Субсидії та поточні трансферти.

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 4665

Під субсидіями розуміють всі невідплатні поточні виплати під- приємствам, що не передбачають компенсації у вигляді спеціально

обумовлених виплат чи товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов’язані з відшкодуванням збитків державних під- приємств.

Трансфертні платежі — це невідплатні і безповоротні платежі, які не є при дбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Трансферти населенню — це поточні платежі фізичним особам або надання їм матеріальної допомоги у натуральному вигляді, які передбачені для збільшення їх доходу. Трансферти населенню мо- жуть надаватись як у готівковій формі так і шляхом оплати рахунків. Це наприклад, можуть бути видатки на харчування, комунальні по- слуги, оплата за проїзд тощо.

1310— «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (устано- вам, організаціям).

1320— «Поточні трансферти органам державного управління ін- ших рівнів». Відносяться кошти, що передаються іншим бюджетам (включаючи дотації бюджетам інших рівнів), інші поточні трансфери органам державного управління.

1340— «Поточні трансферти населенню».

Трансферти населенню — це поточні платежі фізичним особам, або надання їм матеріальної допомоги у натуральному вигляді для збільшення їх доходу. Це може бути окрема добавка до бюджету кон- кретної сім’ї, особам чи компенсація окремих видів витрат, наприклад на харчування, на оплату проїзду, на комунальні послуги, та інше; до- помога інвалідам, багатодітним сім’ям, стипендії, пенсії, путівки на оздоровлення.

1341— «Виплата пенсій і допомоги».

1342— «Стипендії».

1343— «Інші поточні трансферти населенню».

1350— «Поточні трансферти за кордон». Включають платежі ін- шим країнам, членські внески в міжнародні організації.

Капітальні видатки —це платежі з метою придбання необорот- них активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, невідплатні платежі, що передаються одержувачам бюджетних коштів з метою придбання ними подібних активів, компенсації втрат, пов’язаних з руйнуванням чи пошкодженням необоротних активів. Такі видатки відображаються за кодом 2000.Зокрема це такі.

2100 — «Придбання основного капіталу» —витрати на придбан- ня або створення власними силами основних засобів та інших нео- боротних матеріальних активів.

2110— придбання обладнання та предметів тривалого (більше року) терміну використання (транспортних засобів, виробниче об- ладнання, меблі, дитяче та медичне обладнання, меблі для закладів культури, музейні фонди, література тощо).

2120— капітальне будівництво (придбання). в тому числі:

2121— будівництво (придбання) житла;

2123— інше будівництво (придбання);

2130— капітальний ремонт, реконструкція і реставрація;

в тому числі:

2131— капітальний ремонт і реконструкція жилого фонду;

2133— капітальний ремонт інших об’єктів;

2140 —реконструкція та реставрація;

2141— реконструкція житлового фонду;

2143— реконструкція інших об’єктів;

2144— реставрація пам’яток культури, історії, архітектури;

2200 — «Створення державних запасів і резервів».

Сюди відносять витрати на закупівлю товарів для створення стра- тегічних і надзвичайних запасів та інших товарів, що мають особливо важливе значення для країни, зокрема, державний фонд дорогоцін- них металів та каміння, а також державний матеріальний резерв.

2300 —«Придбання землі і нематеріальних активів».

2400 —«Капітальні трансферти».

Капітальні трансферти це безповоротні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення чи погашення їх фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних ак- тивів, компенсації втрат, пов’язаних з пошкодженням основного ка- піталу або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів.

в тому числі:

2410— капітальні трансферти підприємствам (установам, орга- нізаціям);

2420— капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів;

2430— капітальні трансферти населенню;

2440— капітальні трансферти за кордон;

2450— капітальні трансферти до бюджету розвитку. Класифікація видатків виділяє такі групи видатків як нерозподі-

лені видатки та видатки на кредитування.

Нерозподілені видатки —це витрати із резервних фондів держав- ного і місцевих бюджетів та фондів непередбачених видатків Ради міністрів Автономної республіки Крим, обласних і місцевих адміні- страцій, виконкомів місцевих рад. Вони мають код 3000.

Кредитування.В результаті надання кредитів за рахунок бю- джетних коштів у позичальників виникають зобов’язання перед бюджетом і ці кошти мають бути повернені до бюджету. Тому сюди відносяться надання кредитів та їх повернення. Видатки цієї групи мають код 4000. Поділяються на підгрупи:

4100— «Внутрішнє кредитування». Передбачає кредитування органів управління інших рівнів, державних підприємств, фінансо- вих установ. Окремо виділено надання та повернення кредитів.

4110 — Надання внутрішніх кредитів;

4120 — Повернення внутрішніх кредитів;

4200— «Зовнішнє кредитування». Включає кредитування і пла- тежі в рахунок його погашення, які надаються зарубіжним країнам, міжнародним організаціям, підприємствам, приватним особам та ін- шим суб’єктам. Деталізується:

4210 — Надання зовнішніх кредитів;

4220 — Повернення зовнішніх кредитів.

Видатки одержувачів бюджетнихкоштів здійснюються за таки- ми колами економічної класифікації видатків бюджету:

1171 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалі- зації державних (регіональних) програм».

1172 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) про- грам, не віднесені до заходів розвитку».

1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям).

2410 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, органі- заціям).

Розподіл видатків за їх видами дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх одержувачів з точ- ки зору виконання бюджету.

Відповідно до затвердженого 8 липня 2010 року Бюджетного ко- дексу захищені видатки— це видатки загального фонду бюджету, об- сяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затвердже- них бюджетних призначень.

Захищеними видатками Державного бюджету України визнача- ються видатки загального фонду на:

– оплату праці працівників бюджетних установ;

– нарахування на заробітну плату;

– придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;

– забезпечення продуктами харчування;

– оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

– обслуговування державного боргу;

– поточні трансферти населенню;

– поточні трансферти місцевим бюджетам;

– підготовку кадрів вищими навчальними закладами I–IV рівнів акредитації;

– забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабі- літації, виробами медичного призначення для індивідуального користування;

– фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково- технічні розробки.

3. Кошторис доходів і видатків та методика його складання

Кошторис бюджетних установ— це документ, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, ви- значає обсяг і спрямування коштів для виконання своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік, відповідно до бюджетних по- вноважень.

По структурі кошторис складається з двох частин: