Студопедія
рос | укр

Головна сторінка Випадкова сторінка


КАТЕГОРІЇ:

АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія






Вроджена і набута поведінка


Дата добавления: 2014-10-22; просмотров: 24130


Яку ж поведінку слід вважати вродженою (інстинктивною), а яку — набутою як наслідок індивідуального досвіду та нау-чіння? На думку німецького зоолога Г. Циглера (1914), поведін-кова реакція вважається інстинктивною, якщо вона:

• успадковується, тобто належить до природжених властиво-стей виду або раси;

• не вимагає попереднього научіння;

• виконується практично однаково всіма особинами даного виду або раси;

• властива тілесній організації тварини, тобто пов’язана з нормальним функціонуванням її органів;

• пристосована до натуральних умов життя виду, включаю-чи сезонні зміни умов життя.

Набута поведінкова реакція характеризується тим, що вона:

• виникає в процесі індивідуального життя, тобто базується на досвіді;

• вимагає попереднього научіння;

• хоча й залежить від будови організму, але не обумовлена нею;

• виконується різними тваринами у різний спосіб на під­ставі попереднього досвіду, вражень тощо;

• пристосована до умов життя індивіда.


А. Д. Слонім (1967) запропонував таке визначення інстинк­ту: “Інстинкт — це сукупність рухових актів та складних форм поведінки, властивих тварині даного виду, котра вини­кає у відповідь на подразнення із зовнішнього чи внутріш­нього середовищ організму і відбувається на тлі високої збуд­ливості нервових центрів, пов’язаних із здійсненням актів”. Ця підвищена збудливість є результатом певних змін в не­рвовій та ендокринній системах організму та змін у процесі обміну речовин.

Одна з найважливіших ознак інстинкту — його дивовижна стабільність у кожного виду тварин. Але це зовсім не озна-чає, що інстинктивні дії різних тварин абсолютно точно по­вторюють одна одну. У 1879-1907 рр. французький дослідник Ж.-А. Фабр спостерігав за інстинктивною діяльністю комах, певною мірою видозмінюючи умови виникнення поведінко-вих реакцій.

Фабр довів, що жуки-могильники здатні заривати трупи тва-рин, що лежать на землі, абсолютно стереотипно, викопуючи з-під них ґрунт. Проте, якщо підкласти під труп сітку, прив’я-зати труп над землею або покласти його на край цеглини чи каменя, то жуки дещо змінюють форму своєї діяльності: пере-кушують нитку або вигризають отвір у сітці і врешті-решт ски­дають труп униз, щоб потім підкопати під ним землю і зарити його. У цих жуків відкладення яєць поруч із закопаним трупом забезпечує живлення личинок.

Але за сучасними уявленнями інстинкти не можна вважати надто ригідною формою природженої поведінки. Ще спостере-ження В. О. Вагнера показали, що інстинктивна поведінка — це є певною мірою пластична діяльність, яка може змінювати­ся під впливом зовнішніх умов. Цю мінливість інстинктивної поведінки Вагнер показав на прикладі конструктивної діяль-ності ластівок. Виявилося, що лабільність (мінливість) інстин-ктивної поведінки обмежена чіткими видотиповими рамками і що стабільними в межах виду є не самі інстинктивні дії, а ам-плітуда їхньої мінливості. Наприклад, форма гнізда ластівок може варіюватися в певних межах, особливо в незвичайних умовах і при використанні незвичних матеріалів для будови. При цьому велике значення має також індивідуальний досвід, тобто научіння.


Питання мінливості інстинктивної поведінки та її зв’язку з процесами научіння досліджувалося й іншими радянськими вченими. Принципове значення відмінностей у мінливості ін-стинктивної та набутої поведінки глибоко проаналізував Се-верцов. У працях “Еволюція і психіка” (1922) і “Головні на-прямки еволюційного процесу” (1925) він показав, що у вищих тварин (ссавців) існують два типи пристосування до змін нав-колишнього середовища:

1) зміна організації (будови і функцій тварин), що відбува-ється дуже повільно і дозволяє пристосуватися лише до дуже незначних змін середовища;

2) зміна поведінки тварин без зміни їхньої організації на ос-нові високої пластичності не спадкових, а індивідуально набу-тих форм поведінки.

В останньому випадку можливе ефективне пристосування до швидких змін середовища саме завдяки зміні поведінки. При цьому найбільший успіх матимуть особини з більш розвинутими психічними здібностями, здатні виробити найгнучкіші, найплас-тичніші навички та інші вищі форми індивідуально-мінливої поведінки. Саме в цьому аспекті Северцов розглядає значення прогресивного розвитку головного мозку в еволюції хребетних.

Що ж до інстинктивної поведінки, то вона через свою не-значну мінливість (ригідність) не може виконувати таку функ­цію. Але подібно до змін будови тіла тварини зміни вродженої поведінки можуть служити пристосуванням до повільних, по-ступових змін навколишнього середовища, оскільки вони вима-гають багато часу для свого здійснення.

Підсумовуючи викладене і з огляду на сучасні знання про по-ведінку тварин, можна у такий спосіб охарактеризувати взає-мозв’язок і взаємозалежність між вродженими і набутими ком-понентами поведінки та біологічне значення їхньої специфічної мінливості.

Сталість, ригідність інстинктивних компонентів поведінки необхідні для забезпечення збереження і неухильного виконання найважливіших функцій незалежно від випадкових змін умов середовища, до яких може потрапити певний представник виду. У вроджених компонентах поведінки зберігається результат усього еволюційного шляху, пройденого видом. Це квінтесен-ція видового досвіду, найцінніше з того, що надбано в ході


філогенезу для виживання особи і продовження роду. І ці пере-дані від покоління до покоління узагальнені і генетично фіксо-вані програми дій не повинні і не можуть легко змінюватися під впливом випадкових, несуттєвих і непостійних зовнішніх впли­вів. В екстремальних же умовах є шанси виживання завдяки резервній пластичності інстинктивної поведінки у вигляді мо-дифікації.

У решті випадків реалізація вродженої програми поведінки в конкретних умовах індивідуального розвитку тварини забез-печується процесами научіння, тобто індивідуального присто-сування вродженої, видотипової поведінки до часткових змін умов середовища.


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Методи вивчення психіки людини та тварин | Внутрішні чинники інстинктивної поведінки
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | <== 6 ==> | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 |
Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.131 сек.) російська версія | українська версія

Генерация страницы за: 0.131 сек.