Поняття необоротних активів банку, їхні види та критерії визнання

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 2531

Основні засоби – матеріальні активи, які банк утримує з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, здаван­ня в лізинг іншим особам або для здійснення адміністративних і соціокультурних функцій, очікуваний строк корисного використан­ня яких більше одного року або операційного циклу.

Нематеріальний актив – актив, який не має матеріальної фор­ми, може бути ідентифікований та утримується банком із метою використання у своїй діяльності протягом періоду понад один рік або одного операційного циклу в адміністративних цілях або на­дання в лізинг іншим особам.

Основні засоби та нематеріальні активи є необоротними ак­тивами банку, які можуть бути придбані або створені ним само­стійно.

Об'єкт основних засобів або нематеріальних активів визнаєть­ся активом, якщо є ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, а його вартість може бу­ти достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отриманий внаслідок його розроблення, визнається в балансі активом за виконання таких умов:

1) банк має намір, технічну можливість і ресурси для доведення нематеріального активу до стану, придатного для реалізації або використання;

2) є ймовірність отримання майбутніх економічних вигод від ре­алізації або використання нематеріального активу;

3) є можливість достовірно визначити витрати, пов'язані з роз­робленням нематеріального активу.

У разі невиконання зазначених умов нематеріальний актив не визнається за балансом банку, а витрати, пов'язані з його придбан­ням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені.

Не визнаються нематеріальними активами, а підлягають відоб­раженню у складі витрат банку такі статті: витрати на досліджен­ня; на підготовку й перепідготовку кадрів; на рекламу; на створен­ня, реорганізацію та переміщення банку або його частини; на ство­рення внутрішньої ділової репутації банку.

Класифікація груп необоротних активів банку для цілей бухгалтерського обліку ґрунтується на вимогах Національних поло­жень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та 8 «Нематеріальні активи» і приведена в таблиці 3.

Банки самостійно на підставі зазначених груп здійснюють кла­сифікацію основних засобів.

Групи нематеріальних активів також визначаються банком самостійно залежно від виду та способу ви­користання нематеріальних активів у діяльності банку.

Таблиця 3 – Класифікація груп необоротних активів банку

Бухгалтерський облік операцій з необоротними активами ве­деться за відповідними балансовими рахунками груп:

– 430 «Нематеріальні активи»;

– 431 «Капітальні інвестиції в нематеріальні активи»;

– 432 «Гудвіл»;

– 440 «Основні засоби»;

– 443 «Капітальні інвестиції за основними засобами»;

– 450 «Інші необоротні матеріальні активи»;

– 453 «Капітальні інвестиції за основними засобами, що прийня­ті в оперативний лізинг (оренду)».

2 Облік придбання та створення основних засобів і нематеріальних активів.

За функціональним призначенням розрізняють операційні та неопераційні основні засоби.

Операційними основними засобами є ті, що беруть безпосередню (повну чи часткову) участь у банківській діяльності або сприяють її виконанню.

До них належать:

– приміщення адміністративних і операційних служб, житлові приміщення банку (гуртожиток, готель, квартири, що належать банку і в яких проживають його працівники і т. ін.);

– обладнання, транспортні засоби, використовувані банком (скажімо, обладнання їдальні, що обслуговує працівників банку).

Неопераційними основними засобами є ті, що не беруть безпосередньої або побічної участі в банківській діяльності. Наприклад, основні засоби, придбані з метою здати їх до фінансового лізингу, або повернені лізингоодержувачем лізингодавцю до прийняття рішення про подальше їх використання, а також основні засоби, щодо яких прийнято рішення про їх реалізацію та не використання банком.

Основні засоби можуть бути придбані або виготовлені банком самостійно.

Придбані або створені основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс банку за первісною вартістю, яка охоп­лює усі витрати, пов'язані з їх придбанням чи створенням, достав-ленням, упакуванням і введенням в експлуатацію (рис 4).

Первісна вартість придбаного нематеріального активу склада­ється з вартості придбання, мита, непрямих податків, що не підля­гають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із його придбанням і доведенням до придатного для використання за призначенням стану.

Первісна вартість об'єктів, переведених з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо до основних засобів, дорівнює їхній собівартості.

Первісна вартість окремого об'єкта основних засобів чи нема­теріальних активів, за які сплачено загальну суму, визначається

розподілом цієї суми пропорційно справедливій вартості кожного з придбаних об'єктів.

За справедливою вартістю також оцінюються нематеріальні активи, отримані внаслідок об'єднання банків.

Рисунок 4 – Первісна вартість

Справедлива вартість –сума, за якою може бути здійснений об­мін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обі­знаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Справедливою вартістю придбаних ідентифікованих активів є ринкова вартість (земля, будівлі); для машин та устатковання -ринкова вартість, а за відсутності даних про ринкову вартість - від­новлювана вартість за вирахуванням суми зносу на дату оцінюван­ня; для інших основних засобів – відновлювана вартість за вирахування суми зносу на дату оцінювання.

