг при одних і тих самих умовах при неодноразовому зважуванні одного і того ж вантажу давати одні й ті ж свідчення незалежно від місця розташування на товарній майданчику. Це залежить головним чином від того, наскільки ретельно і правильно проведена збірка ваг, яка величина тертя між призмами і подушечками, в яких умовах перебувають ваги в процесі їх зберігання і експлуатації. Відповідно до вимог стандарту опорні й вантажоприймальним призми повинні бути з гострими ребрами, паралельними між собою і перпендикулярними по відношенню до важелів, до яких вони вмонтовані. При порушенні цих вимог ваги не дадуть сталість показань при неодноразовому зважуванні.

Чутливість ваг - це їх здатність при незначній зміні маси вантажів помітно відхилятися. Ваги з високою чутливістю більш кращі для експлуатації. Ступінь чутливості ваг, а, отже, їх придатність до експлуатації визначаються за діючими ГОСТами.

Чутливість ваг повинна бути такою, щоб зміна маси вантажу, що зважується на величину, рівну допустимої похибки, викликало відхилення покажчиків рівноваги від положення їх при рівновазі. Це відхилення, щоб визнати ваги достатньо чутливими, має дорівнювати для ваг Гірний, шкально-Гірний і шкальних не менше 5 мм.

Під точністю зважування розуміється властивість ваг давати точні свідчення вимірювання маси з відхиленням від істинних свідчень у межах допустимої норми похибки. Точність зважування в значній мірі залежить від точно витриманого співвідношення плечей важелів. Ваги з равноплечій важелями повинні мати абсолютно однакові по довжині плечі, а у вагах, де використані неравноплечіе важелі, співвідношення плечей повинно бути точно витримана, тобто одне плече повинне бути більше іншого в 10, 100 разів і т.д. Навіть незначне невідповідність плечей може призвести до відчутної помилку в точності показань зважування.

Стійкість ваг - це властивість, при якому у випадку виведення їх зі стану рівноваги вони повинні самостійно відновлювати цю рівновагу.

Якщо важільні настільні ваги виведені зі стану рівноваги і самостійно не приходять у вихідне положення, то для цього необхідно на відповідну чашку покласти вантаж-допуск, рівний 0,5 ціни поділки шкали. Такі вимоги пред'являються до ваг, що надходять в торгівлю з виробництва.

Торгово-експлуатаційні вимоги: максимальна швидкість зважування, наочність показань зважування, відповідність вагового приладу характером товару, що зважується, міцність ваг.

Максимальна швидкість зважування досягається в тому випадку, якщо конструкція ваг дозволяє проводити зважування в максимально короткий час. З цією метою у вагах встановлюються обмежувачі (упори), які зменшують кут нахилу важеля (коромисла) при зважуванні і, отже, сприяють швидшому загасання коливань важеля. У деяких вагах (наприклад, циферблатних, оптичних) встановлюються гальмівні пристрої (демпфери), що прискорюють гасіння коливань при зважуванні. Найбільш бажаними з точки зору швидкості зважування є електронні ваги, на яких процес зважування здійснюється з максимальною швидкістю, а при укомплектуванні їх чекопечатающего пристроєм одночасно із завершенням процесу зважування друкується чек з зазначенням маси, ціни одного кілограма і вартості товару, що зважується.

Наочність показань зважування у ваговимірювальних приладах може бути досягнута за допомогою вказівних (відлікових) пристроїв, які дозволяють легко спостерігати за показаннями зважування та контролювати точність окремих схилів. З метою підвищення наочності показань зважування у коромисла вагах, наприклад, покажчики рівноваги (Гуськов) фарбують у інший колір в порівнянні з іншими деталями ваг. На циферблатних вагах стрілки і циферблат фарбуються в контрастні кольори. Циферблатні ваги відрізняються великою наочністю показань, оскільки по циферблату відразу можна встановити не тільки завершення процесу зважування, а й лісі товару. Найбільшою наочністю показань мають електронні ваги, що дають цифрові позначення результатів зважування.

Відповідність вагового приладу характером товару, що зважується полягає в тому, що ваговимірювальні прилад за своєю конструкцією повинен в максимальній мірі бути зручним для зважування. Наприклад, для сипучих товарів зручними є чашки. При зважуванні ковбасних виробів, сиру, деяких господарських товарів більш зручними є платформи.

