Правова соаіапізааія особи юриста

Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 668

Ліквідацією визнається припинення юридичної особи без правонаступництва інших юридичних чи фізичних осіб.

Відповідно до ст. 110 ЦК юридична особа може бути ліквідо­вана у добровільному порядку на підставі рішення учасників (повне та командитне товариство) або органів управління юри­дичної особи, уповноважених на ие установчими документами (загальних зборів акціонерного товариства, товариства з обмеже­ною відповідальністю, благодійних організацій, кооперативів), в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створе­но юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а та­кож у інших випадках, передбачених установчими документами.

Підстави примусової ліквідації юридичної особи встановле­но як ЦК, так й іншими законодавчими актами.

ЦК встановлює такі підстави для винесення судом рішення про примусову ліквідацію юридичних осіб:

— визнання судом недійсною державної реєстрації юридич­
них осіб через допущені при її створенні порушення, які не
можна усунути (ч. 1 ст. 110);

— у випадку, коли у повному та командитному товаристві
залишається один учасник і останній не перетворить таке това­
риство в інше господарське товариство, а також у разі виходу
учасника з повного товариства, виключення одного з його учас­
ників товариства, смерті учасника товариства, ліквідації юри­
дичної особи — учасника товариства або звернення кредитором
одного з учасників стягнення на частину майна, пропорційну
його частці у статутному фонді (ст. 132);

— у разі вибуття всіх вкладників із командитного товариства,
якщо учасники товариства не перетворять таке товариство у
повне товариство (ст. 139);

— якщо вартість чистих активів товариства з обмеженою від­
повідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та ак­
ціонерного товариства стає меншою від визначеного законом
мінімального розміру статутного фонду (статті 144, 151, 155).

Стаття 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлює такі підстави для примусової ліквідації юридичних осіб у судовому порядку:

— визнання недійсним запису про проведення державної ре­
єстрації через порушення закону, допущені при створенні юри­
дичної особи, які не можна усунути;

— провадження нею діяльності, що суперечить установчим
документам, або такої, що заборонена законом;

— невідповідність мінімального розміру статутного фонду
юридичної особи вимогам закону;

— неподання протягом року органам державної податкової
служби податкових декларацій, документів фінансової звітності
відповідно до закону;

— наявність в Єдиному державному реєстрі запису про від­
сутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

Стаття 59 ГК визначає, що юридична особа ліквідується:

— за ініціативою власника (власників) чи уповноважених
ним органів, за рішенням інших осіб — засновників суб'єкта
господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передба­
чених законодавством України, — за рішенням суду:

— у зв'язку із закінченням строку, на який вона створюва­
лась, чи у разі досягнення мети, заради якої було її створено;

— у разі визнання її в установленому порядку банкрутом,
крім випадків, передбачених законом;

— у разі скасування її державної реєстрації у випадках, пе­
редбачених законом.

Організація також може бути ліквідована при невиконанні рішення про тимчасову заборону (призупинення), обмеження або припинення діяльності (наприклад, у разі порушення за­конодавства про охорону навколишнього середовища). При цьому ліквідація здійснюється після скасування в судовому порядку державної реєстрації суб'єкта підприємництва за по­зовом державного органу, який прийняв рішення про призу­пинення, обмеження, припинення діяльності суб'єкта. Комер­ційна організація може бути ліквідована, крім випадків, вик­ладених вище, також за рішенням господарського суду в разі визнання її банкрутом і відсутності після задоволення вимог кредиторів майна, необхідного для її функціонування відпо­відно до чинного законодавства. За рішенням суду організація ліквідується й у разі систематичного здійснення діяльності, що суперечить цілям, визначеним її установчими документами, забороненої законодавством чи без належного дозволу (ліцен­зії), а також у зв'язку з кількаразовим грубим порушенням за­конодавчих приписів.