Вплив незвичних стимулів

Дата добавления: 2014-10-22; просмотров: 1685

Отже, ми вже помітно просунулися вперед з того моменту, як поставили питання, чому тварина поводиться саме так, а не інак-ше. Ми переконалися, що поведінка визначається внутрішніми і зовнішніми чинниками. Зовнішні впливи сприймаються вибірко-во залежно від внутрішнього стану тварини. Інформація, що над­ходить від органів чуття, обробляється досить складним шляхом.

Лабіринт стимулів.Щоб з’ясувати питання взаємозв’язку зовнішніх і внутрішніх стимулів, фахівці з поведінки тварин заглиблюються в лабораторні дослідження і шляхом втручання в механізми поведінки вишукують справжні причини мінливих дій тварин.

Стимули, що керують розмноженням.Щоб розмноження пройшло успішно, канарка має знайти собі партнера, побудува-ти гніздо, відкласти яйця, висидіти їх і вигодувати пташенят. Ці процеси передбачають низку фізіологічних і поведінкових змін, причому кожна з них має відбутися в потрібний час і у відповідному порядку. Деякі зміни є результатом зовнішніх впливів, таких як сонячне освітлення чи присутність самця. Інші беруть початок у самому організмі самиці [5].У результаті багаторічних досліджень англійський учений Р. Хайнд з’ясував весь цикл розмноження канарки і точно вказав джерело де­кількох важливих стимулів, які впливають на функціональний стан самиці та її поведінку. Даний цикл можна подати низкою етапів, хоча він розвивається як безупинний процес, що плав-но протікає, причому дія одних стимулів постійно наростає, а інших— слабшає. Отже:

1. Навесні, з подовженням дня, сонячні промені активізу-ють статеві залози канарки, стимулюючи виділення первинних гормонів: андрогена в самця і естрогена в самиці. Це лише пер-ша ланка в довгому ланцюзі подій, що зрештою призведуть до відкладання яєць і вигодовування молоді.

2. Виділення андрогена впливає на поведінку самця — він починає залицяння, які виражаються у співі та демонструванні поз, котрі привертають увагу самиці, що додатково стимулює виділення естрогена в його обранки.

3. Через триваючу стимуляцію з боку самця самиця починає збирати матеріал, який вона потім використовує для споруд­ження гнізда. Майже водночас маленькі яйця, які розвиваються в її яєчнику, починають швидко збільшуватися. На цій стадії вони досягають розмірів зернятка.

4. Під дією естрогена і вторинних гормонів на черевці са-миці починають випадати пера і поступово утворюється насідна пляма. Оголена ділянка чуттєвої шкіри приходить у безпосе-реднє зіткнення з гніздом, що служить для самиці не менш сильним стимулом, ніж присутність самця.

5. Незадовго до закінчення будівлі гнізда самиця готова до спарювання. Під впливом присутності самця і власних гормонів вона виражає свою готовність, і птахи спаровуються кілька ра-зів, перш ніж буде відкладене перше яйце. Потім активність самця вгасає і спарювання припиняється — настає час наси­джування.

6. Через розширення підшкірних кровоносних судин насід-на пляма стає яскраво-червоною, особливо під час відкладання яєць. Дія естрогена і вторинних гормонів призводить до знач­ного збільшення яйцепроводу. Гніздо в цей час служить основ-ним стимулом для самки.

7. Завершальна стадія будівлі гнізда настає, коли самиця, реагуючи на зростаючу чутливість насідної плями, починає ви­стилати гніздо м’яким пір’ям. Приблизно в цей же час спіль-ний вплив відчуттів від гнізда і численних гормонів, що цир-кулюють у крові самиці, обумовлюють дозрівання яєць.

8. Самиця починає відкладати по одному яйцю на день і про-довжує кладку протягом кількох днів. Стимул, отримуваний від зіткнення насідної плями з гніздом, спонукає самицю вико-нувати майже все насижування. Інші сімейні турботи, напри­клад, охорона гнізда, покладаються на самця.