Зручності догляду за вагами: у сучасних торгових вагах деталі в основному закриті кожухом, а відкриті вузли покриті протикорозійного захисного матеріалом або фарбою, що захищає ваги від попадання пилу, бруду і псування.

Естетичні вимоги: вони характеризуються формою конструкції та кольоровим рішенням. Забарвлення ваг може бути червоною (для м'ясних відділів магазинів), блакитний (для кондитерських відділів), зеленої (для овочевих магазинів) і т.д.

Санітарно-гігієнічні вимоги: покриття ваг повинно бути нейтральним по відношенню до товарів, зважуємо на терезах, тобто не повинно викликати окислення або хімічних реакцій. У настільних циферблатних, електронних вагах платформи виготовляють з нейтральних до харчових продуктів матеріалів (алюмінієвий сплав, нержавіюча сталь).

Розрахункові операції з покупцями грають важливу роль у торговельно-технологічному процесі магазину. Від правильної їх організації залежать витрати покупцями часу на придбання товарів.

Розрахунки з покупцями можуть здійснюватися шляхом прийому грошей безпосередньо продавцем, касиром чи контролером-касиром і одночасного обліку суми, що надійшла з допомогою касової машини. Контрольно-касові машини забезпечують наочність, простоту і правильність розрахунку, контроль за веденням розрахунково-касових операцій, точність обліку грошових надходжень. При цьому значно прискорюється процес розрахунків з покупцями.

Конструкція сучасних контрольно-касових машин дозволяє вести облік наростаючим підсумком отриманих від покупців грошей, друкувати чек з різними даними, друкувати па контрольній стрічці порядковий номер чека, сплачену суму, шифр, номер лічильника. Одночасно на їх індикаторах вказується проведена сума, шифр і номер лічильника. Отриману в контрольно-касових апаратах інформацію можна виводити на магнітну чи перфоровану стрічку з наступною обробкою даних на електронних обчислювальних машинах з метою вивчення попиту, визначення обсягу продажу товарів і т. д.

Контрольно-касові машини складаються з наступних основних механізмів: настановного, індикаторного, рахункового, чекопечатающего, передавального, приводного, блокувального і замикаючого,

Установчий механізм, виконаний у вигляді набору клавішею, служить для набору грошових сум, що проводяться через касову машину, установки шифру і лічильника, на якому повинна бути відображена сума, і включення електропривода.

Індикаторний механізм необхідний для інформації касира і покупця про набраної сумі, встановленому шифрі чека і номер секційного лічильника, по якому проведена операція. Рахунковий механізм складається з набору підсумкових, контрольних та операційних лічильників.

За допомогою чекопечатающего механізму виходить чек з відповідними реквізитами. Він служить також для друкування контрольної стрічки.

Передавальний механізм передає на суммирующие лічильники, друкуючий пристрій, індикатор даних дані, набрані на установчому механізмі.

Приведення в дію всіх вузлів контрольно-касової машини здійснюється електричним або ручним приводним механізмом.

Блокувальний механізм служить для блокування (замикання) механізму включення машини при обриві або відсутність чекової або контрольної стрічки.

Замикає механізм застосовується для замикання всього механізму машини або її окремих вузлів. З його допомогою здійснюється включення машини в певний режим роботи і виконання операцій зі зняття і гасіння показань підсумкових лічильників. Він складається із замків і набору ключів до них.

У торгівлі використовують контрольно-касові машини, що підрозділяються на наступні типи:

- Автономні контрольно-касові машини;

- Пасивні системні контрольно-касові машини;

- Активні системні контрольно-касові машини;

- Фіскальні реєстратори.

В автономних контрольно-касових машинах розширення функціональних можливостей може досягатися тільки за рахунок підключення додаткових пристроїв введення-виведення, керованих контрольно-касової машиною за розміщеними в ній програмам. До цього ж типу відносяться і портативні контрольно-касові машини, що мають можливість працювати без постійного підключення до електромережі.

Пасивна системна контрольно-касова машина має можливість працювати в комп'ютерно-касової системі, але вона не має можливості управляти роботою цієї системи. Вона ж може використовуватися і як автономна контрольно-касова машина («Samsung EK461RF» «Меркурій 112Ф»).

