Капітал є залишковою вартістю активів банку після вирахуван­ня всіх його зобов'язань.

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1135

Статутний капітал -це сплачений та зареєстрований підписний капітал банку.

Банки в Україні створюються у формі акціонерних товариств, то­вариств з обмеженою відповідальністю або кооперативних банків. Статутний капітал банку формується за рахунок власних коштів ак­ціонерів або пайових внесків засновників банку у грошовій формі.

Статутний капітал державного банку на 100% належить держа­ві. Державний банк створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. При цьому витрати на формування статутного капіталу передбачаються в законі про Державний бюджет України на від­повідний рік.

Капітал банку разом з його зобов'язанням є джерелом коштів для створення активів. При цьому базові принципи діяльності бан­ку не передбачають розмежування активів за джерелами їх фор­мування або їх реальними власниками.

Ситуація змінюється в разі ліквідації банку. В цьому випадку претензії до активів стосовно черговості їх погашення переділя­ються на дві групи:

– претензії кредиторів, які задовольняються в першу чергу;

– претензії акціонерів.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 0712.2000 р. № 2121-ІП (із змінами) та Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 68, регулятивний капітал банку (власні кошти) складається з основного та додаткового капіталу.

Основний капітал або капітал 1-го рівня, містить фактично сплачений зареєстрований статутний капітал; розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку; ди­віденди, направлені на збільшення статутного капіталу; емісійні різниці; резервні фонди, що створюються згідно із законами Ук­раїни; загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій; прибуток минулих років; прибуток минулих років, що очікує затвердження.

До додаткового капіталу банку (капіталу 2-го рівня) належать резерви під стандартну заборгованість інших банків; резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків; результат переоцінювання статутного капіталу з урахуван­ням індексу девальвації та ревальвації гривні; результат переоці­нювання основних засобів; прибуток поточного року; субординований борг, що враховується до капіталу.

Субординований борг – це звичайні незабезпечені боргові капі­тальні інструменти, які відповідно до угоди не можуть бути взяті з бан­ку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації поверта­ються інвесторові після погашення претензій усіх інших кредиторів.

Усі статті основного й додаткового капіталу, крім резервів під стандартну заборгованість інших банків та резервів під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків і субор-динованого боргу, обліковуються за рахунками 5-го класу Плану

рахунків бухгалтерського обліку банків України.

Облік капіталу ґрунтується на концепції джерела. Кожне дже­рело капіталу відображається в обліку окремо. За таким підходом у 5-му класі Плану рахунків вирізняють три розділи рахунків:

розділ 50 - Статутний капітал та інші фонди банку;

розділ 51 - Результати переоцінки;

розділ 59 - Результат поточного року.

Розділ 50-й, своєю чергою, має такі групи:

500 «Статутний капітал банку»;

501 «Емісійні різниці»;

502 «Загальні резерви та фонди банку»;

503 «Результати минулих років»;

504 «Результати звітного року, що очікують затвердження». Рахунки 5-го класу можуть кореспондувати з розрахунками де­біторської та кредиторської заборгованості, окремими рахунками 3-го класу та рахунками готівкових коштів або кореспондент­ським рахунком лише у разі сплати дивідендів та отримання внес­ків від акціонерів. У всіх інших випадках рахунки 5-го класу корес­пондують між собою.

Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, стосовно яких отримано дозвіл Національного банку на врахування їх до ка­піталу банку, обліковуються за рахунком 3660 «Субординований борг банку».