Стимуляція страху і люті. Як і в психології людини, за ано-маліями у поведінці тварин дослідники отримують можливість ефективно вивчати їхню нормальну поведінку. От чому в лабо-раторіях багатьох країн ретельно досліджують реакції тварин, які піддаються дії незвичайних стимулів. Один із найразючі-ших дослідів зі штучного стимулювання страху виявляє зовсім невластиве кішці боягузтво при зустрічі з парою сумирних ми­шей. Причина такої поведінки - розслаблюючий газ, що зас-тосовувався в досліді, який пригнічує нервову систему кішки і тимчасово гальмує бажання тварини битися.

В іншій серії дослідів, які провадилися М. Глусманом у Нью-Йоркському державному психіатричному інституті, сти­муляцію викликали за допомогою маленьких електродів, вжи­влених у гіпоталамус (частина головного мозку, відповідальна не тільки за емоції, а й, можливо, пов’язана з процесами за-пам’ятовування і навчання). Тому кішка, вихована в дружбі з пацюком, з люттю кидається на нього при ввімкненні струму.

Найдивовижніше, що вже в наступний момент, щойно струм вимикався, кішка не виявляла ніяких ознак агресивної пове-дінки. Раз за разом кішку змушували нападати на пацюка, і щоразу, варто було припинити стимуляцію, кішка ставала такою ж дружелюбною, як раніше. Поки що так і не вдало-ся довідатися, чи викликалася в дослідах справжня лють, яка відразу забувалася, чи це була автоматична реакція, тоб­то така, яка змушує людину смикати ногою при ударі по ко­ліні.

Павутина відкриває секрети. Разючий приклад штучної зміни поведінки дали спостереження над павуками, зроблені в про-цесі випробування лікарських препаратів. Фармаколог П. Уїт ви-явив, що під дією деяких ліків павуки плетуть дивні, безформні павутини. Певні ліки змушують павука плести певну павутину з характерним відхиленням від норми, причому поведінка тва-рини виявляє разючу подібність з тим типом дезорієнтації, яку виявляє людина, під дією того ж препарату. Наприклад, від хлоральгідриту павук засинає, так і не доводячи роботу до кінця, первітин робить павука нетерплячим, він заповнює кільцеви­ми нитками лише незначну частину сітки, кофеїн викликає у павуків подібність неврозу, який змушує його сплітати безладну павутину. Таким чином, малюнок павутини дозволяє визна-чити препарат набагато швидше, ніж тривалий лабораторний аналіз.

ПРАКТИКУМ

Творчі завдання

1. Порівняйте запропоновані визначення з поняттям “потре-ба”, вкажіть, яке з них та чому є найточнішим з погляду пси­хології.

А. Потреба — це необхідність яких-небудь умов для існу-вання та розвитку індивіда.

Б. Потреба — це відображена у формі переживання необ­хідність індивіда в підтриманні життєдіяльності організ-му та розвитку його особистості.

В. Потреба — це усвідомлена необхідність індивіда мати певні умови для підтримання існування та розвитку його організму.

2.Обґрунтуйте своє ставлення до наступних тез.

А. Мотив — це те, що спонукає до діяльності, те, заради чого вона здійснюється.

Б. Мотиви — конкретний прояв потреб.

В. У безпосередньо потребовому стані суб’єкта предмет, який може задовольняти потребу, точно не виділений. До сво-го першого задоволення потреба не знає свого предмета, він ще має бути виявлений. Тільки в результаті такого виявлення потреба визначає свою предметність, а пред­мет, який сприймається (уявляється, обдумується), — свою спонукальну та спрямовуючу функції, тобто стає мотивом.

3. Відповідаючи на запитання про відмінність потреб люди­
ни від потреб тварин, студент відзначив, що тваринам властиві
тільки природні (вітальні) потреби: в харчах, сні, певному тем-
пературному режимі тощо, а людині, окрім природних, прита-
манні ще й потреби суспільно-історичного походження. Студент
пояснив, що має на увазі потреби в предметах людського побу-
ту та духовні потреби: пізнавальна, в праці, у спілкуванні, ес­
тетична потреба; потреба у самовихованні тощо, які називають
вищими. Незважаючи на те, що виклад матеріалу можна вва-
жати достатнім, екзаменатор висловив думку про неповноту
відповіді і запропонував студенту подумати ще.