Активна системна контрольно-касова машина має можливість працювати в комп'ютерно-касової системі, керуючи при цьому роботою системи. До активних системним контрольно-касових машин відносяться також комп'ютерні касові термінали, створені на базі IBM-сумісного комп'ютера. Вони володіють можливостями по введенню-висновку, зберігання, обробки і відображення інформації. Можуть використовуватися як пасивні системи або автономні контрольно-касові машини.

Фіскальний реєстратор є контрольно-касову машину, здатну працювати тільки в складі комп'ютерно-касової системи, отримуючи дані через канал зв'язку.

Для оснащення великих магазинів самообслуговування призначений розрахунковий вузол РУМС-1, що складається з кабіни контролера-касира, механізму для автоматичної видачі здачі розмінною монетою, конвеєра для переміщення товару та інших пристроїв, що дозволяють значно прискорити розрахункові операції з покупцями і пропускну спроможність вузла розрахунку. Найбільш сучасними і перспективними є комп'ютерні каси. Комп'ютерна каса представляє собою комп'ютер зі спеціальними інтерфейсами для касового ящика, дисплеєм у два-три рядки тексту для покупця, ключами обмеження доступу і спеціальної фіскальної платою, яка фіксує щоденну виручку.

Комп'ютерну касу, підключену до мережі, можна запрограмувати для обліку специфічних вимог магазину (кольору, розміру, артикулу товару і т. д.). Вона може обробляти магнітні та мікропроцесорні картки, а також власні предоплатно-дисконтні карти магазину (детально про них сказано в одному з наступних розділів підручника) і дозволяє одержати повний контроль над діями працівників. Істотно прискорюється процес обслуговування покупців, так як каса зчитує штрих-код і лише за рахунок цього швидкість обслуговування збільшується на 5-20%, а товарообіг у час «пік» - на 2-10%.

Проте впровадження системи з комп'ютерними касами вимагає значних витрат. Тому можна використовувати більш дешеві апарати, що мають зв'язок з комп'ютером і завдяки цьому здатні виконувати приблизно ті ж функції, що й комп'ютерні каси.

До контрольно-касового обладнання пред'являється ряд технічних і торговельно-експлуатаційних вимог.

До технічних вимог належать: висока продуктивність; надійність у роботі; компактність конструкції (маса, габарити); незначна маса.

Торгово-експлуатаційними вимогами є: механізація і автоматизація розрахунково-касових операцій, відповідність конструктивного виконання машини характером торговельного процесу; простота конструкції, що забезпечує зручність експлуатації, технічного обслуговування і ремонту; можливість використання для вивчення купівельного попиту і отримання комерційної інформації.

Торговельне холодильне обладнання являє собою охолоджувані пристрої, призначені для короткочасного зберігання, міркування та продажу швидкопсувних товарів на підприємствах роздрібної торгівлі. Воно є одним з ланок безперервної холодильного ланцюга та представлено холодильними камерами, торговими холодильними шафами, охолоджуваними вітринами, прилавками і прилавками-вітринами.

Використовуване для оснащення магазинів торгове холодильне обладнання за призначенням поділяють на такі основні групи:

- Для зберігання товарів (холодильні камери, шафи, закриті прилавки);

- Для показу та продажу товарів (відкриті прилавки, вітрини та прилавки-вітрини);

- Демонстраційне обладнання (демонстраційні вітрини, шафи-вітрини).

За температурним режимом, підтримуваного в охлаждаемой ємності, холодильне обладнання прийнято підрозділяти на низькотемпературне (для заморожених продуктів) і звичайне (для охолоджених продуктів). У низькотемпературному устаткуванні товари зберігають при температурі -18 ° С і нижче. Охолоджені продукти зберігають при температурі 0-2 ° С.

Холодильні камери мають збірно-розбірну конструкцію. Встановлюють їх у складських приміщеннях магазинів і зберігають в них продукти протягом 3-5 діб. Випускають холодильні камери двох типів: КХС (для охолоджених продуктів) і КХН (для заморожених продуктів) з охолоджуваних об'ємом 6, 12 і 18 м3. Для укладання продуктів використовують полки, для підвішування туш - гаки. Деякі холодильні камери розраховані на зберігання товарів у тарі-обладнанні.

