Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Історична пам'ять — один із найважливіших компонентів інтелектуальної культури.Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 744
Нотаріальний захист суб'єктів підприємницької діяльності полягає в тому, що нотаріус, посвідчуючи угоди, засвідчуючи правильність копій, накладаючи заборону відчуження майна, вчиняючи інші нотаріальні дії відповідно до Закону «Про нотаріат» тим самим опосередковано сприяє фізичним та юридичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснює права й обов'язки, попереджає про наслідки нотаріальних дій, що вчи- няються для того, щоб юридична необізнаність не могла їм зашкодити. Крім того, нотаріус перевіряє відповідність документів, що подаються для вчиненим і к і чи іншої дії, чинному законодавству і відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у разі її невідповідності законодавству України або чинним міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій, з'ясовується обсяг цивільної дієздатності фізичних та юридичних осіб, які беруть участь в угодах; у разі укладання угод представником перевіряються його повноваження. При перевірці обсягу цивільної правоздатності юридичних осіб, які беруть участь в угодах, нотаріуси зобов'язані ознайомитись з установчими документами (статут, засновницький договір), установчими актами, свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності (витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України), положенням про філію та представництво юридичної особи, наказом юридичної особи про призначення керівника філії або представництва і перевірити, чи відповідає нота-lM.Lii.ii.і дія, яка вчиняється,обсягу цивільної правоздатності юридичної особи. У випадках,передбачених законодавством,нотаріус перевіряє наявність спеціальногодозволу (ліцензії) нездійснення юридичною особою окремого виду діяльності Нотаріуси зобов'язаніроз'яснити сторонам зміст і значення поданих ними проектів угод і перевірити, чи відповідає зміст посвідчування угод вимогам закону і дійсним намірам сторін. Договори про відчуження та заставу (іпотеку) майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, які підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, та в передбачених законодавством випадках — державну реєстрацію прав на це майно. Договори про відчуження або заставу майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. У разі наявності заборони договори про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчуються за умови згоди кредитора на заміну боржника (переведення боргу). Договори про відчуження або заставу нерухомого та рухомого майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після пе- ревірки відсутності податкової застави та заставної за даними Державного реєстру застав рухомого майна. Договори про відчуження майна (майнових прав) платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі, посвідчуються за умови письмової згоди відповідного податкового органу. Отже, нотаріальне посвідчення набуття та передачі прав власності як вид захисту прав підприємців, з одного боку, виконує функцію запобігання порушенням прав власника, оскільки учасники відносин, що випливають з права власності, нотаріально посвідчують факт передачі прав іншому власнику, що певною мірою стримує їх можливі посягання на права нового власника. З іншого боку, нотаріальне посвідчення факту набуття права власності є юридичною фіксацією набуття такого права, яке лежить в основі вирішення судами (господарськими судами) спорів про порушення прав власності, тобто у цьому випадку нотаріальне посвідчення використовується при застосуванні іншого виду захисту — судового захисту прав власника. У цьому аспекті нотаріальний захист є невід'ємною складовою загальної системи захисту прав власності1. 100.Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності сулами загальної юрисдикції Вирішеннясправ загальними сулами Загальним судам підвідомчі: 1) екрани щодо спорів, шо ВИНИКАЮТЬ < цивільних,сімей 2) справи, що виникають з адміністративно-правових від 3) справи окремого провадження. Суди також розглядають справи, в яких беруть участь іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства та організації. Суд приступає до розгляду цивільної справи: 1) за заявою особи, яка звертається за захистом своїх прав 2) за заявою прокурора та інших осіб, які вправі у випадках, 1 Дии : Праюиоснови пілпрні мниіикиїдіяльності / За ред.В І ІІІакуна. II В Мельника, ВМ Поповича. - К,1997 свобод іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів. У справах позовного провадження подаються позовні заяви; у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, і в справах окремого провадження — скарги і мини Позови пред'являються в суді за місцем проживання відповідача. Позови до підприємств, установ, організацій, об'єднань юридичних осіб подаються за місцем знаходження їх органу управління. До позовної заяви додаються письмові докази, а якщо позовна заява подається представником позивача — також довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. Після прийняття позовної заяви суддя провадить підготовку справи до судового розгляду, метою якої є забезпечення своєчасного та правильною вирішення справи. Після її закінчення призначена дослухання справа має бути розглянута в такі строки: — трудові справи — в 7-денний строк; — справипро стягненні аліментіві про відшкодування шко — всі інші справи — у 15-дснний строк Суд чи суддя на проханняосіГ>, які беруть участь у справі,або з власної ініціативиможе нам і и іаходівшодо забеліечения позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові суми, що на 2) забороною провадити певні дії; 3) забороною іншим особам провадити платежі або переда 4) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано по 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого напису Розгляд цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Рішення суду має бути законним і обгрунтованим. Суд об-ірунтовує рішення лише на тих доказах, які були досліджені у судовому засіданні. При ухваленні рішення суд приймає рішення шодо: 1) наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувались 2) наявності інших фактичних даних (пропушення строку 3) правовідносин, зумовлених встановленими фактами; 4) правової норми, яка регулює ці правовідносини; 5) задоволення позову чи відмови в його задоволенні; 6) розподілу судових витрат між сторонами; 7) наявності підстав для негайного виконання судового рі 8) наявності підстав для скасування заходів шодо забезпе Вирішення справ господарськими судами Господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, то виникають при укладанні, зміні, ро — спорів, шо виникають при погодженні стандартів та тех — спорів про встановлення пін на продукцію (товари), а та — інших спорів, вирішення яких відповідно до законів Ук
