Генетична нам’ять

Дата добавления: 2014-10-22; просмотров: 1137

Крім пам’яті, яка індивідуально формується, тобто “набутої” пам’яті, зумовленої нейробіологічними механізмами, як відомо, існує інша — записана в генотипі, еволюційно набута, генетич­на пам’ять.На основі генетичної пам’яті задається вся специ­фічна конституція тіла живої істоти, а отже, і всі способи

пристосування до мінливих умов зовнішнього світу, і, звичай­но, особливості її мозку.

Очевидно, що призначення індивідуальної і генетичної пам’яті полягає у виконанні різних біологічних функцій. Тому необхідне чітке розуміння суті і відмінностей цих видів пам’яті.

Нам вже відомі деякі особливості будови носіїв спадкової інформації. Це генетичні коди, які є надзвичайно компактними. Водночас вони неймовірно надійні. Надійність ця настільки ви­сока, що внесення будь-якої нової інформації до генетичних текстів є дуже проблематичним. З іншого боку, якщо немає змін в генетичній інформації, то немає й еволюції. Еволюція забезпечується саме завдяки так званим “ляпсусам” у геноти-повій передачі. Помилки, зміни в генетичних текстах назива-ються генними мутаціями, які виникають спонтанно чи під дією особливих зовнішніх чинників, які називаються мута­генами.

У біологічному розумінні природні мутації, які самовільно виникають, - це єдине джерело змін у живій природі. Більшу частину таких змін неможливо помітити. Лише коли мутаційні зміни виявляються у фенотипі організму (в його морфологіч­них і фізіологічних ознаках), стає можливим штучне створен-ня (відбір, селекція) нових видів тварин чи рослин або лікуван-ня, корекція. Природні мутації випадкові і не передбачувані. Це пов’язане, перш за все, з надзвичайно складною організа-цією генетичного апарату, здатністю його до часткового від­новлення при пошкодженнях. Мутації можна викликати також штучно (що й роблять), і тим самим підвищувати ефектив­ність селекції. Найбільшу ефективність за впливом як мутагени мають деякі хімічні речовини та іонізуюча радіація. Розрізня­ють декілька видів мутацій: 1) зміна каріотипу (відхилення в кількості хромосом від видового стандарту); 2) хромосомні (су-проводжуються незворотними змінами у структурі хромосом); 3) генні (точкові зміни у структурі хромосом). Мутації поділя­ють на корисні, шкідливі та нейтральні. Більшість мутацій належать до нейтральних та шкідливих. Це пояснюється тим, що мутація — це пошкодження генетичних текстів (програм). Якщо мутація призводить до загибелі організму, її називають летальною.

Ще одна важлива особливість генетичної пам’яті полягає в тому, що жоден запис, внесений до генетичного тексту, не бу-ває на самому початку доцільним, але незважаючи на це всі вони приймаються до “випробування в еволюції".