Охлаждаемое відділення холодильної камери збирається з уніфікованих ізольованих панелей, що утворюють стіни, підлогу і стелю. Панелі сполучають між собою на місці складання спеціальними стяжками. Зовнішня облицювання панелей виконана з листової сталі, внутрішня - з листового алюмінію. Простір між облицовками заповнено пінополіуретаном. На стельової панелі камери встановлені одна або дві (в залежності від моделі камери) холодильні машини.

У охолоджуваних камерах підтримується температура від 0 до 8 ° С, у низькотемпературних - до -18 ° С.

Холодильні шафи встановлюють на робочому місці продавця або в складських приміщеннях невеликих магазинів. Вони мають вбудовані холодильні агрегати. Випускають двох типів: ШХ (середньотемпературні) і ШН (низькотемпературні). Можуть мати різні ємності охолоджуваних камер, різну Потужність машин і різну кількість дверей. За цими ознаками відрізняються холодильні шафи ШХ-0, 40М; ШХ-0, 80М; ШХ-0, 80Ю; ШХ-0, 71; ШХ-1, 40 та інших Охлаждаемое відділення холодильних шаф збирається з попередньо виготовлених панелей з двох металевих облицювань, простір між якими заповнено теплоізоляцією з пінополіуретану. Для укладання товарів служать знімні гратчасті полиці. Машинне відділення займає верхню частину шафи. У охолоджуваних шафах підтримується температура від 0 до 8 ° С, у низькотемпературних - до -18 ° С.

Холодильні вітрини служать для показу і продажу охолоджених і заморожених продуктів. Для короткочасного зберігання, демонстрації та продажу попередньо охолоджених і упакованих гастрономічних продуктів в магазинах самообслуговування широко використовують холодильні середньотемпературні вітрини ВХС-2-3, 15 і ВГС-2-3, 15 ВМ. Для продажу охолоджених товарів з тари-обладнання застосовують холодильні вітрини ВХС-2-4К, ВГС-2-4КМ1 і ВГС-2-4КВМ.

Для розміщення товарів у вітринах служать охолоджувані відділення, в яких може підтримуватися температура від -2 до 6 ° С або 0 до 8 ° С. Товари викладають на полиці з листової сталі, лотки з листового алюмінію або в тарі-обладнанні.

Хладоснабжение вітрин в залежності від їх моделі здійснюється від холодильного агрегату, розташованого в машинному відділенні вітрини, або холодильного агрегату, встановленого поза вітрини, в машинному відділенні магазину.

Холодильні прилавки призначені для короткочасного зберігання, демонстрації і продажу охолоджених гастрономічних продуктів в універсамах. Бувають середньотемпературні (ПХС) і низькотемпературні (ПХН).

У магазинах самообслуговування застосовують відкриті прилавки з повітряною завісою. Найбільш поширеними моделями є ПХС-2-2, 5; ПХН-2-2, 5; ПХС-1, 25; ПХС-2-2 та ін В охолоджуваних відділеннях підтримується така ж температура, як і в холодильних вітринах. Холодильні агрегати розташовані в машинних відділеннях прилавків або в машинних відділеннях магазину.

Товари в охолоджуваних прилавках викладають на знімних гратчастих полицях або укладають у касети або корзини (у закритих прилавках).

Холодильні прилавки-вітрини служать для короткочасного зберігання, демонстрації та продажу охолоджуваних продуктів. Конструкція цього виду обладнання передбачає наявність двох охолоджуваних відділень - камеру прилавка і вітрину. Камера прилавка призначена для зберігання змінного запасу швидкопсувних товарів. У вітрині викладають товари, призначені для демонстрації і вибору покупцями.

У магазинах, що торгують швидко псуються за методом самообслуговування, широко застосовують прилавки-вітрини ПВХС-1-0, 4 («Пінгвін-ВС») і ПВХС-1-0, 315 («Таїр-102»).

Для оснащення магазинів, де продаж швидкопсувних продуктів здійснюється через відділи, які обслуговуються продавцями, використовують закриті прилавки-вітрини ПВХ-1-0, 5 («Пінгвін-В»), ПВХС-1-0, 315 («Таїр-106») і ін

Торговельне холодильне обладнання повинно відповідати наступним основним технічним, торгово-експлуатаційним, економічним і санітарним вимогам:

- Забезпечувати заданий температурний режим;

- Не створювати шуму понад припустимі норми (для торговельних залів не понад 60 дБ на відстані 1 м від обладнання);

- Мати зовнішній вигляд, відповідний інтер'єру магазину;

- Забезпечувати зручності користування для покупців і продавців;

- Забезпечувати зручності для санітарної обробки і технічного обслуговування;

- Теплоізоляція між внутрішньою та зовнішньою стінками повинна забезпечувати малу теплопровідність, що сприяє економічній роботі холодильної машини.

