Порядок і облік результатів переоцінювання.

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 887

Переоцінювання об'єкта основних засобів здійснюється тоді, коли його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедли­вої вартості об'єкта на дату складання балансу

Не підлягають переоцінюванню малоцінні необоротні матеріальні активи та бібліотечні фонди, амортизація яких здійснюється такими методами: нарахуванням у першому місяці використання об'єкта амортизаційних відрахувань у розмірі 50% його вартості, що аморти­зується, а решта 50% вартості - у місяці його вилучення з активів (спи­сання з балансу) або в разі нарахування амортизаційних відрахувань у першому місяці використання об'єкта -100% його вартості.

На частоту переоцінювань впливає коливання справедливої вартості основних засобів, що переоцінюються. Перевірка реаль­ної вартості основних засобів обов'язково здійснюється перед складанням річного звіту на дату проведення інвентаризації.

У разі переоцінювання об'єкта основних засобів на ту саму да­ту здійснюється перевірка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої він належить. Переоцінювання групи основних засобів, об'єк­ти якої вже переоцінювалися, надалі має проводитися з такою ре­гулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Залишкова вартість –різниця між первісною (переоціненою) вартістю і сумою нарахованого зносу.

Установа банку самостійно визначає порядок проведення пере­оцінювання з урахуванням вимог законодавства України та норма­тивно-правових актів НБУ

Переоцінена вартість і сума зносу об'єкта основних засобів ви­значається множенням первісної вартості й суми зносу об'єкта на індекс переоцінювання. Індекс переоцінювання визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат банку.

Отже, збільшення балансової вартості об'єкта основних засобів унаслідок їх дооцінювання відображається як зростання додатко­вого капіталу банку.

Результати дооцінювання основних засобів,яке проводиться впер­ше, відображаються в обліку такими бухгалтерськими проведеннями:

– на величину різниці між переоціненою первісною вартістю і первісною вартістю об'єкта:

Д-т 4400 «Основні засоби»

4500 «Інші необоротні матеріальні активи»

К-т 5100 «Результати переоцінки основних засобів»;

– одночасно на величину різниці між сумою зносу, що відповідає переоціненій вартості об'єкта, і нарахованою сумою зносу:

Д-т 5100 «Результати переоцінки основних засобів»

К-т 4409 «Знос основних засобів»,

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів».

Слід зауважити, що відображення в бухгалтерському обліку наступних уцінок і дооцінок вартості об'єкта основних засобів має свої особливості.

Зокрема, сума попередніх уцінок і втрат від зменшення корис­ності об'єкта основних засобів, що перевищує суму попередніх до­оцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів і відновлен­ня його корисності, під час проведення чергового дооцінювання вартості цього об'єкта, включається до складу доходів звітного пе­ріоду (рахунок 6499 «Інші доходи») у сумі не більшій, ніж зазначе­не перевищення. Різниця між сумою чергової дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і сумою перевищення відобра­жається у складі додаткового капіталу банку (рахунок 5100 «Ре­зультати переоцінки основних засобів»).

Сума попередніх дооцінок об'єкта основних засобів і відновлення його корисності, що перевищує суму попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності, під час чергового уцінювання залишкової вартості цього об'єкта, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення ін­шого додаткового капіталу банку (рахунок 5100 «Результати перео­цінки основних засобів»). Різниця між сумою чергової уцінки залиш­кової вартості об'єкта основних засобів і сумою перевищення вклю­чається до витрат звітного періоду (рахунок 7499 «Інші витрати»).

Отож, уцінювання основних засобів здійснюється за рахунок дооцінювання за цим об'єктом, а за недостатності суми дооцінки -за рахунок витрат банку (рахунок 7499 «Інші витрати», аналітич­ний рахунок «Переоцінка основних засобів»). При цьому викону­ються такі бухгалтерські проведення:

Д-т 5100 «Результати переоцінки основних засобів»

7499 «Інші витрати»

К-т 4400 «Основні засоби»

4500 «Інші необоротні матеріальні активи»;

одночасно:

Д-т 4409 «Знос основних засобів»

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

К-т 5100 «Результати переоцінки основних засобів».

З вибуттям об'єктів основних засобів, які раніше були переоці­нені, різниця між сумою попередніх дооцінок і сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. Виконується бухгалтерське проведення:

Д-т 5100 «Результати переоцінки основних засобів»

К-т 5030 «Нерозподілені прибутки минулих років».

Банки можуть здійснювати переоцінювання за справедливою вартістю на дату складання балансу тих нематеріальних активів, щодо яких є активний ринок.

Активний ринок –ринок, якому притаманні такі умови:

– предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є од­норідними;

– у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

– інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Якщо банк здійснив переоцінювання об'єктів групи нематері­альних активів, то надалі вони підлягають щорічному переоціню­ванню. Методика відображення в бухгалтерському обліку резуль­татів переоцінювання нематеріальних активів є аналогічною ме­тодиці обліку результатів переоцінювання основних засобів банку.