2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету Господарський суд порушує справи за позовними заявами: — підприємств та організацій, які звертаються до господар
— державних та інших органів, які звертаються до господар — прокурорів та їх заступників, які звертаються до господар — Рахункової палати, яка звертається до господарського су Справи про банкрутство порушуються господарським судом за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження. Позовна заява подасться до господарського суду в письмовій формі і підписується уповноваженою посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності або його представником Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею. Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження іИНОСИТЬі надсилає сторонам, прокурору, якшо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в всіданнігосподарського суду, про час і місце його проведення, необхідні ДІЇшодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи Mat право вжити заходів щодо забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якшо невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Спір мас бути вирішено господарським судом у строк, який не перевишує двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк, шо не пере-ішшує одного місяця віл дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду мають право подовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові суми, шо на 2) забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються 4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого докумен При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. При цьому господарський суд має право: 1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'яза 2) вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для за 3) зменшити у виняткових випадках розмір неустойки 4) стягти у доход державного бюджету України із сторони, 5) стягти в доход державного бюджету України з винної сто 6) відстрочити або розстрочити виконання рішення. 101. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності Конституційним Судом України Можливості щодо захисту прав і законних інтересів Конституційним Судом України визначені Законом України ВІД16 жовтня 1996 р. «Про Конституційний Суд України», відповідно до ст. ІЗ якого Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки у справах щодо: — конституційності законів та інших правових актів Верхов — відповідності Конституції України чинних міжнародних до — додержання конституційної процедури розслідування і — офіційного тлумачення Конституції та законів України. До повноважень Конституційного Суду не належать питання щодо законності актів органів державної клади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, які віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції. Зважаючи на те, що Конституційний Суд вважається єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, перелічені повноваження с його виключною компетенцією. Стосовно підприємницької діяльності найчастіше Конституційним Судом приймаються рішення щодо офіційного тлумачення положень того чи іншого нормативного акта. Наприклад, Рішенням Конституційного Суду України вія 9 липня 1998 р. № І2-ри/98 у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України було дано офіційне тлумачення терміна «законодавство», який охоплює закони України, чинні міжнародні договори України,згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноваженьта відповідно до Конституції України і законів України. Рішенням від8 квітня 1999 р. № З-рп/99 у справі за конституційнимиподаннями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України встановлено, шо прокурори та їх заступники подають до господарських судів позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Вони самостійно визначають і обґрунтовують у позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є підставою для порушення справи в господарському сулі. У Рішенні від 30 травня 2001 р. № 7-рп/2ОО1 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення Конституційний Суд України зазначив, зокрема, що положен - ня Кодексу України про адміністративні правопорушення не поширюються на юридичних осіб. Рішенням від 2 липня 2002 р. № 13-рп/2002 у справі за конституційним шерпом ним відкритого акціонерного товариства «Концерн Стирол» щодо офіційного тлумачення положення абзаца першого пункту І частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України до підвідомчості господарських судів віднесено справи про визнання недійсними чинних як нормативних, так і ненормативних актів незалежно від дати їх прийняття. У Рішенні від 5 лютого 2004 р. № 2-рп/2004 у справі за конституційним поданням Світязької сільської ради Шацького району Волинської області про офіційне тлумачення терміна «передача», який вживається у підпункті 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість», Конституційний Суд України встановив, шо під цим терміном розуміється набуття (перехід) права на земельні ділянки (права власності або права користування) на підставі відповідних юридичних актів. З моменту прийняттяТішення Конституційного Суду України вії 24 лютого 2004 р. № З-рп/2004 у справі за конституційним терпениям спільного підприємства «Мукачівський плодоовочевий консервний завод» про офіційне тлумачення положення пункту 10 статті 3 Закону України «Про виконавчепровадження» рішення третейських судівнабули ознак виконавчихдокументів, на підставі яких за заявою статутаабо його представникапро примусове виконання рішення держанні виконанні районних, міських (міст обласною значення),район них у містах відділів державної виконавчої служби мають забезпечитипримусове виконання рішень цих судів, якщо інше не передбачено законом. Рішенням від II листопада 2004 р. № 16-рп/2004 у справі за конституційним зверненням Центральної спілки споживчих товариств України про офіційне тлумачення положень пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10 Закону України «Про споживчу кооперацію», частини четвертої статті 37 Закону України «Про кооперацію» Конституційний Суд України визначив особливості правового статусу майна організацій споживчої кооперації.
|