Торгівля є однією з найбільш трудомістких галузей народного господарства, між тим значна маса вантажів тут ще переробляється вручну. Низький рівень механізації праці в торгівлі викликає постійну потребу в кадрах та їх велику плинність.

Найбільш трудомісткими в торгівлі є вантажно-розвантажувальні і транспортно-складські роботи. Це викликано тим, що більшість магазинів, баз, складів мають невелику площу, будувалися без урахування механізації цих робіт, в них важко використовувати багато з наявних видів підйомно-транспортного устаткування.

Подальший розвиток роздрібної торговельної мережі та складського господарства, застосування прогресивної технології товароруху на індустріальній основі з використанням тари-обладнання та контейнерів зажадали механізації і автоматизації трудомістких процесів, які виконуються при вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських роботах. При заміні ручної праці машинами і апаратами виділяють наступні стадії механізації: часткова механізація, механізація, комплексна механізація і автоматизація.

Впровадження комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських робіт дає значний економічний та соціальний ефект. Капітальні вкладення в механізацію цих робіт відрізняються високою ефективністю. Вони окупаються за 1,5 - 3 роки. За інших рівних умов економія трудових ресурсів за рахунок механізації в 3-6 разів більше, ніж при здійсненні аналогічних заходів в основному виробництві.

Високого рівня організації робіт можна досягти за рахунок переходу від використання окремих видів підйомно-транспортної техніки до впровадження високопродуктивних систем, машин і автоматизованих перевантажувальних комплексів.

При механізації праці в торгівлі створюються умови для впровадження прогресивних методів продажу товарів, збільшення обсягу наданих покупцям додаткових послуг, підвищення культури обслуговування, скорочується потреба в кадрах. Найважливішими напрямами вдосконалення виробництва підйомно-транспортного устаткування є: розширення номенклатури устаткування, що випускається; збільшення виробництва окремих машин і комплексів устаткування (механізованих і автоматизованих), модернізація обладнання; уніфікація його вузлів і деталей; зняття з виробництва застарілого обладнання. Для нових моделей підйомно-транспортного устаткування характерні більш висока продуктивність, надійність і безпека в роботі, зручності при експлуатації та технічному обслуговуванні, економічність у споживанні енергії, а також компактність, що особливо важливо при механізації праці в невеликих магазинах і на складах.

Підйомно-транспортні машини і обладнання, що застосовуються на торговельних підприємствах, призначені для механізації праці при виконанні наступних операцій: розвантаженні і навантаженні транспортних засобів; переміщенні і підйому вантажів по різних рівнів будівлі; укладання в штабелі, на стелажі і в підсобні приміщення; внутрішньоскладському і внутримагазинного переміщення вантажів до місць їх подальшої обробки.

Класифікація підйомно-транспортного устаткування, вживаного для виробництва складських і вантажно-розвантажувальних робіт, здійснюється за функціональним призначенням, принципом дії, увазі приводу, конструктивних ознаках і технічними параметрами.

За функціональним призначенням устаткування поділяють на вантажопідіймальні машини і механізми (ліфти, підйомники, крани та ін); транспортують машини (конвеєри, елеваторне обладнання тощо); вантажно-розвантажувальні машини (електро-і автонавантажувачі та ін); спеціальні машини ( маніпулятори, пакетувальник та ін.)

За принципом дії підйомно-транспортне обладнання може бути циклічного дії (штабелери, вантажні крани, підйомники, електро-і автонавантажувачі та ін), у якого робочий орган переміщується з вантажем циклічно від місця розвантаження до місця зберігання товару, або навпаки; безперервної дії ( конвеєри, елеватори та ін), у якого робочий орган має безперервний рух і переміщує вантаж рівномірно.

По виду приводу підйомно-транспортне обладнання буває з механічним приводом (електро-і автонавантажувачі, штабелеукладчики та ін); ручної дії (вантажні ручні візки, талі тощо); гравітаційні пристрою, де використовується сила ваги переміщуваних вантажів (роликові доріжки, похилі спуски та ін.)

