Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Лише природне право здатне формувати правову культуру як реальну свободу, об'єктивну справедливість, формальну рівність.Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 707
Поняття цінних паперів Цінними паперами є грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Класифікація цінних паперів Відповідно до Закону «Про цінні папери і фондову біржу» в Україні можуть випускатися такі види цінних паперів: 1) акції; 2) облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; 3) облігації місцевих позик; 4) облігації підприємств; 5) казначейські зобов'язання; 6) ощадні сертифікати; 7) інвестиційні сертифікати; 8) векселі; 9) приватизаційні папери;
10) заставні; 11) іпотечні цінні папери. Акція — цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати М 177 йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації зовнішніх державних позик України — цінні папери, їїкі розмішуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до умов випуску облігацій. Облігації внутрішньої місцевої позики — пінні папери, які випущені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або міською радою та засвідчують внесення їх власниками грошових коштів і підтверджують зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість нього цінного папера в передбачений у них строк із виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації підприємств — цінні папери, шо засвідчують внесення їх власниками грошових коштів і підтверджують зобов'язання відшкодувати їм номінальну вартість цих облігацій у передбачений строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Казначейські зобов'язання України — вил цінник паперів напред'явника, що розмішуються виключно на добровільнихіаса-дах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансовогодоходу. Ощадний сертифікат — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів ним. Інвестиційний сертифікат цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді. Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Приватизаційні папери — це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду. Заставна — це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника вико- нашиза основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання — право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставні можуть забезпечувати випуск іпотечних цінних паперів — іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів. 96. Договір комерційної концесії (франчайзингу) Поняття договору комерційної концесії (франчайзингу) За договором комерційної концесії одна сторона (правоволо-ділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) на певний строк або без визначення строку право використання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов'язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду. Характеристика договору комерційної концесії (франчайзингу) 1. Договір комерційної концесії передбачає наявність двох 2. Передача комплексу прав правоволодільцем користуваче Положення ЩОДОможливості укладення договору комерційної концесії на невизначений строк створює колізію із загальним положенням ч. З ст. 180 ГК, шо передбачає необхідність при укладенні господарського договору (в тому числі договору комерційної концесії) у будь-якому разі погоджувати предмет, ціну та строк його дії. Проте, незважаючи на це, у цьому разі пріоритет повинен віддаватися саме спеціальним нормам, які безпосередньо присвячені договору комерційної концесії і дозволяють укладення такого договору на невизначений термін. 3. Договір комерційної концесії передбачає використання 7* 179 лектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тошо), комерційного досвіду та ділової репутації». Згідно зі ст. 155 ГК об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються: — винаходи та корисні моделі; — промислові зразки; — сорти рослин та породи тварин; — торговельні марки (знаки для товарів і послуг); — комерційне (фірмове) найменування; — географічне зазначення; — комерційна таємниця; — комп'ютерні програми; — інші об'єкти, передбачені законом. Комерційною таємницею суб'єкта господарювання можуть бути визнані відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, шо не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам. Предметом договору комерційної концесії може бути і комерційний лоснід. Таким може вважатися сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації,навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того <іи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»). Ділова репутація правоволодільця може бути одним з об'єктів, шо передається за договором комерційної концесії. Фактично ж йдеться про асоціювання споживачем підприємств користувача з підприємствами правоволодільця1. 4. Права надаються користувачеві для використання у його 5. Користувач зобов'язується сплачувати правоволодільцеві 1 Дні.: Цират А. Франчайзинг и фран'іайіннгояий договор ~ К . 2002. — С. 90. у формі разових або періодичних платежів або в іншій формі, передбаченій договором. 6. Договір комерційної концесії укладається у письмовій формі і підлягає державній реєстрації органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця. При цьому у відносинах з третіми особами сторони договору комерційної концесії мають право посилатися на договір лише з дня його державної реєстрації. Відсутність реєстрації договору позбавляє сторони права в разі спору посилатися на цей договір.
|