Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1004

Витрати на заробітну плату штатного та нештатного складу відоб- ражаються по коду КЕКВ 1111 «Заробітна плата».

Для узагальнення інформації про розрахунки з працівниками по заробітній плат призначений пасивний рахунок 661 «Розрахунки по оплаті платі».

По кредиту цього рахунку відображаються суми нарахованої за- робітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності за перші

5 днів, премії, матеріальні допомоги за рахунок фонду оплати праці тощо.

По дебету цього рахунку відображаються утримання із зарплати, її виплата, а також сума зарплати, що не отримана в строк і віднесена на рахунок «Депоненти».

До рахунку 661 відкривається ряд субрахунків, на яких відобра- жаються операції пов’язані з оплатою праці:

663 «Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит»;

664 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуван- нями на рахунки з вкладів у банках»;

665 «Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуван- нями внесків за договорами добровільного страхування»;

666 «Розрахунки з членами профспілок по безготівкових перера- хуваннях сум членських профспілкових внесків»;

667 «Розрахунки з працівниками за позиками банків»;

668 «Розрахунки за виконавчими документами та інші утримання»;

669 «Інші розрахунки за виконані роботи».

На субрахунку 669 обліковуються розрахунки по сумах отрима- них гонорарів, що виплачуються нештатним працівникам (компози- торам, артистам, авторам) за роботи і виступи по договорах чи разо- вих роботах. По кредиту його відображається нарахування суми, а по дебету — утримання та виплата.

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться по кожній особі. Для цього в бухгалтерії при прийманні на роботу на кожного працівника відкривається картка-довідка ф. 417 (особовий рахунок). На лицьовій стороні вказуються всі дані про працівника: П.І.Б., посада, професія, розмір окладу, рік народження, пільги та інше. Щомісяця в картках записується сума нарахованої зарплати, утримань із неї, суми до видачі.

Нарахування зарплати працівникам здійснюється на основі на- казів про прийняття на роботу, переміщення, надання відпустки, звільнення, табелів обліку відпрацьованого часу та інших первинних документів.

Нарахування зарплати здійснюється один раз на місяць і відобра- жається в обліку в останній день місяця. За першу половину місяця

може видаватись аванс в розмірі 50% місячної зарплати за вираху- ванням податків, що підлягають утриманню. Виплата авансу здій- снюється по Платіжній відомості ф. № П-53.

Працівники бюджетних установ мають право на щорічну відпуст- ку відповідно до закону України «Про відпустки». Відпустка нада- ється на підставі наказу керівника.

Обчислення середньої зарплати працівникам для оплати відпус- ток проводиться згідно з Порядком № 100.

Відпускні нараховуються шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед відпусткою 12 календарних місяців або за менший фак- тично відпрацьований час на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Одержаний резуль- тат множать на кількість календарних днів відпустки.

Працівники установи, що застраховані на випадок тимчасової втрати працездатності в Фонді соціального страхування мають право на грошову компенсацію за дні тимчасової непрацездатності у зв’язку з хворобою.

Підставою для нарахування допомоги є лікарняний листок, що оформлений та виданий:

– лікуючим лікарем державних і комунальних закладів охорони здоров’я;

– лікуючим лікарем стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України;

– лікуючим лікарем туберкульозних санаторіїв;

– фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на пла- ваючих суднах.

Наданий в установу листок непрацездатності повинен бути роз- глянутий комісією по соціальному страхуванню не пізніше 10 днів з дня його надходження. Рішення комісії оформляється протоколом засідання про призначення допомоги.

Виплати за листками непрацездатності оплачуються за перші 5 днів непрацездатності — за рахунок установи (видатки відносяться за КЕКВ 1111), а за інші дні, починаючи з шостого, — за рахунок фонду соціального страхування (видатки за КЕКВ 1120).

Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробіт- на плата береться за останнім місцем роботи і дорівнює шести кален-

дарним місяцям, що передує місяцю, в якому настав страховий ви- падок. Якщо застрахована особа відпрацювала менше шести місяців, середня заробітна плата розраховується за фактично відпрацьовані повні календарні місяці, якщо менше одного місяця — за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Середня зарплата для розрахунку допомоги з тимчасової непра- цездатності обчислюється виходячи з нарахованої зарплати за вида- ми виплат (основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати відповідно до інструкції № 5), з який сплачені страхові вне- ски і які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

З розрахункового періоду виключають місяці (з 1 по 1 число), який не був відпрацьований з поважної причини: хвороба, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до 3 або до

6 років.

Розмір допомоги визначається виходячи з середньоденної зарпла- ти та кількості робочих днів непрацездатності. Середньоденна зарп- лата визначається діленням нарахованої за розрахунковий період зарплати на кількість відпрацьованих в цьому періоді робочих днів.

Якщо працівник захворів у перший день його роботи, то серед- ня зарплата визначається із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу).

Порядок визначення розміру середньої заробітної плати для роз- рахунку лікарняних залежить від конкретних умов обліку робочого часу. У випадках, якщо працівник зайнятих на роботах (посадах), що не пов’язані з підсумованим обліком робочого часу, то для розра- хунку розміру лікарняних використовують середньоденну заробітну плату. Її обчислюють діленням нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих робочих днів у розра- хунковому періоді. У зв’язку з цим дні відпустки (як неробочі дні) під час розрахунку середньої зарплати не враховують.