Для нематеріальних активів справедливою вартістю є їхня по­точна ринкова вартість; за її відсутності – оцінна вартість, яку банк сплатив би за актив у разі проведення операції між обізнаними та незалежними сторонами, виходячи з наявної інформації.

Чинною Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженою постано­вою Правління НБУ від 11.12.2000 р. № 475 (із змінами і доповнен­нями), передбачено два підходи до відображення в бухгалтерсько­му обліку придбання основних засобів і нематеріальних активів за національну валюту.

Основні засоби відображаються в обліку за первісною вартістю. Витрати, які здійснені установою банку під час придбання та підготування до експлуатації основних засобів, відображаються за рахунками 4430 “Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за не введеними в експлуатацію операційними основними засобами”, 4530 “Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами”.

Придбання основних засобів за національну валютув обліку відображається такими бухгалтерськими проведеннями:

– попередня оплата:

Д-т 3511 Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів,

К-т Кореспондентський рахунок, поточний рахунок, рахунок готівкових коштів;

– отримання основних засобів:

Д-Т 4430 Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за не введеними в експлуатацію операційними основними засобами,

Д-т 4530 Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами,

К-т 3511 Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів;

одночасно:

Д-т 4400 Операційні основні засоби,

Д-т 4500 Неопераційні основні засоби,

К-т 4430,4530.

У період, коли цей посібник готувався до видання, проведення з придбання основних фондів за іноземну валютув обліку здійснювалися так:

– передоплата:

Д-т 3511 Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів,

К-т Кореспондентський рахунок, поточний рахунок, рахунок готівкових коштів.

– відображення капітальних витрат (за курсом на дату оформлення митної декларації):

Д-т 3800 Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів,

К-т 3511 Дебіторська заборгованість із придбання нематеріальних активів та основних засобів;

одночасно:

Д-т 4430 Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за не введеними в експлуатацію операційними основними засобами,

Д-т 4530 Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами,

К-т 3801 Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів;

– оприбуткування основних засобів:

Д-т 4400 Операційні основні засоби,

Д-т 4500 Неопераційні основні засоби,

К-т 4430 Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за не введеними в експлуатацію операційними основними засобами,

К-т 4530 Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами.

Основні засоби у процесі експлуатації потребують капітального та поточного ремонту.

Метою капітального ремонту основних засобів є підвищення їх ефективності або збільшення строку їх корисного використання.

Капітальний ремонт полягає у загальній перебудові або повному відновленні об'єкта.

Капітальний ремонт основних засобів відображається розглянутим далі проведенням:

– передоплата:

Д-т 3511 Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних і активів та основних засобів,

К-т Кореспондентський рахунок, поточний рахунок, рахунок готівкових коштів.

– виконані роботи:

Д-т 4430 Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за не введеними в експлуатацію операційними основними засобами,

Д-т 4530 Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами,

К-т 3511 Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів;

– віднесення суми завершеного капітального ремонту на збільшення вартості об'єкта:

Д-т 4400 Операційні основні засоби,

Д-т 4500 Неопераційні основні засоби,

К-т 4430 4530.

Поточний ремонт здійснюється для підтримання основних засобів у належному стані. Ці витрати є доволі постійними, вони становлять невеликі суми та не залежать від строку експлуатації основних засобів. Витрати з поточного ремонту основних засобів належать до поточних небанківських операційних витрат і відображаються в міру їх здійснення. Під час виконання поточного ремонту здійснюються наведені далі проведення.

Передоплата:

Д-т 3519 Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку, субрахунок “Поточний ремонт”,

К-т Кореспондентський рахунок, поточний рахунок, рахунок готівкових коштів.

Виконані роботи:

Д-т 7420 Витрати на утримання власних основних засобів та нематеріальних активів,

К-т 3519 Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку, субрахунок “Поточний ремонт”.

Оприбуткування основних засобів та нематеріальних активів здійснюється на підставі затверджених актів приймання-передання основних засобів.

Складання акта на кілька об'єктів основних засобів допускається в разі, коли ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість, приймаються одночасно і під відповідальність однієї і тієї самої особи. Акт є єдиним первинним бухгалтерським документом, в якому зазначається склад комісії, подається докладна характеристика о6'єкта, рік побудови чи випуску заводом, дата введення в експлуатацію, коротка технічна характеристика, відповідність технічним умовам, висновок комісії. Вказується також особа, яка прийняла основні засоби та необхідні відомості для нарахування амортизації.

Акт затверджується керівником установи і разом з технічною документацією передається на зберігання матеріально відповідальній особі.

На підставі цих документів відкривається інвентарна картка й об'єкту присвоюється порядковий номер, який проставляється в акті приймання-передання.

Приймання завершених робіт з добудови, капітального ремонту та дообладнання об'єкта, котре здійснюється шляхом капітальних вкладень і збільшує балансову вартість об'єкта оформляється актом приймання-передання відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів.