Аналіз руху грошових коштів

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1016

У світовій та вітчизняній практиці використовують два методи розрахунку, а відповідно й аналізу потоків грошових коштів - прямий і непрямий. Різниця між ними полягає у різній послідовності процедур визначення величини потоку грошових коштів в результаті операційної діяльності, у різному інформаційному забезпеченні розрахунків. Застосування цих методів забезпечує різний рівень повноти і глибини аналітичного дослідження: прямий метод, базуючись безпосередньо на даних бухгалтерського обліку, дає змогу ґрунтовно вивчити всі аспекти руху грошових коштів, пов'язані з вхідним і вихідним грошовими потоками як загалом для підприємства, так і для різних видів його господарської діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової); непрямий ґрунтується в основному на даних фінансової звітності і зорієнтований переважно на аналіз результативного грошового потоку (чистого руху коштів від окремих видів господарської діяльності).

Прямий метод аналізу грошових потоків передбачає одержання даних, що характеризують як вхідний і вихідний, так і результативний — чистий грошові потоки підприємства у звітному періоді. Він дає змогу оцінити весь обсяг надходжень (вхідний грошовий потік) і видатків (вихідний грошовий потік) грошових коштів в розрізі окремих видів господарської діяльності і для підприємства загалом. Чистий грошовий потік розраховують при цьому як різницю між вхідним і вихідним грошовими потоками. Залишок грошових коштів на кінець звітного періоду визначають як суму їх залишку на початок цього періоду і величини чистого грошового потоку.

Використання прямого методу аналізу руху грошових коштів дає змогу оцінити динаміку обсягу і структури формування вхідного і вихідного грошових потоків підприємства у розрізі окремих видів господарської діяльності, окремих джерел формування і напрямів використання грошових коштів, виявити ті статті, які формують найбільші надходження і зумовлюють найбільші витрати грошових коштів за кожним з видів господарської діяльності, оцінити інші характеристики вхідного і вихідного грошових потоків, їх збалансованість, рівномірність, синхронність формування.

Важливим аспектом аналізу грошових потоків непрямим методом є дослідження взаємозв'язку чистого грошового потоку і тієї частини чистого прибутку підприємства, яка спрямовується на його виробничий розвиток, на поповнення власного капіталу у формі нерозподіленого прибутку, з'ясування впливу факторів, які зумовили у звітному періоді різницю (відмінність) між величиною нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) і сумою чистого грошового потоку підприємства.

В основі такого дослідження лежить запропонована А. Д. Шереметом і Є. В. Негашевим методика, що дає змогу змоделювати такий взаємозв'язок, оцінити вплив факторів на різницю між чистим грошовим потоком і величиною нерозподіленого прибутку, вивчити динаміку факторних змін порівняно з попереднім (базовим) періодом.

Вхідною у цій методиці є балансова модель, яку можна подати так: (НА-АМ)+3 + ГК + ЗД = ВК + КБ + ПЗ

де НА - необоротні активи (в частині основних засобів, нематеріальних активів) за первісною вартістю; АМ - сума зносу основних засобів і нематеріальних активів; 3 - запаси; ГК- грошові кошти та їх еквіваленти; ЗД - дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції та інші активи; ВК - власний капітал; КБ - довго- та короткострокові кредити банків; ПЗ - поточні та інші зобов'язання і пасиви.

Ця модель може бути трансформована так, щоб у лівій частині рівності залишились лише грошові кошти та їх еквіваленти:

ГК = (ВК + КБ + ПЗ + АМ) (НА + 3 + ЗД)

Це дає змогу визначити приріст (зміну) залишку грошових коштів та

їх еквівалентів на кінець звітного періоду (АГК), що рівнозначне чистому грошовому потоку підприємства (ГП^), через приріст (зміну) відповідних складових балансової моделі:

АГК = ГПч + ΔКВ = (ΔВК + ΔКБ + ΔПЗ + ΔАМ) — (ΔНА + ΔЗ + ΔЗД)

де ΔКВ — вплив зміни валютних курсів на залишок коштів на рахунках підприємства.

Трактуючи приріст (зміну) власного капіталу (ΔВК) як суму зміни власного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку звітного періоду (ПН) та зміни власного капіталу за рахунок інших факторів, не пов'язаних з формуванням прибутку (ΔВК_і):

ΔВК = ПН+ΔВК_і

одержимо залежність, що виражає взаємозв'язок чистого грошового потоку підприємства і нерозподіленого прибутку - тієї частини чистого фінансового результату (прибутку) звітного періоду, що спрямовується на поповнення власного капіталу підприємства, на його виробничий розвиток:

ГП_ч = ПН + (ΔВК_і + ΔКБ + ΔПЗ + ΔАМ) - (ΔНА + ΔЗ + ΔЗД + ΔКВ)

або

ГП_ч - ПН = (ΔВК_і + ΔКБ + ΔПЗ + ΔАМ) -(ΔНА + ΔЗ + ΔЗД + ΔКВ)

У лівій частині останньої рівності відображене відхилення чистого грошового потоку від нерозподіленого прибутку звітного періоду, в правій - фактори, що впливають на це відхилення. Фактори ΔВК_і, ΔКБ, ΔПЗ, ΔАМ називають додатними, оскільки їх додатна зміна (приріст) призводить до зростання різниці (ГП_ч - ПН), а фактори ΔНА, ΔЗ, ΔЗД, ΔКВ - від'ємними, оскільки їх додатна зміна (приріст) призводять до зменшення цієї різниці.