За конструктивними ознаками обладнання ділиться на стаціонарне та пересувне.

За основними технічними параметрами устаткування підрозділяється з урахуванням габаритів, маси, потужності приводу, вантажопідйомності.

Підйомно-транспортного обладнання присвоєні буквено-цифрові позначення. Літерами позначають найменування обладнання і особливість його конструкції, а цифрами - номінальну вантажопідйомність, номер моделі, продуктивність і т.п.

До обладнання, що застосовується в торгівлі, пред'являють наступні основні вимоги.

Міцність. Робочі органи й вузли машин не повинні руйнуватися або отримувати залишкові деформації під впливом діючих на них допустимих зовнішніх навантажень.

Зносостійкість. Допустимий знос тертьових робочих органів не повинен порушувати характер їх сполучення і зменшувати міцність. Крім того, при зносі робочих органів частки матеріалу можуть потрапити в продукти, зробити їх непридатними до подальшого споживання.

Довговічність. Міцність, жорсткість і зносостійкість робочих органів і вузлів повинні забезпечувати високу експлуатаційну надійність і довговічність обладнання.

Відсутність втрат. У машині не повинно бути механічних втрат продукту, вона не повинна пошкоджувати зерно, погіршувати його технологічні якості та якість продуктів переробки.

Технологічність. Конструкція машини і її частин повинна бути технологічною, тобто можливо більш простий у виготовленні, зручною в збірці і експлуатації при мінімальних трудових витратах і низької собівартості.

Дотримання вимог промислової санітарії. Робота машини не повинна шкідливо відбиватися на здоров'я людей. Суворе дотримання встановлених санітарних норм - одне з найважливіших вимог при конструюванні, виготовленні, монтажі та експлуатації машин.

Використовувані в магазинах ріжучі машини прийнято класифікувати за такими ознаками:

1) призначенням (розрізняють 2 групи ріжучих машин: для оброблення і нарізки харчових продуктів на шматки; для подрібнення продуктів);

2) періодичності дії (поділяються на машини безперервного і періодичного (циклічного) дії);

3) джерела використовуваної енергії (розрізняють ріжучі машини з електричним приводом і ручної дії);

4) ступеня механізації й автоматизації процесів технологічної обробки (напівавтоматичні і автоматичні).

В даний час, оскільки харчова промисловість випускає ще недостатня кількість фасованої продукції, значну масу товарів обробляють у магазинах. Ця робота є важкою, трудомісткою і малопродуктивною операцією, що відволікає значну кількість працівників. У зв'язку з цим все більшу роль у торгівлі набуває фасовочно-пакувальне обладнання, широке впровадження якого забезпечує високу якість обробки товарів, зниження їх втрат, полегшення праці торгових працівників і підвищення його продуктивності. Це важливо при переході продовольчих магазинів на повне самообслуговування. Попередня фасування й упакування товарів сприяє кращому збереженню їх споживчих якостей, подовженню термінів зберігання, зниження втрат і поліпшенню їх зовнішнього вигляду. Продумане декоративне оформлення упаковки покращує рекламу товарів, полегшує їх вибір покупцями. Від обсягу що у торгівлю попередньо підготовлених до відпустки товарів залежить подальше вдосконалення самообслуговування та інших прогресивних форм торгівлі.

За останні роки харчова промисловість значно збільшила випуск фасованих товарів. Однак темпи росту промислової фасовки не задовольняють попит населення. У зв'язку з цим торгові організації і підприємства організують фасування і упаковку бакалійних, кондитерських, гастрономічних, плодоовочевих та інших товарів своїми силами, переважно вручну або з використанням найпростіших пристосувань. Така фасовка малопродуктивна і призводить до великих витрат. Надалі при повному задоволенні споживачів торгівлі в фасованої продукції в магазинах доцільно буде фасувати лише швидкопсувні товари.