Для розрахунку лікарняних працівнику, якому встановлено під- сумований облік робочого часу використовують середнього динну оплату праці. Її обчислюють шляхом ділення нарахованої заробітної плати за розрахунковий період на кількість відпрацьованих у цьому періоді годин.

При цьому середньоденна (середньо годинна) заробітна плата не може перевищувати граничного розміру, що його визначають шляхом

ділення граничної величини заробітної плати, з якої сплачують стра- хові внески, встановленої в останньому місяці розрахункового періо- ду, на норму робочого часу цього місяця.

Для працівників, які перед захворюванням мали страховий стаж менше ніж 6 місяців протягом останніх дванадцяти місяців, лікарняні виплачують виходячи з фактичного заробітку, з якого були сплачені страхові внески, але не більше ніж мінімальна заробітна плата.

Сума допомоги залежить від страхового стажу і визначається з врахуванням коефіцієнтів:

· до 5 років — 0,6 середньої заробітної плати;

· від 5 до 8 років — 0,8 середньої заробітної плати;

· більше 8 років — 1,0 середньої заробітної плати.

Виплата допомоги по вагітності і пологах виплачується в розмірі

100% середньої заробітної плати за весь період такої відпустки.

Допомога по вагітності та пологах не залежить від страхового ста- жу і складає 100% середньої зарплати. Допомога виплачується піс- ля її призначення в найближчий термін, встановлений для виплати зарплати. Розмір визначається в повному обсязі, тобто, за всі дні від- пуски і виплачується в повному обсязі.

Відповідно до закону «Про податок з доходів фізичних осіб» ви- плати по вагітності та пологах не включаються в обсяг оподатковува- ного доходу, а тому податком на доходи з фізичних осіб не оподатко- вуються.

Оскільки допомога по вагітності та пологах не включається до фонду оплати праці, то страхові внески в фонд соціального страху- вання та Пенсійний фонд на цю суму не нараховуються і з зарплати не утримуються.

Такі виплати, як допомога по лікарняних листках мають певні особливості для нарахування та утримання з них внесків на соціаль- не страхування.

Сума оплати лікарняного листка є об’єктом для нарахування й утримання пенсійних внесків (утримання та нарахування) на підста- ві закону «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003р.

На нараховані допомоги по лікарняних листках внески до ФСС не нараховуються та не утримуються, оскільки лікарняні листки не включаються до фонду оплати праці.

Податок з доходів фізичних осіб утримується з цих сум (крім до- помоги по вагітності та пологах) на загальних підставах.

Із зарплати працівників здійснюють такі утримання:

1. Обов’язкові, тобто, такі, що утримуються без згоди працівника:

– податок з доходів фізичних осіб;

– збір до Пенсійного фонду;

– збір до фонду соціального страхування;

– збір до фонду зайнятості;

– по виконавчих документах суду;

– за рішенням адміністрації (накази про утримання за різні по- рушення чи ін.).

2. Необов’язкові, тобто, такі, що утримуються тільки за згодою працівника (його заяви):

– профспілкові внески;

– за товари одержані в кредит;

– за отриманими позиками;

– за комунальні послуги;

– на вкладні рахунки тощо.

Податок з доходів фізичних осіб утримується за ставкою 15%. При низькій зарплаті працівник має право на податкову соці-

альну пільгу. Низькою вважається доход, що не перевищує розмір прожиткового мінімум для працездатної особи помноженого на 1,4 та округленого до 10. Розмір податкової соціальної пільги встанов- люється в розмірі 50% мінімальної зарплати. Для окремих категорій працівників вона підвищується в 1,5 або в 2 рази.

Податкова соціальна пільга надається тільки по одному місцю роботи за вибором працівника. Для її отримання необхідно надати по місцю роботи заяву встановленого державною податковою адміні- страцією зразка та документи, що встановлюють право на отримання підвищеної соціальної пільги.

Податок з доходів утримується з суми доходів, що зменшена на суму внесків до пенсійного фонду, фондів соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, фонду безробіття, по- даткової соціальної пільги, якщо працівник має на неї право.

Нарахування зарплати за місяць по кожній особі та утримання з заробітної плати узагальнюється в розрахунково-платіжній відомос- ті, в якій вказуються табельні номери, прізвища, ім’я та по-батькові

працівників, сума нарахованої зарплати, утримань та сума до видачі. За цим документом видається зарплата за другу половину місяця.

На основі розрахунково-платіжної відомості складається меморі- альний ордер № 5. В установах, де складається декілька розрахунко- во-платіжних відомостей, крім того і на їх підставі складається «Зве- дення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій», яка одночасно є меморіальним ордером № 5.

Записи в ньому систематизуються за кодами функціональної чи програмної класифікації установи, а по спеціальних коштах — ще і за видами спеціальних коштів.

До меморіального ордера № 5 прикладаються всі документи, що є підставою для нарахування зарплати: табелі, витяги з наказів та ін.

Підсумок меморіального ордера № 5 заноситься в Головну книгу. Ця ділянка обліку є дуже громіздкою, а тому часто вона є авто- матизованою. В таких випадках меморіальний ордер № 5 отримують в автоматичному режимі, а кожному працівнику роздруковується

«Розрахунковий листок», що містить інформацію про суми нарахо- ваної оплати праці та утримань з неї.

Таблиця 37