До процентних належать такі доходи.

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 886

1. Доходи (витрати) за кредитами і депозитами та за іншими процентними фінансовими інструментами, у тому числі за боргови­ми цінними паперами з фіксованим прибутком, що так чи інакше підраховані.

2. Доходи (витрати) у вигляді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами.

3. Комісійні, подібні за природою до процентів.

Наприклад, доходи (витрати) від розміщення коштів у вигляді позики або за зобов'язання її надати, які визначаються пропорційно часу або пропорційно сумі вимоги (зобов'язання).

Комісійні – це доходи (витрати) за всіма послугами, наданими (отриманими) контрагентам.

До категорії комісійних включаються такі доходи.

1. Комісійні за гарантії розміщення позик від імені інших креди­торів та за операціями з цінними паперами.

2. Комісійні доходи (витрати) від операцій за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування кредитних (депозитних) ра­хунків, за зберігання цінностей та здійснення операцій із цінними паперами.

3. Комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за продаж або купівлю монет і банківських металів для третіх сторін.

4. Інші комісійні доходи (витрати) за операціями, що визначаю­ться Законом України “Про банки і банківську діяльність”.

Окремо за групою 620 рахунків обліковуються результати від торговельних операцій. Усі балансові синтетичні рахунки даної групи є активно-пасивними. Отже, результати бувають як позитив­ними, так і негативними. Отже, в економічному плані вони збіль­шують або доходи (позитивний результат) або видатки (результат негативний). Водночас торговельні прибутки (збитки) – це чисті прибутки (збитки) від операцій купівлі – продажу різних фінансо­вих інструментів.

Небанківські операційні доходи і витрати поділяються на такі групи:

– адміністративні витрати;

– інші.

Як уже зазначалося, результат від торговельних операцій обліко­вується за активно-пасивними рахунками групи 620 (6203, 6204, 6209).

Дещо інакше відображається в обліку результат від продажу осно­вних засобів, цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані та дочірні компанії. Так, позитивний результат обліковується за рахун­ками класу 6 “Доходи” (відповідно 6490 та 6394), а негативний — за рахунками класу 7 “Витрати” (7490, 7394). Отже, рахунки для враху­вання позитивного результату пасивні, а негативного — активні.

Досить корисною для управління банком є бухгалтерська інфор­мація щодо створення резервів. За МСБО резерви — це визнання витрат на врахування погіршення якості активів банку або підви­щення ризиковості його операцій. Відрахування в резерви обліко­вуються за їх видами за рахунками групи 770.

Ще одна особливість класу 7 Плану рахунків. Виходячи з осно­воположних моментів фінансового обліку суми податку на прибуток обліковуються за рахунком 7900 А “Податок на прибуток”. Іншими словами, за змістом операції податок на прибуток має характер ви­датків, отже, облік здійснюється у класі 7 “Витрати”.

У восьмому класі відкриваються рахунки управлінського обліку,деталізація яких визначається установою банку самостійно.

Досить об'ємною за обсягом є структура девв'ятого класу Плану рахунків “Позабалансові рахунки”. Зазначимо, що позабалансовий облік за Новим Планом рахунків враховує ряд положень міжнародних стан­дартів бухгалтерського обліку.

Згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку елемент активу або пасиву проводиться на рахунках балансу у тому разі, якщо він задовольняє дві вимоги.

1. Імовірно, що банк отримає або втратить будь-яку майбут­ню економічну вигоду, пов'язану із цим елементом активу або пасиву.

2. Цей елемент активу або пасиву має вартість, яка може бути точно виміряна.

Елементи активу або пасиву, які не задовольняють ці дві вимоги, обліковуються на позабалансових рахунках.

На рахунках класу 9 обліковуються:

– Вимоги та зобов'язання банку, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк піддається ризику.

– Документи і цінності.

– Рахунки за операціями з приватизації.

Бухгалтерський облік операцій за позабалансовими рахунками ведеться за системою подвійного запису. Характеристика рахун­ків – актив або пасив визначається з таких міркувань:

– Позабалансовий рахунок – активний, якщо при переведенні його на баланс дебетується балансовий рахунок. Наприклад, раху­нок № 9020 “Гарантії, що надані клієнтам” – активний, оскільки в разі, коли клієнт виявиться неплатоспроможним, банк змушений буде платити за наданою гарантією і дебетуватиме рахунок балансу “Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями”.

– Позабалансовий рахунок– пасивний, якщо при переведенні його на баланс кредитується балансовий рахунок. Наприклад, раху­нок №9110 “Зобов'язання з кредитування, які отримані від бан­ків” – пасивний, оскільки в разі, коли банк скористається, наприк­лад, кредитною лінією, він кредитуватиме рахунок балансу групи 162 “Кредити, які отримані від інших банків”.

Для відображення операцій за системою подвійного запису ви­користовуються рахунки групи 990 та 991.

Усі рахунки класу 9 поділяються на 3 частини.

Рахунки розділів 90—95 використовуються для обліку опера­цій, які несуть різні ризики для банку. Це ось що:

– зобов'язання і вимоги за усіма видами гарантій;

– зобов'язання з кредитування;

– зобов'язання і вимоги за операціями з валютою;

– вимоги та зобов'язання щодо цінних паперів, спотових та стро­кових фінансових інструментів.

За рахунками розділів 90 – 95 не обліковуються надані зо­бов'язання, за якими не існують кредитні або ринкові ризики, наприклад видані гарантії або акредитиви, за якими існує покриття у формі заставних депозитів або блокованих коштів клієнтів. При цьому такі кошти обліковуються за рахунками “Кошти в розра­хунках”.

За рахунками розділів 90 – 95 (рахунки можуть бути активними або пасивними) обліковуються безвідкличні операції лише за уго­дами, які мають юридичну силу. Відкличні зобов'язання не є ризиковими і можуть на розсуд банку обліковуватись у розділі 98 або позасистемне.

Рахунки розділів 96 – 98 слугують для обліку документів, цінно­стей та розрахунків за операціями з приватизації. Усі рахунки цих розділів активні.

Рахунки розділу 99 використовуються для обліку позабалансо­вих операцій на контррахунках методом подвійного запису. Так, ра­хунок 9900 є контррахунком для рахунків розділів 90 – 95, а раху­нок 9910 – для розділів 96 – 98.

План рахунків несе дуже велику за обсягом інформацію щодо господарських операцій банку, але для створення бази даних (репозитарію) необхідно її значно розширити, що можливо в систе­мі аналітичного обліку.

За допомогою Плану рахунків забезпечується виконання дуже важливої функції бухгалтерського обліку. Ідеться про запис інфор­мації щодо операцій, які виконуються банком, та можливість відо­бразити результати цих операцій у балансовій та фінансовій звітно­сті. У результаті створюються умови для проведення загального аналізу діяльності банку та прийняття відповідних управлінських рішень.