Разом з тим певна частина продуктів буде піддаватися розфасовці в торгівлі, що викличе потребу у вдосконаленні конструкцій механізмів і приладів стосовно характеру сучасних технологічних процесів. Фасовка таких товарів, як картопля, овочі, фрукти, певну кількість круп, цукру-піску, деяких гастрономічних і м'ясо-рибних товарів, з-за недостатнього обсягу промислової фасовки, а також недоцільність і неекономічність перевезення товарів у дрібній розфасовці на великі відстані виробляється на базах, спеціальних фасувальних фабриках і в цехах. Концентрація фасування на цих підприємствах дозволяє застосувати високопродуктивне обладнання, підвищити продуктивність праці, знизити рівень трудових і матеріальних витрат і одночасно звільнити працівників магазинів від проведення даних операцій і зосередити їх увагу на підвищенні якості та культури обслуговування покупців.

Устаткування для фасування та пакування товарів постійно вдосконалюється: підвищується його надійність, продуктивність, ступінь автоматизації і якість виконуваних операцій. Проводиться стандартизація та уніфікація устаткування, а також споживчої тари. Уніфікація тари сприяє організації крупносерійного виробництва фасовочно-пакувального обладнання, дозволяє краще використовувати корисну площу торговельних приміщень та обладнання, а також обсяг транспортної тари, скорочує витрату пакувальних матеріалів, підвищує продуктивність праці при фасуванні.

Технологія фасування та пакування багатьох продовольчих товарів тотожна. Вона складається з певної послідовності процесів, які утворюють технологічну схему фасування та пакування товарів. Ця схема включає наступні операції: очищення і подачу товару для фасування та пакування, виготовлення пакетів, розважування, засипку продукту, запечатування пакетів, вкладання їх у тару.

Для виконання основних операцій використовуються автоматичні і напівавтоматичні ваги, автомати для фасування та пакування товарів, найпростіші апарати і пристосування для фасування товарів, обладнання для пакування товарів.

Використовуване для фасування товарів устаткування класифікується наступним чином:

за призначенням - для фасування гастрономічних і бакалійних товарів, фруктів і овочів;

за принципом дії - безперервної та періодичної дії;

за способом дозування - з ваговим дозуванням, з об'ємним дозуванням, з об'ємно-ваговим дозуванням і дозуванням за часом відпустки продуктів;

за ступенем автоматизації - обладнання з автоматичною добавкою порції до певної ваги та обладнання з доведенням порції продукту до норми за участі оператора.

До фасувального обладнання ставляться як найпростіші апарати і пристосування для індивідуальної та бригадної фасування товарів, створені раціоналізаторами торгівлі, так і напівавтоматичні і автоматичні машини та лінії. Всі фасувальні апарати, як найпростіші, так і більш складні, діють на принципі дозування - об'ємного, вагового і за часом відпустки продукту. При об'ємному дозуванні порція фасованого продукту відміряє в мірних циліндрах (склянках), при ваговому - в ковшах або інших пристосуваннях ваг. При дозуванні за часом відпустки продукту величина дози визначається часом, на яке відкривається заслінка випускного пристрою.

Залежно від характеру фасованого товару розрізняють пристрої для фасування сипучих товарів, гастрономічних товарів, картоплі, плодів і овочів.

Обладнання для пакування товарів призначено для виготовлення пакетів, пакувальних сіток, а також їх закриття і запечатування. Застосовується в торгівлі обладнання підрозділяється:

за призначенням - машини для запечатування готових пакетів, машини для виготовлення та запечатування пакетів і пакувальної сітки. Останні заправляють прозорою плівкою в рулонах або пакувальної сіткою у вигляді довгого рукава для подальшого виготовлення споживчої тари;

за способом запечатування пакетів - машини для зшивання металевими дужками паперових пакетів і бавовняних сіток, машини для зварювання пакетів і сіток з полімерних термопластичних матеріалів. Найпоширенішим матеріалом для зварювання є плівка з поліетилену і целофан-поліетилену.

Плівка з поліетилену досить прозора, міцна на розтяг і вигин, еластична, стійка до дії води і хімічних речовин, легко зварюється при нагріванні до 120-140 ° С, утворюючи міцні шви. Деталі при нагріванні в місці контакту розм'якшуються, стають липкими і при невеликому тиску його з'єднуються між собою. Недоліками цієї плівки є схильність до старіння під впливом сонячних променів і тепла, а також недостатня стійкість до дії жирів. Плівку застосовують для пакування кондитерських, бакалійних та інших товарів.

Плівка з целофану-поліетилену володіє більш високими в порівнянні з поліетиленовою плівкою фізико-хімічними властивостями і придатна для пакування гастрономічних товарів під вакуумом.