Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
Проблема межі законодавчого регулювання цивільних відносинДата добавления: 2015-10-12; просмотров: 997
Трудовий договір найманого працівника з підприємцем, який не має прав юридичної особи, або з окремим громадянином підлягає реєстрації протягом тижня з моменту фактичного допуску працівника до роботи у державній службі зайнятості за місцем проживання роботодавця (ст. 24-1 КЗпП України). Трудові книжки на таких працівників ведуться в загальному порядку і зберігаються в самих працівників. Роботодавці — фізичні особи вносять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та про звільнення з роботи згідно з укладеними з такими працівниками письмовими трудовими договорами, які підлягають реєстрації у встановленому порядку в державній службі зайнятості. Про прийняття робиться запис: "Прийнятий на роботу (далі вказується професійна характеристика робіт) за трудовим договором (вказуються дата і номер договору), зареєстрованим у державній службі зайнятості (вказується повна назва центру зайнятості)", при цьому в графі 4 вказується на підставі чого внесено запис (дата і номер реєстрації трудового договору державною службою зайнятості). При звільненні робиться запис: "Звільнений з роботи (вказується підстава звільнення з посиланням на відповідні статті КЗпП)", при цьому в графі 4 вказується дата зняття трудового договору з реєстрації державною службою зайнятості: "трудовий договір (номер) знятий з реєстрації (дата)". Усі записи, внесені роботодавцем — фізичною особою до трудової книжки, підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував договір, і 268 засвідчуються його печаткою. Такий порядок встановлено нови ми змінами до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, внесеними наказом Міністерства праці і соціальної політики України і Міністерством юстиції України від 9 червня 2001 р. № 259/34/5. Міністерство праці та соціальної політики також затвердило своїм наказом від 8 червня 2001 р. № 260 Форму трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою. Наймані працівники, що працюють у фізичних осіб, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Такий роботодавець зобов'язаний зареєструватися у всіх соціальних страхових фондах і регулярно робити внески за застрахованого працівника, в тому числі до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. Розміри внесків визначені Законом України "Про розмір внесків на окремі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11 січня 2001р. №2213. Трудовий договір про роботу з фізичною особою є звичайним трудовим договором, що, як правило, укладається на невизначе-ний термін. На таких працівників поширюється трудове законодавство. Наймач зобов'язаний дотримувати всіх гарантій, передбачених законодавством щодо найманих робітників: не перевищувати норму робочого часу, встановлену в ст. 50 КЗпП — 40 годин на тиждень; гарантувати скорочений робочий час напередодні вихідних і святкових днів; оплата праці повинна бути не менше розміру мінімальної заробітної плати; надавати вихідні дні й оплачувану щорічну відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів.
8.8. Зміна умов трудового договору Трудове законодавство України гарантує працівникові дотримання умов трудового договору, обумовлених при його укладенні. Як правило, одностороння зміна умов не допускається. Власник не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Це положення міститься в ст. 31 КЗпП України. Однак у процесі роботи з різних причин виникає потреба змінити умови трудового договору. Ініціатива такої зміни може виходити як від власника або уповноваженого ним органу, так і від самого працівника. У ст. 32 КЗпП передбачено три види зміни умов трудового договору: 1) переведення на іншу роботу; 2) переміщення на інше робоче місце; 3) зміна істотних умов праці.
|